Номер провадження: 22-ц/813/3114/25
Справа № 504/3739/23
Головуючий у першій інстанції Добров П. В.
Доповідач Назарова М. В.
28.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі свого представника Чебаненко Ольги Андріївни
на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року, постановлену Комінтернівським районним судом Одеської області у складі: судді Доброва П.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року, якою заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рашкевич Світлани Олександрівни про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: нежитлове приміщення 5,5 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 3.
Накладено арешт на рухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (в.м. а.с. 35-35зв.).
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 в особі свого представника Чебаненко Ольги Андріївни просить ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року скасувати в частині накладення арешту на рухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а саме: автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .
Доводами апеляційної скарги є те, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на рухоме майно не містить обставин або належного обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобіль може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Також скаржник зазначає, що вказаний автомобіль неодноразово використовувався відповідачкою для вивезення дітей в безпечне місце за кордон через посилення обстрілів м. Одеси та Одеського району. Враховуючи це, у разі наявності накладеного арешту, відповідачка буде обмежена в користуванні належним на праві спільної сумісної власності автомобілем при перетині кордону, що значно погіршить права та інтереси відповідачки та її дітей (в.м. а.с. 42-67).
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні 28.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рашкевич С.О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Позивач, відповідач та її представник, які належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України, оскільки представники Чебаненко О.А. (представник відповідача ОСОБА_2 ) та Рашкевич С.О. (представник ОСОБА_1 ) судові повістки на 28.10.2025 отримали в електронних кабінетах підсистеми «Електронний суд» 08.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а.с. 96-96зв.), до судового засідання не з'явилися, що в силу положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір щодо права власності на майно, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення 5,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .
Суд першої інстанції також зазначив, що заявлені представником позивача види заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказане спірне майно передбачені нормами чинного законодавства та є доцільними заходами забезпечення позову в межах цієї справи. Таке забезпечення позову, враховуючи його предмет, суд вважав співмірним із заявленими позовними вимогами.
Тому, враховуючи викладене, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, дотримуючись основних засад цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд виснував про обґрунтованість заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, а також до роз'яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Зі змісту та вимог апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує ухвалу про забезпечення позову лише в частині накладення арешту на рухоме майно, а саме - на автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , а тому в частині накладення арешту на квартиру та нежитлове приміщення ухвала Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Забезпечення позову - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову у цій справі, позивач просив накласти арешт на автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шляхом встановлення обов'язку відповідачки вчинити певні дії, а саме надати суду правовстановлюючі документи на спірне майно та забезпечити доступ до автомобіля судовому експерту для проведення авто товарознавчої експертизи, посилаючись на те, що дійсну ринкову вартість даного автомобіля визначити позивачу неможливо, так як зазначене майно знаходиться у користуванні відповідачки (в.м. а.с. 23).
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь дійсну вартість 1/2 частки автомобілю Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та припинити його право власності на 1/2 частку вказаного автомобіля.
Тобто, предметом спору у цій справі є придбане сторонами у шлюбі, зокрема, рухоме майно, проте позивач не порушує питання про визнання за ним права власності, а просить стягнути з відповідачки на свою користь компенсаційну виплату вартості автомобіля, однак такий вид забезпечення позову, як накладення арешту, з урахуванням підстав та змісту позову не є доцільним, що суд першої інстанції, накладаючи арешт на автомобіль, не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
До таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 391/7/21.
Слушними є доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль використовується саме відповідачкою - чого не заперечують обидві сторони - і обмеження відповідачки у використання такого, зокрема для можливого перетину її з дітьми за межі України, враховуючи обстріли в м. Одесі та Одеському районі, введення в Україні воєнного стану, значно погіршить права та інтереси відповідачки та малолітніх дітей сторін.
Не можуть бути взяті до уваги посилання сторони позивача, що відповідачка раніше перетинала кордон з дітьми на іншому, а не на спірному транспорті, оскільки суд вирішує питання забезпечення позову у розрізі наведених доводів щодо можливого перетину на майбутнє та обмеження у зв'язку із накладеним арештом можливого перетину кордону, оскільки згідно з п. 53 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371) транспортні засоби, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 цього Порядку), до поїздок за кордон не допускаються.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Частиною 1 ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо недоцільності забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , є слушними, а оскаржувана в цій частині ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року в оскаржуваній частині про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , скасуванню із ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі свого представника Чебаненко Ольги Андріївни задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року в оскаржуваній частині про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на автомобіль Mazda CX5, 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 31 жовтня 2025 року
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький