31.10.25
22-ц/812/1651/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 467/403/22
Номер провадження 22-ц/812/1651/25 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.
Ухвала
31 жовтня 2025 року місто Миколаїв Справа № 467/403/22
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її представниця ОСОБА_2 , про призначення судово-психологічної експертизи по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Петренко Наталією Олегівною, на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 квітня 2025 року, ухвалене у складі головуючого судді Савіна О.І. в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради, про визначення місця проживання дитини з батьком,
установив:
У червні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради, про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю.
У грудні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради, про визначення місця проживання дитини разом з батьком.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 серпня 2023 року прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 з первісним позовом ОСОБА_1 .
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 квітня 2025 року (вступна та резолютивна частини) відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її батьком ОСОБА_3 за місцем його мешкання: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір - 992, 40 грн. Скасовані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 лютого 2023 року у справі №467/403/22 (провадження №2-з/486/3/2023).
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Петренко Н.О. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а наступною ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду на 06 жовтня 2025 року на 13 год. 45 хв.
27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її представниця ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подала клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса, 65026) та на вирішення експертів поставити наступні питання:
-Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батька - ОСОБА_3 та матері - ОСОБА_1 , особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та переживання благополуччя їх доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
-Які специфічні психологічні взаємовідносини у дитини з матір'ю ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_3 .?
-Чи має залежність оцінка дитиною сімейної ситуації та визначення нею місця свого бажаного проживання від впливу з боку батька ОСОБА_3 та інших дорослих?
-Яка ступінь психологічного впливу на дитину та її виконання з боку матері та батька?
-Чи вплинуло зміна місця проживання дитини на її психологічний стан?
-Чи є сприятливим для психо-емоційного благополуччя та розвитку дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , соціальне середовище в якому перебуває дівчинка?
-Які особливості ставлення дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кожного з батьків?
-Чи являє малолітня дитина прихильність до кожного із батьків, до кого із них більшу прихильність? Якими психологічними факторами це викликано?
- З ким із батьків, виходячи із індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану, рівня розвитку, інтересів дитини краще проживати дитині з точки зору її психологічного комфорту та здоров'я? Які наявні та приховані бажання дитини щодо місця проживання з кожним із батьків?
-З ким із батьків дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бажає проживати постійно та чим це обумовлено?
-Яка найбільша психологічна сумісність дитини: з сім'єю матері або із сім'єю батька?
-Чи є доцільним зміна місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та соціального середовища дівчинки?
Також заявник зазначала, що вказане клопотання вже заявлялось в суді першої інстанції, проте суд його не вирішив, що є грубим порушенням норм процесуального права та рівності сторін судового процесу.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали клопотання, відповідач та його представник заперечували проти задоволення клопотання.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення такого клопотання відсутні.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спільних правовідносин), та дає можливість ініціювати судове провадження.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом запитувача.
За такого, кожна сторона сама розглядає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на стороні спору, а суд розглядає справу в межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
В силу вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
Згідно частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Із аналізу вищезазначених правових норм та судової практики вбачається, що експертиза може бути призначена судом лише при наявності належного обґрунтування підстав для її проведення.
Так, відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Аналіз доводів клопотання про призначення судової психологічної експертизи свідчить, що вказане клопотання не містить належного обґрунтування об'єктивної неможливості розгляду справи без спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини справи неможливо. Більш того обставини вказаної справи не дають підстав для висновку, що для вирішення спору є необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини справи було неможливо.
Судом встановлено, що на момент звернення із первісним та зустрічним позовом, у червні та грудні 2022 року, відповідно, батько з дитиною проживали на території України.
Внаслідок загрози життю та здоров'ю дитини через масові ракетні обстріли у липні 2023 року відповідач ОСОБА_3 разом із донькою виїхали до Фінляндії, де отримали тимчасовий захист та знаходяться тепер. Також відповідач має дозвіл на роботу, а дитина навчається у навчальному закладі в 2 класі. Компетентними органами країни, де проживає батько з дитиною, складено відповідний висновок за повідомленням про захист дитини.
Отже, апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення клопотання позивача.
До того ж, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на всій території України введено воєнний стан, що триває до тепер.
З огляду на введення воєнного стану в Україні, колегія суддів зауважує, що вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.
З урахуванням зазначених обставин, апеляційний суд доходить висновку, що доводи на які ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла її представниця ОСОБА_2 , посилається в своєму клопотанні, є неприйнятними, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо встановити відповідні обставини справи. А поки триває на території України воєнний стан, в інтересах дитини їй безпечніше тимчасово перебувати за кордоном.
Більш того, колегія суддів звертає увагу, що в суді першої інстанції позивач не наполягала на вирішенні її клопотання про призначення судової психологічної експертизи поданого разом із позовною заявою, що підтверджується протоколами судових засідань суду першої інстанції.
Враховуючи предмет спору, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення рішення, а призначення експертизи лише затягне розгляд справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі судової психологічної експертизи.
Керуючись статтями 103, 368, 381 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її представниця ОСОБА_2 , про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
Т.В. Серебрякова