Номер провадження: 22-ц/813/4433/25
Справа № 501/2513/22
Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.
Доповідач Карташов О. Ю.
30.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України) цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», в інтересах якого діє адвокат Артьомов Олександр Сергійович
на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 січня 2025 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію
Історія справи, короткий зміст вимог
У серпні 2022 року ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію, за період листопад 2019 року - квітень 2021 року в розмірі 4 887,26 грн, та понесені судові витрати у розмірі 4 940,90 грн.
Позов обґрунтовано тим, що між АТ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах раніше укладеного договору з АТ «Одеські електромережі» №03001/370272 як з постачальником за регульованими тарифами шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір. Згідно умов договору ТОВ «ООЕК» постачало електричну енергію на об'єкт побутового споживача, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На ім'я ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
За розрахунковий період листопад 2019 рік - квітень 2021р. ТОВ «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як оператора системи розподілу отримані дані фактичного споживання електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Згідно отриманих даних за вказаним особовим рахунком, станом на дату надання інформації було спожито 3937кВт/год електричної енергії на суму 4887,26 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 21 січня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електроенергію за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року у розмірі 4887,26 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» судовий збір у розмірі 2481 грн.
Висновок суду мотивовано тим, що позиція позивача доведена наявними доказами та підлягає задоволенню, існування заборгованості за електричну енергію не спростовано відповідачем.
Також, висновком суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, який позивач сплатив за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 21.01.2022 року до Одеського апеляційного суду, вимога в цій частині визнана необґрунтованою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» просить скасувати рішення суду в частині стягнення судових витрат та ухвалити нове судове рішення про стягнення судових витрат в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом не було враховано перелік всіх понесених судових витрат, судом невірно вирішено залишити без задоволення вимогу щодо стягнення з відповідача судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Позиція інших учасників справи
Сторони провадження своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.
За положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту ст. 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судом, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, інфляційних витрат та трьох процентів річних з ОСОБА_1 .
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 21 січня 2022 року відмовлено у видачі судового наказу.
Разом із цим, суд першої інстанції такою ухвалою правильно в порядку ст. 166 ч. 1 ЦПК України роз'яснив заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для його повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення таких недоліків.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29.06.2022 ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 21 січня 2022 року скасовано. Справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, інфляційних витрат та трьох процентів річних з ОСОБА_1 , - направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 10 серпня 2022 року у видачі судового наказу відмовлено.
У серпні 2022 року ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до суду з позовом.
21 січня 2025 року рішенням Іллічівського міського суду Одеської області задоволено позов, втім стягнуто судовий збір з відповідача на користь позивача лише за подачу позову.
Разом з цим, вирішуючи питання щодо відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову у видачі судового наказу суд виходив з того, що вимога в цій частині не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі частини 1, пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 168 ЦПК України у судовому наказі зазначаються сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Також, як вбачається, положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина 2 вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.
ЦПК України не визначено порядок розподілу судових витрат, які понесені боржником, у справах наказного провадження. Так само ЦПК України не врегульовано порядок розподілу судових витрат щодо стягнення судового збору з відповідача (боржника в наказному провадженні) в рамках загального позовного провадження за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу. Зарахування судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, до суми судового збору за позовну заяву відбувається виключно до суми судового збору за подачу позову. Розширеному тлумаченню положення ст. 164 ЦПК України не підлягають, тому, згідно ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу (що і відбулося в рамках наказного провадження) або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Отже, стягувач, в даній справі скаржник, не був позбавлений права після постановлення ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 21 січня 2022 року подати повторно заяву про видачу судового наказу, а в разі повторної відмови у видачі судового наказу звернутися до боржника з позовом в загальному позовному провадженні. Втім, скаржник обрав право оскаржити ухвалу суду від 21.01.22 до суду апеляційної інстанції, подавши апеляційну скаргу, за подачу якої нормами ЦПК не передбачено розподілу судового збору в разі задоволення такої апеляційної скарги.
Тобто, з матеріалів справи та з перебігу дій скаржника вбачається необґрунтована необхідність витрат необхідних для розгляду саме цього позову у даній справі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат у справах позовного провадження проводиться за результатами вирішення спору по суті.
У справах наказного провадження зазначене питання між стягувачем і боржником суд не вирішує.
Аналіз наведених норм права та вищевказаних обґрунтувань дає підстави для висновку про відсутність правових підстав для стягнення судового збору, сплаченого ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу.
Щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, то скаржник посилається на безліч правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду про можливість розподілу у цивільному судочинстві судових витрат, та переконаний, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні частини вимог. Втім, дослідивши вказані правові позиції апеляційний суд не може прийняти їх до уваги в контексті даної справи, оскільки такі позиції стосуються предмету розгляду лише опосередковано.
Судова практика інших судів в інших справах за участю інших учасників справи, додана скаржником до його апеляційної скарги у цій справі, не має преюдиційного значення для вирішення процесуального питання судом у цій справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність ухваленого рішення не впливають.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З огляду на вищезазначені обставини справи в своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 січня 2025 року - без змін.
Також колегія суддів зазначає, що оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», в інтересах якого діє адвокат Артьомов Олександр Сергійович - залишити без задоволення.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький