Провадження № 22-ц/803/9378/25 Справа № 199/9119/24 Суддя у 1-й інстанції - СПАЇ В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
при секретарі - Сахарові Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30 липня 2025 року про призначення експертизи, у складі судді Спаї В.В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» ОСОБА_2 , оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» ОСОБА_3 про захист прав споживачів, -
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30 липня 2025 року по вищевказаній справі призначено судово-психологічну експертизу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки однією з вимог позову є відшкодування моральної шкоди й для встановлення тяжкості спричинених моральних страждань та встановлення можливого розміру грошової компенсації за завдану моральну шкоду, необхідні спеціальні знання, призначення у даній справі судово-психологічної експертизи на вирішення якої сформульовано питання з урахуванням орієнтовного переліку питань психологічної експертиз, відповідає вимогам діючого цивільно-процесуального законодавства.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про призначення судово-психологічної експертизи, визначив перелік питань та експертну установу самостійно, не звернувши увагу на поставлене клопотання та визначені у ньому питання та експертну установу, що свідчить про порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду. Вказує, що судом в оскаржуваній ухвалі вказано лише норму права, якою суд скористався при призначенні експертизи, однак мотивування відхилення питань, запропонованих скаржником у клопотанні відсутні, що є істотним порушенням норм процесуального права, у розумінні положень частини 5 статті 103 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувшись до суду із клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи, просив суд на розгляд та вирішення експерта поставити наступні питання: якої тяжкості були моральні страждання ОСОБА_1 , заподіяні незаконними діями АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», та незаконною бездіяльністю уповноважених представників оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» інженером ОСОБА_2 та інженером ОСОБА_3 ; визначити можливий розмір грошової компенсації за завдані споживачу ОСОБА_1 страждання (моральну шкоду), яка була заподіяна відповідачами: уповноваженими представниками оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» інженером ОСОБА_2 та інженером ОСОБА_3 .
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30 липня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судово-психологічної експертизи задоволено частково.
Призначено у справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз (м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд.17), на вирішення якої поставлено питання: чи завдано ОСОБА_1 моральної шкоди діями працівників АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» - Бондаревим Є.Ю. та ОСОБА_3 за умов ситуації, що досліджується за справою: щодо складання акту про недопуск від 16 жовтня 2020 року, попередження №983158945 про припинення постачання електроенергії споживачу ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. 617, а також щодо відмови у здійсненні контрольного зняття показників розрахункових електролічильників з оформленням двосторонніх актів за підписами споживача та представника енергопостачальника.
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частин 2, 3 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У відповідності до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.
Відповідно до частини 1 статті 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається зокрема з: описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що остання вищевказаним вимогам законодавства не відповідає, оскільки суд в її мотивувальній чистині не оцінив жодну з наведених у законі підстав для її проведення та не навів обґрунтованих мотивів при визначенні питання для проведення експертизи та мотивів на відхилення доводів клопотання скаржника щодо визначених ним питань в порушення положень частини 5 статті 103 ЦПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Отже, суд першої інстанції не проаналізував наведені позивачем у клопотанні мотиви з яких останній виходив визначаючи питання для проведення судово-психологічної експертизи та не навів обґрунтованих мотивів щодо їх не врахування під час вирішення питання постановленого судом експертній установі.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував дані обставини і вищезазначені вимоги процесуального закону та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, самостійно вирішивши питання постановлені експертній установі без належного мотивування відхилення поставлених питань скаржником.
Відповідно до пункту 1 статті 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Право на судовий захист передбачається статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України.
У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, наявні правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30 липня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 22 жовтня 2025 року
Повний текст судового рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна