Справа №735/1294/25
Провадження по справі № 2-а/735/22/2025
Іменем України
30 жовтня 2025 року селище Короп
Коропський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Балаби О.А.,
за участю секретаря судового засіданні - Редько А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Короп справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Представник позивача адвокат Зощенко В.В., який діє від імені та в інтересах позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 18 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення на позивача штрафу у сумі 340,00 грн. Вважає постанову необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки будь-які докази того, що ОСОБА_1 у вказаних у постанові час та місці здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР відсутні. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
До початку розгляду справи від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відповідачем у повній мірі було з'ясовано та враховано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, як того вимагає норма ст. 280 КУпАП, а також доведеність винуватості позивача підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з портативного відеореєстратора та стоп - кадрами з відеозапису.
У судове засідання представник позивача адвокат Зощенко В.В. не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності та позивача. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити. Одночасно просить суд при ухваленні судового рішення врахувати вимоги п. 5.1, п. 15.1, п. 15.9 «е», згідно яких посадку (висадку) дозволяється здійснювати пасажирам після зупинки транспортного засобу лише з посадкового майданчика, а в разі відсутності такого майданчика - з тротуару чи узбіччя, а якщо це неможливо, то з крайньої смуги проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, при цьому подавши відзив на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та, у зв'язку з віддаленістю розгляд справи проводити за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.09.2025 поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенантом поліції, Справцевим Миколою Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5745935, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 18.09.2025 о 06 год 19 хв в м. Чернігові по вул. Шевченка, 22, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом OPEL VIVARO, р.н. НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.1 ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до п. 15.9 «е» ПДР зупинка забороняється: ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.
Згідно п. 1.10 ПДР маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.
Відповідно до п. 14.7.40 загальних технічних умов та правил застосування дорожніх знаків, знак 5.45.1 це «Пункт зупинки автобуса».
Відповідачем до суду надано DVD-R диск з матеріалами фіксації правопорушення та розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу, з якого вбачається, що позивач керуючи автомобілем марки OPEL VIVARO, р.н. НОМЕР_1 здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів для висадки пасажирів, при цьому не будучи маршрутним транспортним засобом.
При цьому позивачем на місці зупинки транспортного засобу та розгляду справи не заперечувався факт, що він керував вищевказаним автомобілем та зупинився під дорожнім знаком 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса».
Крім того, суд відхиляє доводи представника позивача, що відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення позивачем вищезазначеного правопорушення, а також, що позивачу, як водію надано право на посадку (висадку) пасажирів з посадкового майданчику передбачене п. 5.1 ПДР, оскільки розділ 5 ПДР (п. 5.1) визначає обов'язки і права пасажирів, а не водіїв транспортних засобів, права та обов'язки яких визначено іншими розділами.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою у відповідності до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 72, 77, 241, 242, 243, 286 КАС України суд,
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 30.10.2025.
Суддя: О.А. Балаба