Номер провадження: 11-кп/813/2649/25
Справа № 522/13676/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року про повернення обвинувального акту в рамках кримінального провадження № 12025162510000528, внесеного до ЄРДР 11 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України,-
установив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року було повернуто до Приморської окружної прокуратури м. Одеси обвинувальний акту в рамках кримінального провадження № 12025162510000528, внесеного до ЄРДР 11 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою прокурор Приморської окружної прокуратури ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу суду є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню.
Мотиви апеляційного суду.
Дослідивши апеляційну скаргу та додатки до неї, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Положеннями статей 392-399 Глави 31 Розділу V КПК України, передбачені види судових рішень, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку учасниками кримінального провадження, порядок та строки їх апеляційного оскарження, умови прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, а також залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження.
Зокрема, п.1 ч.1 ст.395 КПК України визначено порядок оскарження судових рішень та передбачено, що апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 396 КПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Обираючи ту чи іншу форму звернення до суду, особа засвідчує викладений нею текст своїм особистим підписом (власноручно написаним або електронним, який прирівнюється до нього).
Документи, направлені електронною поштою, мають повністю відповідати вимогам чинного законодавства, а саме Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Так, згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У пунктах 15, 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; а кваліфікований електронний підпис - це вдосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Отже, електронний підпис - це обов'язковий реквізит електронного документа, оскільки є ключовим елементом, що посвідчує особу автора чи підписувача, а також цілісність і достовірність інформації в документі, надаючи йому юридичної сили. Згідно з діючим законодавством електронний підпис використовується для ідентифікації та підтвердження достовірності даних, а його накладення завершує процес створення електронного документа.
Таким чином, електронний цифровий підпис є обов'язковим реквізитом електронного документу, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Зазначені висновки узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові ВП ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22), у постанові ККС ВС від 11 вересня 2025 у справі № 935/4146/23 (провадження № 51-1678км25).
Відповідно до інформації наданої Великомихайлівським районним судом Одеської області, апеляційна скарга прокурора Приморської окружної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року, яка надійшла на офіційну адресу суду та зареєстрована за вх.№6182 від 21.10.2025, від відправника - prokuratura3@od.gp.gov.ua, не скріплена кваліфікованим електронним підписом.
Оригінал апеляційної скарги в паперовому варіанті на адресу суду також не надійшов.
Зазначений факт унеможливлює визначення (ідентифікацію) особи, яка звернулась до суду апеляційної інстанції, а також чи має дана особа право подавати апеляційну скаргу, тобто, апеляційна скарга подана без врахування зазначених вимог КПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», оскільки на апеляційній скарзі відсутній кваліфікований електронний підпис.
Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
А відтак, оскільки апеляційна скарга подана без підпису особи, яка її подає, відсутні докази, що така подана особою, яка має право подавати апеляційну скаргу, в зв'язку з чим відповідно до п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
Разом з тим, апеляційний суд звергає увагу на те, що згідно ч.7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року про повернення обвинувального акту в рамках кримінального провадження № 12025162510000528, внесеного до ЄРДР 11 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, - повернути апелянту.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати апелянту.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2