Номер провадження: 22-ц/813/948/25
Справа № 522/17860/19
Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.
Доповідач Комлева О. С.
07.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу акціонерного товариства «Одесагаз» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року, постановленого під головуванням судді Абухіна Р.Д., повний текст судового рішення складений 20 грудня 2023 року, у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого обсягу природного газу, -
У жовтні 2019 року акціонерне товариство «Одесагаз» (далі АТ «Одесагаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого обсягу природного газу, в якому просило стягнути зі ОСОБА_1 вартість не облікованого обсягу природного газу в розмірі 278 777,17 грн. та судові витрати.
В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначив, що 03.02.2013 року між АТ Одесагаз та ОСОБА_1 укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання за № 032492 до житлового будинку, якій належить споживачу за адресою: АДРЕСА_1 .
19.02.2019 року спеціалістами з економічної безпеки Оператора ГРМ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в ході плану робіт, з метою обстеження відвідали будинок за адресою АДРЕСА_1 . В ході обстеження лічильника газу типу Еlster ВК-G4Т заводський №30030925, показання лічильнику газу 17759. Спеціалісти виявили несанкціоноване втручання в лічильник газу, а саме: порушена цілісність пломби. Аверс і реверс заводської пломби (відбиток шрифту цифр на пломбі) не відповідає відбитку заводу виробника.
Оглянувши лічильник, працівники зробили фото фіксацію пломби, опечатування лічильника шляхом обклеювання ящика лічильника пломбою 9685213, після чого склали Акт перевірки вузла обліку газу службою економічної безпеки з додатком фотографій пломби та лічильника газу.
27.03.2019 року на виконання вказівки голови правління до будинку ОСОБА_1 прибули слюсар ОСОБА_4 та майстер ОСОБА_5 . Споживач надала доступ до лічильника газу. Майстер ОСОБА_5 встановив підозру про втручання в роботу суматора ЗВТ типу Elster BK-G4MT заводський №30030925, у зв'язку з чим склав акт про порушення побутовим споживачем № 53/19 та здійснив фотографування пломби на лічильнику. Після складення акту про порушення, споживачем здійснено запис «з виявленою підозрою не згоден. Даний лічильник був встановлений газовою службою».
Лічильник газу №30030925 демонтовано та складено акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи, в якому розписався споживач та слюсар ОСОБА_4 . Було встановлено лічильник газу з підмінного фонду на час проведення експертизи, про що складено акт про монтаж лічильника газу №01199833. Акт підписали споживач та працівники. Складено Протокол щодо направлення ЗВТ та пломби на експертизу, в якому розписались споживач та працівники. Споживач зробив запис, що не згоден з підозрою. Під час складення акту про порушення здійснювалось фотографування пломби лічильнику газу.
08.04.2019 року проведено експертизу лічильника газу №30030925 у присутності ОСОБА_1 та складено Акт експертизи №124. Висновок «несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу №30030925, порушено цілісність тавру на ЗВТ. Лічильник газу №30030925 визнано не придатним до подальшої експлуатації. Відповідач зробила запис в акті, що з результатами експертизи не згодна.
07.05.2019 року комісія прийняла рішення № 91/19, якім задовольнила клопотання ОСОБА_1 про направлення лічильника газу №30030925 на незалежну експертизу. Одночасно прийнято рішення щодо обстеження будинку.
25.06.2019 року експертом Одеського НДІСЕ О.В. Димовим складено висновок експертного дослідження № 19-2636 лічильника газу типу Elster BK-G4T заводський №30030925. Висновок: «Цілісність пломби, яку виготовлено з пластичного металу світло-сірого кольору, на лічильному механізмі не порушена. Затискувальний пояс був знятий з лічильнику газу, а потім повторно встановлений. Будь-яких сторонніх предметів в корпусі не має. Сліди заміни деталей лічильного механізму відсутні, а також слідів, що свідчать про втручання сторонніми предметами (інструментами) з метою зміни показань, не має».
11.07.2019 року комісія не погодилась з висновком експертного дослідження №19-2636 та прийняла рішення № 91/19 про донарахування в сумі 278 777,17 грн. Присутня на засіданні комісії ОСОБА_1 отримала копію рішення та здійснила запис :«Не згодна з рішенням комісії».
Позивач вважає, що споживач ОСОБА_1 порушила пункт 5.2 Договору, яким споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу, якій в даному випадку відповідачем здійснено несанкціоноване втручання в роботу лічильнику газу шляхом втручання в конструкцію та складові лічильника газу, шляхом їх підробки, пошкодження пломб, внаслідок чого витрати (споживання) природного газу обліковуються з порушенням законодавства.
Вказані обставини підтверджуються фотокартками пломби лічильника газу на момент виявлення та демонтажу лічильника газу, актом про порушення, актом експертизи лічильника газу №30030925 у присутності ОСОБА_1 №124 від 08.04.2019 року, рішенням комісії від 11.07.2019 року за № 91/19 про донарахування в сумі 278 777,17 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року у задоволені позову АТ «Одесагаз»відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, АТ «Одесагаз» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не були взяті до уваги надані АТ «Одесагаз» докази позивача, які підтверджують обставини позову, а саме - акт про порушення побутовим споживачем, акт експертизи лічильника газу, рішення комісії про нарахування, покази свідків, фотографії пломби лічильника.
Адвокат Гусельщикова М.А., представник ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому також просила поновити строк, у зв'язку з тим, що з матеріалами справи адвокат Рабзі О.Ю., представник ОСОБА_1 ознайомився 16 травня 2024 року та отримав апеляційну скаргу.
З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів вважає, що поновлення строку в даному випадку буде сприяти виконанню завдання цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, і однією з основних засад (принципів) якого є змагальність сторін, для забезпечення права ОСОБА_1 на користування правничою допомогою, з метою всебічного, об'єктивного та повного встановлення всіх обставин справи, суд вважає за необхідне, поновити представнику ОСОБА_1 пропущений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
В своєму відзиві, адвокат Гусельщикова М.А. зазначає, що суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги висновок експертизи та прийшов до вірного висновку щодо відмови у задоволені позову, у зв'язку з чим просила у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Веселова О.В., представника АТ «Одесагаз», адвоката Гусельщикової М.А., представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, оскаржене рішення відповідає зазначеним вимогам не в повному обсязі, за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 14.12.2012 року ( а.с. 11 т. 1).
03.02.2013 року між ОМУЄГГ АТ Одесагаз та ОСОБА_1 укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання за № 032492 до житлового будинку, якій належить споживачу за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 9 т. 1).
Згідно з довідкою, виданою ПАТ «Одесгаз» у абонента ОСОБА_1 28.05.2013 року за адресою: АДРЕСА_3 встановлено лічильник газу з начальними показами - 00000 (а.с. 8 т. 1).
За заявою-приєднання від 17.04.2019 року ОСОБА_1 приєдналась до умов договору розподілу природного газу, про що свідчить особистий підпис абонента ОСОБА_1 (а.с. 10 т. 1).
19.02.2019 року згідно з актом № 61 перевірки вузла обліку газу служби економічної безпеці, зроблені зауваження, а саме несанкціоноване втручання у роботу лічильника газу, а також долучено фотофіксування (а.с. 13-18 т. 1).
Заступником ПАТ «Одесагаз» доведено до Голови Правління ПАТ «Одесагаз», що 19.02.2019 року Службою економічної безпеки виявлено лічильник з пломбою не заводського походження у побутового абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 19 т. 1).
27.03.2019 року, складено акт про несанкціоноване втручання у роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), з яким ОСОБА_1 не погодилась, про що зробила запис (а.с. 19 т. 1).
Лічильник газу 27.03.2019 року демонтовано для проведення експертизи та встановлено інший з підмінного фонду на час проведення експертизи, про що складено акти (а.с. 20-21 т. 1).
В той же день 27.03.2019 року, складено Протокол щодо направлення ЗВТ та пломби на експертизу, в якому розписались споживач та працівники. Споживач зробив запис, що не згоден з підозрою. Під час складення акту про порушення здійснювалось фотографування пломби лічильнику газу (а.с. 23 т. 1).
08.04.2019 року проведено експертизу лічильника газу №30030925 у присутності ОСОБА_1 та складено Акт експертизи №124, у висновку зазначено про «несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу №30030925, порушення цілісності тавру на ЗВТ. Лічильник газу №30030925 визнано не придатним до подальшої експлуатації. Відповідач зробила запис в акті, що з результатами експертизи не згодна (а.с. 24 т. 1).
07.05.2019 року комісія прийняла рішення № 91/19, яким задовольнила клопотання ОСОБА_1 про направлення лічильника газу №30030925 на незалежну експертизу. Одночасно прийнято рішення щодо обстеження будинку (а.с. 25 т. 1).
25.06.2019 року експертом Одеського НДІСЕ Димовим О.В., складено висновок експертного дослідження № 19-2636 лічильнику газу типу Elster BK-G4T заводський №30030925. З висновку, якого вбачається: «Цілісність пломби, яку виготовлено з пластичного металу світло-сірого кольору, на лічильному механізмі не порушена». Затискувальний пояс був знятий з лічильнику газу, а потім повторно встановлений. Будь-яких сторонніх предметів в корпусі не має. Слідів заміни деталей лічильного механізму відсутні, а також слідів, що свідчать про втручання сторонніми предметами (інструментами) з метою зміни показань, не має» (а.с. 26-31 т. 1).
11.07.2019 року рішенням комісії № 91/19, проведені розрахунки з 27.03.2018 року по 27.03.2019 року, та проведено донарахування в сумі 278 777,17 грн. (а.с. 33 т. 1).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «Одесагаз», суд першої інстанції виходив з того, що відсутні належні та допустимі докази несанкціонованого втручання відповідача до ЗВТ, позивачем не надано доказів на спростування висновку експерта №19-2636 від 25.06.2019 року, єдиною підставою для нарахування штрафних санкцій позивачу було те, що відповідачем здійснено порушення цілісності заводського тавра та порушено цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень зазначених у протоколі. При цьому жодний документ, складений працівниками позивача не містить детального опису в чому саме полягає «порушення цілісності та місцезнаходження пломб» та «порушення цілісності заводського та повірочного тавра».
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується не в повному обсязі, за наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Приписами ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до положень п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2014 року №1314-VII , Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року №3533-VI, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за №1379/27824 (далі - Кодекс ГРС), а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.
Положеннями п. 1 глави 8 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що періодична повірка лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВТ.
За змістом Кодексу ГРС повірка лічильника газу здійснюється з метою визначення придатності/непридатності лічильника газу для подальшого застосування на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, а експертиза лічильника газу здійснюється з метою визначення відсутності/наявності несанкціонованого втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
У відповідності до п. 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ тощо.
Розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акту про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.
Акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами (п. 2 глави 5 розділу XI Кодексу ).
Згідно з п. 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
В Акті про порушення № 61 від 19.02.2019 року зазначено про несанкціоноване втручання у роботу лічильника газу, без конкретизації, що саме стало підставою для складання акту.
В подальшому 27.03.2019 року складено ще один акт про порушення побутовим споживачем №53/19 про підозру на втручання в роботу сумматора (а.с. 20 т. 1).
За результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення. При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості (п. 11 глави 5 розділу XI Кодексу).
Згідно з протоколом від 27 березня 2019 року лічильник ОСОБА_1 направлено на експертизу (а.с. 23 т. 1).
Відповідно до Акту експертизи ЗВТ № 124 від 08 квітня 2019 року виявлено втручання в роботу ЗВТ (лічильника Elster ВК G-6МТ, зав. № 3003030925), а саме: порушено цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі, порушено цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ (а.с. 24 т. 1).
При цьому, у висновку експертизи зазначено про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме порушено цілісність заводського тавру (а.с. 24 зв. т. 1).
Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Положеннями п. 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку ); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації). Внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Зі змісту п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС випливає, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості.
Сам факт наявності пошкодження лічильника газу, на думку суду, за відсутності інших обов'язкових елементів саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить висновку про те, що Акт порушення № 61 від 19 лютого 2019 року не доводить факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а лише фіксує факт можливого порушення, що в подальшому може бути підставою для прийняття рішення про його задоволення або незадоволення.
Донарахування ціни необлікованого об'єму газу не є штрафними санкціями, а витратами за використаний, але несплачений газ. Підставами для здійснення донарахування ціни необлікованого газу має бути встановлений факт, що газ дійсно не обліковувався та оплата за його споживання не проводилась.
Для підтвердження правомірності рішення про проведення донарахування, відповідач повинен був довести наслідки втручання в роботу ЗВТ позивачем, оскільки для проведення розрахунку необлікованих об'ємів природного газу у порядку, визначеному Кодексом ГРС, слід було перевірити та встановити всі елементи складу даного правопорушення.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 04.04.2019 року у справі № 535/868/18, від 24.10.2019 року у справі №914/2384/17, від 14.06.2018 року у справі №916/1656/17, від 26.06.2020 року у справі №911/720/19, від 11.10.2021 року у справі №646/6354/19, у яких зазначено про обов'язковість встановлення факту впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку природного газу, а також про обов'язковість довести оператором ГРМ факту вчинення споживачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За змістом ч. 1 ст. 78 цього Кодексу суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України, які регулюють достовірність та достатність доказів, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів звертає увагу, що АТ «Одесагаз» не було надано доказів, які б підтверджували проведення оператором ГРМ періодичної повірки лічильника газу, що вказує на порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині своєчасного проведення періодичної повірки лічильника газу Elster ВК G-6МТ, зав. № 3003030925, 2012 року виготовлення.
З матеріалів справи вбачається, що обсяг розподіленого спожитого газу за адресою ОСОБА_1 склав 6 за 2018 рік - 4436 м3, за 2019 рік - 2773 м3, за 2020 рік - 3255 м3, за 2021 рік - 2718 м3, за 2022 рік - 1105 м3, що підтверджується листом АТ «Одесагаз» (а.с. 231 т. 1).
Також колегія суддів звертає увагу на те, що обсяг розподіленого спожитого газу, після демонтажу лічильника 27.03.2019 року та встановлення представниками позивача іншого лічильника, обсяги споживання природного газу суттєво знизилися (а.с. 231 т. 1).
З огляду на це, суд вважає, що підозра на втручання в роботу сумматора без встановлення викривлення обліку спожитого газу не є підставою для покладення відповідальності на споживача.
Відсутність доказів, що газ споживався без належного обліку, виключає можливість донарахування обсягів спожитого газу.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 466/4940/22.
З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Одесагаз», однак з підстав зазначених в мотивувальній частині цієї постанови.
Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити, що висновок експертного дослідження №19-2636 не є належним доказом, з підстав того, що експертне дослідження проводилось з питань зовсім іншого порушення, яке не ставилось в провину ОСОБА_1 (а.с. 56-59 т. 1).
За наведених підстав, колегія суддів приходить висновку про залишення без змін резолютивної частини рішення суду першої інстанції про відмову у задоволені позову, однак у зв'язку з помилково визначеними мотивами такої відмови, оскаржуване судове рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Відповідно до п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких підстав, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає нормам законодавства та підлягає у зміні мотивувальній частині.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Одесагаз» - задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023 року - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 31 жовтня 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда