Справа № 946/8589/25
Провадження № 1-кс/946/2155/25
29 жовтня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 , обвинувачуваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, працюючого за наймом, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше був засуджений, судимість погашена,
обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001079 від 31.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.
28.10.2025 Ізмаїльською окружною прокуратурою Одеської області до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025162150001079 від 31.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 30.07.2025 в період часу з 20:00 годин до 20:45 годин, більш точно час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у квартирі АДРЕСА_3 , за місцем проживання його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході раптово виниклої сварки з останньою, на ґрунті тривалих неприязних стосунків та побутових сварок, у останнього виник умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме матері - ОСОБА_7 , шляхом її задушення кухонним рушником.
З метою реалізації злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій та бажаючи настання наслідків саме у вигляді смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , діючи умисно, взяв кухонний рушник та накинув його на шию потерпілої ОСОБА_7 , яка сиділа на стільці, та почав обома рука стягувати вільні кінці рушника, здавлюючи тим самим її шию. Від вказаних дії ОСОБА_7 впала на підлогу, а ОСОБА_4 , продовжив реалізацію умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_7 , не зупиняючись, продовжив душити матір, стягуючи вільні краї рушника, який був на шиї потерпілої, тим самим здавлював її шию. При цьому ОСОБА_4 , діючи умисно, бажаючи пришвидшення настання смерті потерпілої, не послаблюючи здавлення шиї рушником, наніс їй декілька ударів (не менше двох) в область голови.
Свої злочинні умисні дії у вигляді здавлення шиї та нанесення ударів по голові потерпілій, ОСОБА_4 продовжував вчиняти до моменту настання смерті ОСОБА_7 .
В результаті умисних дій ОСОБА_4 ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді :
- странгуляційної борозни, ушкодження під'язикової кістки у вигляді повного перелому, який розташований в ділянці з'єднання лівого великого ріжка з тілом кістки; ушкодження на щитоподібному хрящі у вигляді повного перелому основи верхнього лівого ріжка, які утворилися по одному механізму, практично одночасно, або у дуже вкрай короткий проміжок часу, таким чином, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс ушкоджень, викликали небезпечні для життя явища, що призвели до розвитку механічної странгуляційної асфіксії та в тому числі і в момент заподіяння та містять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння;
- синців в лобній ділянці праворуч, на верхній повіці правого ока, на верхній повіці лівого ока у внутрішній ділянці; забійні рани в лобній ділянці справа над правою бровою; крововиливи на язику, дефекти: на передньо-правій поверхні язика та на задній поверхні (укуси від зубів), які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Смерть громадянки ОСОБА_7 , перебуває у прямому причинному зв'язку в результаті здавлення органів шиї петлею з розвитком механічної странгуляційної асфіксії, смерть ОСОБА_7 настала на місці.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
31.07.2025 року ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
31.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими доказами в сукупності.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.08.2025 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.09.2025 року.
Постановою керівника Ізмаїльської оружної прокуратури Одеської області від 22.09.2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025162150001079 від 31.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України до 3-х місяців, а саме до 30.10.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.08.2025 відносно ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 30.10.2025 року.
Оскільки строк дії ухвали слідчого судді від 23.09.2025, якою продовжено застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 30.10.2025, а підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12025162150001079 не призначено, виникла необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор, не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, може подавати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, зазначив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 був зданий до суду - 28.10.2025 року, але підготовче засідання по кримінальному провадженню не було проведено.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи тим, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, місце роботи, позитивно характеризується.
Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги мету та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, а також оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Так, слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001079 від 31.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.
28.10.2025 Ізмаїльською окружною прокуратурою Одеської області до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025162150001079 від 31.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
31.07.2025 року ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
31.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими доказами в сукупності.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.08.2025 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.09.2025 року.
Постановою керівника Ізмаїльської оружної прокуратури Одеської області від 22.09.2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025162150001079 від 31.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України до 3-х місяців, а саме до 30.10.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.08.2025 відносно ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 30.10.2025 року.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подавати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Оскільки строк дії ухвали слідчого судді від 23.09.2025, якою продовжено застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 30.10.2025, а підготовче судове засідання станом на день звернення з даним клопотанням не призначено, виникла необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, у тому числі, приймаються до уваги, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність судимості, тощо.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Слідчий суддя приходить до висновку, що за даних обставин, на даній стадії кримінального провадження достатньо доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
На даний час дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Таким чином, обвинувачений з метою уникнення вказаного покарання може вжити заходів до переховування від суду, що відповідно є ризиком, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Згідно до п. п. 1, 2, 4 ч.1 ст.176 КПК України застосування до ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави є неможливим, оскільки при обранні будь-якого з них, обвинувачений може почати переховуватись від органу досудового розслідування, впливати на свідків або вчинити новий злочин. Таким чином, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього обов'язків.
Таким чином, під час об'єктивного та неупередженого дослідження обставин, які обґрунтовують встановлені ризики в поведінці обвинуваченого, слід дійти висновку що заявлені ризики не зменшилися та в повній мірі виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Так, обвинувачений у випадку обрання іншого запобіжного заходу може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому існує реальна загроза засудження його до покарання у виді позбавлення волі, що може викликати намір переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
На думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Існування зазначених ризиків доведено наявними об'єктивними даними, здобутими під час досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Ризики, на наявності яких наголошує прокурор на даний момент не зникли, продовжують існувати та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
З вказаного вище вбачається, що застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу неможливе, так як може не запобігти ризикам вчинення нових злочинів, переховування від суду та впливу на свідків.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Вирішуючи питання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та тяжкості можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з огляду на підтвердження викладених вище ризиків, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, слідчій суддя приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а тому вважає за можливе та необхідне продовжити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, у зв'язку з чим, слідчим суддею не визначається розмір застави.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 199, 205 КПК України, -
Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинувачуваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 29 жовтня 2025 року. Ухвала слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 27 грудня 2025 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 31 жовтня 2025 року о 15 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1