Справа № 493/1781/25
Провадження № 2/493/1003/25
31 жовтня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Волошина І.С.
секретаря судового засідання Доскоч А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
02.10.2025 року адвокат Печарський В.Д. від імені позивача ОСОБА_1 в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд» звернувся до Балтського районного суду Одеської області із позовною заявою до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1000 кв. м. розташований житловий будинок загальною площею 63,6 кв.м., який збудував батько позивача ОСОБА_2 згідно рішення Балтської міської ради №68 від 04.03.1976 року та договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку з Балтською міською радою від 08.04.1976 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача помер. Його син (брат позивача) ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину їх батька, так як він постійно проживав разом з батьком на день його смерті. Однак з невідомих позивачу причин її брат ОСОБА_3 не оформив на себе спадщину після смерті батька ОСОБА_2 у вигляді вищевказаного житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивача ОСОБА_3 . Після його смерті вона, як спадкоємець за законом другої черги прийняла спадщину, так як подала до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвої І.П. заяву про прийняття спадщини, нотаріусом було заведено спадкову справу №98/2025 до майна її брата.
Позивач звернулась до нотаріуса з питанням про видачу свідоцтва про право на спадщину її брата ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , у вигляді вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , однак нотаріус, оглянувши всі надані позивачем документи на житловий будинок, відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документа на будинок.
Інших спадкоємців, в тому числі і які мають право на обов'язкову частку у спадщині брата позивача ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_4 , які б претендували на спадщину немає.
Враховуючи викладене, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за законом другої черги її брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок загальною площею 63,6 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1000 кв. м., прийнятий ним у спадщину за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалами від 02.10.2025 року провадження по даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Балтського районного суду від 21.10.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача ОСОБА_1 , позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача - Балтської міської ради Одеської області у судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.11.1984 року.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією Витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00048457920 від 13.12.2024 року.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.09.2006 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 26.09.2006 року, після чого дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».
Таким чином, судом встановлено та документально підтверджено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою, а ОСОБА_2 є їх рідним батьком.
З копії рішення № 68 Виконавчого комітету міської ради депутатів трудящих від 04.03.1976 року вбачається, що ОСОБА_2 надається право індивідуального будівництва на земельній ділянці під АДРЕСА_2 площею 400 кв.м.
На підтвердження будівництва на виділеній земельній ділянці по АДРЕСА_2 площею 400 кв.м. представником позивача долучено копію дозволу на проведення робіт на земельній ділянці АДРЕСА_2 від 29.03.1976 року та копію договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, з числом кімнат від однієї до п'яти включно, завіреного нотаріусом Балтської державної нотаріальної контори 08.04.1976 року, реєстр №829.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.01.2008 року.
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, яку фактично прийняв його син ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 16.10.2024 року.
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.
З копії технічного паспорту, виготовленого 23.07.2025 року ФОП « ОСОБА_9 », житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що загальна площа земельної ділянки становить 1000 кв.м., забудована 110 кв.м., на якій знаходяться житловий будинок, веранда, сарай, погріб з шиєю, сарай, убиральня. Житловий будинок має загальну площу 63,6 кв.м., з яких: 40,4 кв.м. житлова, 23,2 кв.м. допоміжна.
Письмовим повідомленням приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвої І.П. від 03.09.2025 року № 855/02-14 повідомлено позивачу, що у зв'язку з тим, що житловий будинок в експлуатацію не був введений та право власності на нього не зареєстровано, свідоцтво про право на спадщину не може бути видане. Позивачу роз'яснено право звернутись до суду для вирішення питання оформлення права власності на зазначене нерухоме майно після смерті її брата ОСОБА_3 .
З оглянутої судом копії спадкової справи №98/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , що надійшла до суду від приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвої І.П., вбачається, що ОСОБА_1 26.05.2025 року звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_3 , яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого фактично прийняв його син ОСОБА_3 , але не оформив свої права. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину ОСОБА_3 не вбачається.
Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з здійсненням позивачем права на спадкування, вирішуючи які суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.ст.15,16 ЦК України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та відповідно звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу положень ст.1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до частини першої ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Тобто, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
За змістом ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.
У п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», зокрема вказано, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна. При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Так, покійний ОСОБА_3 у встановленому законом порядку та строк прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином ставши власником вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями.
Сам по собі факт того, що у спадкодавця ОСОБА_3 відсутній оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок, не є перешкодою для реалізації ОСОБА_1 права на прийняття спадщини після смерті брата, оскільки виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.
Таким чином, позов підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємицею за законом другої черги після смерті ОСОБА_3 , однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права, при цьому остання має право на спадкування житлового будинку з господарськими будівлями, оскільки вони входять до складу спадщини після померлого ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1262, 1268, 1269 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , як за спадкоємицею за законом другої черги після смерті її брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок (літ. А), загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м. з верандою (літ. а), сараєм (літ. Б), погрібом з шиєю (літ. Б1, б), сараєм (літ. В), убиральнею (літ. Г), розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1000 кв.м., прийнятий ним у спадщину за законом першої черги після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 31.10.2025 року.