Справа № 127/32583/25
Провадження №11-сс/801/877/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №22025020000000144 від 09.08.2025 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Радомишль, Житомирської області, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1 КК України
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваної: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2025 року Клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 задоволено.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи, тобто з 00:08 год. 15.10.2025 року.
Встановлено строк дії ухвали суду до 00:08 год. 13.12.2025 року включно.
Згідно клопотання слідчого встановлено, що громадянин України ОСОБА_10 , являється військово зобов'язаною особою на яку покладено ряд прав та обов'язків, у відповідності до вищезазначених законодавчих норм та вимог в особливий період. Однак, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, у ОСОБА_10 виник умисел на впровадження протиправної схеми перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом надання військовозобов'язаним особам, які виявили бажання та можливість використання цієї схеми, шляхом їх фіктивного працевлаштування як педагогічних працівників за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, з подальшим наданням їм документів, що надають підставу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У свою чергу, дружина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була засновником та бенефіціарним власником ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» (код ЄДРПОУ 4492706, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Данила Нечая, буд. 65, основний вид діяльності «Загальна середня освіта» (КВЕД 85.31) зі статутним капіталом 100 000 грн. Навчальний процес в приватній школі «ВІЛЛА СКУЛ» здійснювався до березня 2024 року. При цьому, починаючи з 03.02.2024 по 31.03.2025 у зазначеній ТОВ неодноразово змінювались власники, засновники та керівники, фактично виключивши з їх числа осіб, наближених до ОСОБА_10 .
Надалі, з метою реалізації вищевказаного протиправного умислу ОСОБА_10 вирішив залучити до злочинної діяльності свого знайомого ОСОБА_12 , який будучи обізнаним зі злочинним умислом ОСОБА_10 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 31.03.2024 погодився із запропонованою роллю виконавця у схемі для перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Тим самим, ОСОБА_12 вступив із останнім у злочинну змову та погодився виконувати протиправні вказівки останнього. Після чого, з метою реалізації єдиного спільного протиправного умислу 31.03.2024 засновником, керівником та бенефіціарним власником ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» (код ЄДРПОУ 4492706) визначено ОСОБА_12 , тим самим останній отримав повноваження на представництво інтересів вказаної організації, видачу та підписання офіційних документів.
У свою чергу, ОСОБА_10 взяв на себе функцію пошуку військовозобов'язаних осіб, які мали наміри та бажання ухилитись від мобілізації, шляхом отримання бронювання за фіктивними документами. Надалі, ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів, отримував від таких осіб необхідні для їх офіційного працевлаштування як педагогічних працівників в ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» документи. Крім того, незважаючи на фактичне припинення навчального процесу у приватній школі «ВІЛЛА СКУЛ», ОСОБА_12 продовжував в період з вересня 2024 по травень 2025 року подавати щомісячні звіти про працевлаштованих, у вказаний ТОВ, осіб. Серед яких найбільша кількість, відповідно до звіту за травень 2025, становила 15 чоловіків, кожен з яких являється військово зобов'язаним.
Після чого, ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_10 видавав, як директор ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ», необхідні для отримання бронювання документи, а саме: накази про прийняття на роботу та довідки щодо працевлаштування в ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» як вчителів за основним місцем роботи на 0,75 ставки. Зазначений пакет документів став підставою для безпідставного отримання військовозобов'язаними: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та особисто ОСОБА_10 , відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Однак, враховуючи системність та масовість вищевказаних протиправних дій ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які полягали у фіктивному працевлаштуванні військовозобов'язаних осіб до ТОВ «ВІЛЛА СКУЛЛ», яке фактично не здійснювало свою діяльність пов'язану з навчальним процесом, про вищевказаний факт стало відомо працівникам ІНФОРМАЦІЯ_7 . В результаті чого, військовозобов'язаним особам, які отримали відстрочку від призову на військову службу, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з документами щодо працевлаштування в ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ», у відповідності до Наказу №23, протоколу від 21.03.2025 скасовані такі відстрочки та прийнято рішення про припинення надання відстрочок працівникам ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ». В результаті, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 відмовлено у наданні відстрочок.
Таким чином, у період часу з березня 2024 до травня 2025 року ОСОБА_12 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_10 , достовірно знаючи про дію на території України особливого режиму воєнного стану та усвідомлюючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) по здійсненню мобілізаційних заходів викликає широкий резонанс в суспільстві, у тому числі серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації, керуючись єдиним протиправним умислом, працевлаштував до ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» серед інших військовозобов'язаних осіб: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та ОСОБА_10 , з поданням відповідних відомостей та звітності до державних контролюючих органів, а також видавав, як директор ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ», необхідні з приводу працевлаштування та отримання відстрочки від мобілізації офіційні документи, а саме: накази про прийняття на роботу та на періодичній основі довідки щодо працевлаштування в ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ» як вчителя за основним місцем роботи на 0,75 ставки. Вищевказані документи стали підставою для отримання даними військовозобов'язаними особами, в тому числі і особисто ОСОБА_10 , відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, ОСОБА_10 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 23.04.2025, достовірно усвідомлюючи неможливість продовження використання описаної вище протиправної схеми перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, за участі залученого ним ОСОБА_12 , як директора ТОВ «ВІЛЛА СКУЛ», задля ухилення від мобілізації військовозобов'язаними особами, вирішив використати для подальшого вчинення злочину іншу юридичну особу.
З метою реалізації вищевказаного протиправного умислу ОСОБА_10 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_7 , яка будучи обізнаною зі злочинним умислом ОСОБА_10 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 23.04.2025 погодилась із запропонованою роллю виконавця у схемі для перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Тим самим, ОСОБА_7 вступила із останнім у злочинну змову, та погодилась виконувати протиправні вказівки останнього.
З цією метою ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та на виконання вказівок останнього, 23.04.2025 зареєструвала ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» (код ЄДРПОУ 45760345) юридична адреса: м. Вінниця, вул. Д. Нечая, 65, офіс 303, основний вид діяльності «Загальна середня освіта» (КВЕД 85.31) зі статутним капіталом 10 000 грн., керівником якого першочергово визначено ОСОБА_20 . Надалі, останнім подано ряд документів з додатками для отримання ПРИВАТНИМ ЗАКЛАДОМ «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» для отримання ліцензії на: започаткування провадження освітньої діяльності на певному рівні повної загальної середньої освіти, розширення провадження освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти. Після подання яких та отримання відповідних ліцензій в ПРИВАТНОМУ ЗАКЛАДІ «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» змінено керівника з ОСОБА_20 на ОСОБА_7 , тим самим остання отримала повноваження на представництво інтересів вказаної організації, видачу та підписання офіційних документів.
У свою чергу, ОСОБА_10 взяв на себе функцію пошуку військовозобов'язаних осіб, які мали наміри та бажання ухилитись від мобілізації, шляхом отримання бронювання за фіктивними документами. Надалі, ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів, отримував від таких осіб необхідні для їх офіційного працевлаштування як педагогічних працівників в ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» документи. Крім того, з цією метою, ОСОБА_7 достовірно усвідомлюючи, що фактично навчальний процес у вказаному навчальному закладі не розпочинався та не здійснюється, відсутні передумови для його започаткування в період травня - червня 2025 року подавала щомісячні звіти про працевлаштованих осіб, з яких найбільша кількість, відповідно до звіту за червень 2025, становила 21 особу, з яких 20 чоловіків призивного віку.
Після чого, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_10 видавала, як директор ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» необхідні для отримання бронювання документи, а саме: наказ про прийняття на роботу та довідку щодо працевлаштування в ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО», як вчителя за основним місцем роботи на 0,75 ставки. Зазначений пакет документів став підставою для безпідставного отримання військовозобов'язаними: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, у період часу з квітня 2025 по даний час ОСОБА_7 , перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_10 , достовірно знаючи про дію на території України особливого режиму воєнного стану та усвідомлюючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) по здійсненню мобілізаційних заходів викликає широкий резонанс в суспільстві, у тому числі серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації, керуючись єдиним протиправним умислом, працевлаштувала до ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» військовозобов'язаних осіб, серед яких: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , з поданням відповідних відомостей та звітності до державних контролюючих органів, а також видавала, як директор ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО», необхідні з приводу працевлаштування та отримання відстрочки від мобілізації офіційні документи, а саме: накази про прийняття на роботу та довідки щодо працевлаштування в ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІНДІГО» як вчителя за основним місцем роботи на 0,75 ставки. Вищевказані документи стали підставою для безпідставного отримання даними військовозобов'язаними особами, відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2025 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23-00 год. до 07-00 год. за місцем проживання АДРЕСА_1 .
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що слідчим при подачі клопотання про застосування запобіжного заходу не було дотримано вимог ст. 184 КПК України.
На думку сторони захисту, є безпідставним та надуманим посилання слідчим в клопотанні на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею не в повній мірі з'ясовані обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Захисник вказує на те, що ОСОБА_7 визнала свою вину, надала самовикривальні покази, є особою пенсійного віку, раніше не судима, є співвласником фермерського господарства , має на утриманні дітей та матір похилого віку, що свідчить про соціально-стримуючі фактори.
Все наведене в своїй сукупності давало підстави для застосування підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, однак слідчим суддею вказані обставини не прийнято до уваги.
Крім того, слідчий суддя не розглянув питання можливості вирішити питання щодо визначення розміру застави відносно ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу, підозрювану ОСОБА_7 , яка підтримала думку свого захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги , суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу захисника слід задоволити частково.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
В кримінальному провадженні №22025020000000144, внесеному до ЄРДР 09.08.2025 року ОСОБА_7 14.10.2025 року повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Посилання апеляційної скарги захисника на те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 184 КПК України суд апеляційної інстанції не приймає.
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу відповідає положенням ст. 184 КПК України, має посилання на наявність ризиків, та до клопотання долучені матеріали, якими процесуальний документ обгрунтовується.
З висновками слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою погоджується апеляційний суд.
Відповідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/ обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення ч.6 ст. 176 КПК України, згідно якої під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 цієї статті.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та, приймаючи рішення, врахував особу підозрюваної ОСОБА_7 , яка розлучена, пенсіонер, голова фермерського господарства, раніше не судима, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин та дійшов вірного висновку, що з метою забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, доцільно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження доказах.
Крім того, зазначаючи про можливість застосування більш м»яких запобіжних заходів захисники фактично погоджуються з існуванням ризиків .
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо можливості застосування відносно ОСОБА_7 більш м»якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставить питання про визначення застави підозрюваній ОСОБА_7 .
Під час апеляційного розгляду надано консультативний висновок медичного центру «Статус» від 30.09.2024 року, згідно якого ОСОБА_7 має захворювання хребта, висновок терапевта медичного центру «Статус» від 24.01.2023 року, висновок ультразвукового дослідження № 6984, згідно яких ОСОБА_7 має ряд хронічних захворювань та потребує лікування, почесні грамоти Вінницької обласної адміністрації від 15.02.2020 року, та 2019 року, згідно яких ОСОБА_7 нагороджувалася за багаторічну сумлінну працю та особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, сертифікат, виданий керівником апарату Верховної Ради України від 27-28.01.2020 року, згідно якого ОСОБА_7 брала участь у фахових комунікаціях в апараті Верховної Ради України, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.04.2023 року, згідно якої ОСОБА_7 є засновником фермерського господарства « Лана 2020»
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. (рішення у справі «Осипенко проти України»). Уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Враховуючи практику ЄСПЛ, положення ст. 183 КПК України, яка наділяє слідчого суддю, суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно застави, беручи до уваги, дані про особу підозрюваної, яка має ряд заохочень, міцні соціально-стримуючі зв'язки, апеляційний суд вважає, що в даному випадку можливо визначити ОСОБА_23 заставу.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваній злочину, обставини його вчинення, майновий стан підозрюваної, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід задоволити частково та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а також покладенням на неї відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу захисника задоволити частково.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2025 року скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 задоволити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00:08 год. 13.12.2025 року включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок Вінницького апеляційного суду.
В разі внесення застави покласти обов'язки, відповідно ст. 194 КПК України не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_7 покладених на неї обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4