Провадження № 33/803/1357/25 Справа № 214/97/25 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
11 серпня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника адвоката Вірко В.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника Вірко В.В. на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської від 16 квітня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Україна, не одруженого, не працевлаштованого, який має технічну освіту, має двоє дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно постанови 20 грудня 2024 року о 21 год. 59 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Great Wall Hover, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі вул. Івана Авраменка, біля буд. 21В, в м. Кривому Розі, Дніпропетровської обл., маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, на законну вимогу працівників поліції пройти огляд у встановленому порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного приладу та в закладі охорони здоров'я відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської від 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
З таким судовим рішенням не погодився захисник Вірко В.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, несправедливою та необґрунтованою, оскільки була ухвалена з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та всебічного з'ясування обставин справи, що суперечить Конституції України, КУпАП, міжнародним договорам і практиці ЄСПЛ. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно прийняв на себе функції сторони обвинувачення, діяв упереджено, проігнорував клопотання захисту щодо виклику свідків та експертного дослідження відеоматеріалів, не перевірив повноваження працівників поліції та законність їхніх дій, а також допустив використання сумнівних монтажних відеозаписів як доказів. Зазначає, що надані матеріали справи містять суперечності (зокрема, розбіжності у номерних знаках автомобіля, сумнівні причини зупинки транспортного засобу, відсутність факту керування в момент події), що ставить під сумнів правдивість і допустимість доказів. Суд першої інстанції не забезпечив дотримання принципу змагальності сторін, права на захист та критерію доведення «поза розумним сумнівом». Вважає, що відеозаписи, покладені в основу постанови, мають ознаки монтажу та не підтверджують факту керування транспортним засобом у момент, що інкримінується. Вважає, що з боку зацікавлених поліціантів безсумнівно правопорушення мала місце провокація адміністративного правопорушення. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене без всебічного та повного дослідження обставин справи, з ігноруванням клопотань сторони захисту та на підставі недопустимих і сфальсифікованих доказів. Під час складання протоколу від 20.12.2024 року працівниками поліції були допущені грубі порушення вимог КУпАП та спеціальних інструкцій, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Відсутні докази, що підтверджують факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння, як і юридичний склад правопорушення. Вказує, що протокол складено з істотними порушеннями порядку: некоректно зазначені або скорочені дані про особу, невірно вказана адреса проживання, виявлено виправлення та скорочення, відсутні всі передбачені ознаки стану алкогольного сп'яніння. Не залучено свідків, не проведено медичного огляду у закладі охорони здоров'я, не роз'яснено процесуальні права та відмовлено у доступі до адвоката. Дії поліцейських не відповідали вимогам постанови КМУ № 1103, що призвело до порушення принципу верховенства права, права на захист та рівності сторін процесу. Зазначає, що подані відеозаписи з bodycam містять ознаки монтажу, втручання та не відповідають вимогам процесуального оформлення, що виключає можливість їх визнання допустимими доказами. Формулювання суті адміністративного правопорушення є неправильним і допускає двозначне тлумачення, а огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням строків і порядку, без належної відеофіксації та присутності свідків, що відповідно до ст. 266 КУпАП робить його недійсним. Наявні дії працівників поліції мають ознаки упередженості, перевищення повноважень і провокації адміністративного правопорушення. Вважає, що зазначені обставини у сукупності свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 , фальсифікацію матеріалів справи та істотні порушення прав особи, передбачених Конституцією України, КУпАП та міжнародними договорами. Це є самостійними та достатніми підставами для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить витребувати з Полку патрульної поліції м. Кривий Ріг належним чином завірені документи, що підтверджують повноваження ст. лейтенанта поліції Шкірманова М.В., який склав протокол ЕПР1 №201417 від 20.12.2024, та копію його службового посвідчення для огляду і долучення до справи. Викликати до суду представника органу обвинувачення - прокурора, який би підтримував (або відмовився) обвинувачення в суді від держави України. Призначити та провести судову експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів, для доведення важливих питань що мають суттєве значення для цього провадження і потребують спеціальних знань. Безпосередньо дослідити та відтворити технічний запис судового засідання №214/97/25 протокол судового засідання № 4127821, 12:13:41 - 12:25:49. Безпосередньо в залі суду переглянути наявні в матеріалах справи відеозаписи. Визнати недійсними виключити з числа доказів: Протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, паперовий конверт на сторінці 7 із написом «Відео»
Просить оскаржувану постанову скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторін по справі, апеляційний суд вважає необхідним поновити захиснику строк на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав.
Апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання апелянта про виклик до суду для участі у судовому процесі представника органу обвинувачення прокурора, оскільки правові підстави для прийняття прокурором участі у судовому засіданні у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні, оскільки спеціальним Законом, який визначає порядок у справах про адміністративні правопорушення, а також Законом, який регламентує правові засади організації і діяльності прокуратури, не передбачено прийняття прокурором участі в апеляційному перегляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №201417 від 20.12.2024 слідує, що 20 грудня 2024 року о 21 год. 59 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Great Wall Hover, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі вул. Івана Авраменка, біля буд. 21В, в м. Кривому Розі, Дніпропетровської обл., маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, на законну вимогу працівників поліції пройти огляд у встановленому порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного приладу та в закладі охорони здоров'я відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України. Правопорушення зафіксовано на бодікамери: 474746; 475230; 474875.
Даними з рапорту працівника поліції про фактичні обставини скоєння адміністративного правопорушення.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КП «КБЛПД» ДОР») від 20.12.2024.
Довідкою згідно якої ОСОБА_1 має посвідчення водія на право керування транспортним засобом, серії НОМЕР_2 , категорії «А1; А; В».
DVD диск з відеозаписами, на яких , крім іншого, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Great Wall Hover, р/н НОМЕР_1 , його зупинку працівниками поліції, виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. Вимогу працівника поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу або в закладі охорони здоров'я, відмову ОСОБА_1 від висунутої вимоги працівника поліції.
Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, з точки зору належності та допустимості, виходячи із сукупності усіх наданих доказів, в нарадчій кімнаті, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про упередженість та необ'єктивність суду під час прийняття рішення будуються виключно на власних суб'єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, які б достовірно свідчили про наявність підстав, передбачених ст.75 КПК України, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що судом першої інстанції не допитані свідки по справі є безпідставними, оскільки допит свідків є правом, а не обов'язком суду. Судом першої інстанції була досліджена та оцінена сукупність наявних доказів, яка стала достатньою для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Щодо клопотання про призначення експертизи та визнання наявних відео недопустимими доказами через їх підробку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Обов'язковими умовами призначення судової експертизи є неможливість з'ясування фактичних обставин справи з інших джерел доказів, а також пов'язана з цим потреба у професійних знаннях поза межами загальновідомих, загальнодоступних та правових знань. Ці умови безпосередньо залежать від предмету доказування у справі.
При цьому, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та відносно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому з урахуванням правової кваліфікації правопорушення, фактичних обставин справи та визначення причинно-наслідкового зв'язку між ними можуть бути у повній мірі встановлені дослідженням та аналізом наявних у справі доказів.
Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Суд вважає, що з урахуванням зібраних у справі доказів необхідності в призначенні експертизи немає, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх у співвідношенні та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевказаного суд не вважає за доцільне призначати експертизу.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.
Апеляційний суд також не має сумнівів щодо достовірності наявних у матеріалах справи відеозаписів. Відеозаписи як докази отримані в порядку, визначеному законом, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів.
Доводи апеляційної скарги про наявність провокації адміністративного правопорушення, упередженість, перевищення повноважень працівниками поліції та сфабрикованість доказів суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами.
Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 або його представник мали право звернутися, відповідно до вимог ст. 267 КУпАП, до вищестоящого органу (посадової особи) щодо дій працівників поліції, або, відповідно до ст. 122 КАС України, до адміністративного суду, чи до правоохоронних органів - у разі наявності ознак злочину, згідно з вимогами КПК України.
До апеляційного суду не надано жодних судових рішень чи документів, які б підтверджували визнання дій працівників поліції протиправними, а також не подано доказів на підтвердження факту провокації чи фальсифікації матеріалів справи.
Щодо повноважень працівників поліції на складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що такі повноваження чітко визначені ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», що підтверджує законність дій працівників поліції під час фіксації правопорушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та оцінюються судом як припущення, що не мають правового значення для скасування постанови суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги, що протокол про адміністративне правопорушення та додані докази по справі складені з порушеннями вимог законів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та є безпідставними і розцінюються апеляційним судом, як спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відсутність підстав для законної зупинки автомобіля, є безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів. Рапортом працівника поліції та відеозаписами, на яких зафіксовано рух та зупинку вказаного транспортного засобу, а також обличчя водія за кермом є ОСОБА_1 який спілкувався з працівниками поліції.
Після зупинки автомобіля ОСОБА_1 поводився агресивно, відмовився пред'явити документи, а згодом залишив місце події, керуючи зазначеним автомобілем, що також підтверджує факт його перебування за кермом транспортного засобу. Після цього автомобіль Great Wall Hover, р/н НОМЕР_1 , був виявлений працівниками поліції без водія, а сам ОСОБА_1 неподалік місця зупинки, що не заперечується у апеляційній скарзі.
Щодо доводів захисту про незаконність зупинки транспортного засобу, суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для зупинки автомобіля була несправність лівого стоп-сигналу, що зафіксовано на відеозаписі та прямо вказано поліцейським під час спілкування з водієм. Такі дії працівників поліції повністю відповідають вимогам п.31.4.3 Правил дорожнього руху України та ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», якими передбачено право поліцейського зупинити транспортний засіб у разі виявлення технічної несправності.
Доводи апеляційної скарги про не залучення свідків, є безпідставними, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У даному випадку участь свідків не є обов'язковою, оскільки були застосовані технічні засоби відеозапису, які наявні у матеріалах справи на диску.
Доводи апеляційної скарги, що не було проведено медичного огляду у закладі охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння, є безпідставними. Оскільки ознаки сп'яніння встановлює поліцейський під час спілкування з водієм, та наявність таких ознак на думку поліцейського саме і є підставою для пропонування огляду на стан сп'яніння.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння одразу як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, тому апеляційний суд не вбачає порушення поліцейськими порядку виявлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння, а саме закону вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.
Доводи апеляційної скарги про не роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав та відмовлено у доступі до адвоката, є безпідставними. Та роз'яснення йому його прав та обов'язків підтверджується наявними відеозаписами.
Також відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи.
Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 279 КУпАП. Відповідно, нормами статті 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі адвоката при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Тобто, у поліцейського при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відсутній обов'язок очікувати на прибуття на місце події захисника.
Стаття 68 Конституції України чітко передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно наявної у матеріалах справи довідки ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, туму повинен знати та виконувати Правила дорожнього руху України.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Водій, як учасник дорожнього руху, несе обов'язок знати не тільки ПДР, але й норми законодавства, що регулюють його відповідальність.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд звертає увагу на те, що згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги про наявність численних процесуальних порушень та суперечностей у доказах, які нібито ставлять під сумнів законність і об'єктивність постанови суду першої інстанції, не ґрунтуються на фактичних обставинах та не підтверджені матеріалами справи. Такі твердження апелянта зводяться до його особистого тлумачення законодавства і не містять посилань на реальні порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Наведені апелянтом аргументи про недопустимість доказів по справі мають суб'єктивний характер, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують законності і обґрунтованості висновків суду першої інстанції.
Інші доводи сторони захисту є неспроможними, не підкріплені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим апеляційний суд їх відхиляє.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та необґрунтованою, не знайшли свого підтвердження. Такі твердження апелянта суд розцінює як спробу уникнути адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вчиненні якого встановлена вина ОСОБА_1 .
Посилання апелянта на недійсність протоколу про адміністративне правопорушення та недопустимість долучених до нього матеріалів не є обґрунтованими. Зазначені міркування не підтверджуються доказами та не впливають на правову оцінку обставин справи.
Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді міського суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника Вірко В.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської від 16 квітня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя