Єдиний унікальний номер 728/1780/25
Номер провадження 2/728/638/25
16 жовтня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЙКОНС» (вул. Саперне Поле, буд. 12, м. Київ, 01042, ЄДРПОУ 44002941) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І.Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 06.08.2025 № 728/1780/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЙКОНС» (далі також - Позивач, ТОВ “ФК “АЙКОНС»), представництво інтересів якого здійснює ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (далі також - Відповідач) за кредитним договором від 24.09.2020 № 1075868 у загальному розмірі 22 626,00 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2 422,00 грн судового збору, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
2. Ухвалою Суду від 24.09.2025 № 728/1780/25 вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання, оскільки ухвала Суду від 16.10.2025 № 728/1780/25 разом з відповідними додатками повернулася неврученою Відповідачу.
3. У призначене судове засідання Позивач та Відповідач не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.
4. Водночас представник Позивача у поданій до Суду позовній заяві вказував, що у випадку його відсутності в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
5. Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, зокрема шляхом публікації оголошення про виклик на сайті Суду, у судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
6. За вищевказаних фактичних обставин, на підставі вимог положень статті 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), Суд вважає за можливе постановити ухвалу про заочний розгляд справи.
7. Окрім того, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Позиції учасників справи.
8. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 24.09.2020 між ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем укладено Кредитний договір № 1075868 у формі електронного документа з використанням електронного підпису і у цей же день ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» перерахувало грошові кошти в сумі 6 000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_2 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення.
9. Відповідач не виконав умови укладеного договору, у зв'язку з чим йому було нараховано проценти, розмір яких становить 6 366,00 грн, а також прострочені проценти у розмірі 10 260,00 грн.
10. Позивач також зазначає, що 28.04.2021 між ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ “СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-28/04/2021 відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором від 24.09.2020 № 1075686 перейшло до ТОВ “СІТІ ФІНАНС ГРУП».
11. У подальшому, 28.04.2021 ТОВ “ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» та Позивач уклали договір відступлення права вимоги № 1-28/04/2021, за змістом якого Клієнт відступив право вимоги до Відповідача на користь Позивача, з урахуванням Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 28.04.2021 № 01-28/04/2021, на загальну суму 22 626,50 грн - 6 000,00 грн непогашений розмір основного боргу, 6 366,00 грн заборгованості по відсотках та 10 260,00 грн прострочені відсотки, які Позивач просить стягнути з Відповідача.
12. Як на правову підставу своїх вимог посилався на статті 536, 549, 610, 629, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) а також на положення Закону України “Про електронні довірчі послуги» та Закон України “Про електронну комерцію».
13.Окрім того, Позивач просить стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме - судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн, розподіл яких заявлено позивачем шляхом подання окремої заяви від 24.09.2025.
14. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
15. Між ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем 13.01.2021 укладено Договір № 1075868 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі також - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 11 зворот, 14-17).
16. Згідно з умовами Кредитного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику фінансовий кредит у сумі 6 000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути отриману суму кредиту не пізніше, ніж через 30 днів та сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами за фіксованою ставкою у 1,90 процентів в день, розрахунок яких міститься у Паспорті споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (а.с.28-29).
17. Підпунктами 2.1. Кредитного договору кредит надається ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну карту Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити № 51ХХХХХХХХХХ6109.
18. У відповідності до відомостей зафіксованих у довідці ТОВ “Універсальні платіжні рішення» ТОВ “УПР» від 21.05.2025 № 2643_2505210952856, ТОВ “Універсальні платіжні рішення» на виконання умов Кредитного договору здійснило перерахування в системі iPay.ua грошових коштів у сумі 6 000,00 грн на користь Відповідача, номер транзакції 67247660 (а.с.27).
19. У матеріалах справи наявна копія договору факторингу від 28.04.2021 року № 1-28/04/2021. між ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ “ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП» За цим договором клієнт передає (відступає) Фактору права вимоги до боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання боржниками умов Кредитних договорів, вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1075868 укладеним із ОСОБА_1 (а.с.20-23).
20. Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ “ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП» набув права вимоги за кредитним договором №1075868 від 28.04.2021 до ОСОБА_1 (а.с.11).
21. Як вбачається з платіжної інструкції від 28.04.2021 № 37 ТОВ “ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП» перерахував на рахунок ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 2 676 832,50 грн, таким чином виконав своє зобов'язання (а.с. 7 зворот).
22. Також, у матеріалах справи наявна копія Договору відступлення права вимоги № 1-28/04/2021 від 28.04.2021 між ТОВ “ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ “ФК “АЙКОНС» про відступлення права вимоги. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитом заміняє кредитора як сторону-кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором (а.с. 12-13).
Пунктом 2.1 договору факторингу від 28.04.2021 № 1-28/04/2021 визначено плату (ціну продажу) за відступлене право вимоги у розмірі 2 686 832,50 грн.
23. Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу від 28.04.2021 № 1-28/04/2021 заборгованість Відповідача у загальному розмірі 22 626,00 грн передана Позивачу з дисконтом (а.с. 10 зворот).
24. Згідно з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №1075868 від 28.04.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ “ФК “АЙКОНС» станом на 21.03.2025 становить на загальну суму 22 626,50 грн - 6 000,00 грн непогашений основний борг, 6 366,00 грн залишок по відсотках та 10 260,00 грн прострочені відсотки (а.с. 10).
25. Копією платіжного доручення від 28.04.2021 № 3 підтверджується сплата Позивачем на рахунок ТОВ “ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП» 2 686 832,50 грн, таким чином виконав своє зобов'язання (а.с.2 9 зворот).
26. Також щодо підтвердження витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), Суду надані для оцінки відповідний договір про надання правничої допомоги від 16.06.2025 № 16/06/2025, укладений між Позивачем і адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем, акт про отримання правової допомоги за вказаним договором стосовно проведеної роботи для стягнення заборгованості з Відповідача за Кредитним договором, рахунок за надання таких послуг від 15.09.2025 № 15.09.2025-13 у розмірі 10 500,00 грн та платіжна інструкція від 15.09.2025 № 11978 щодо фактичної оплати таких послуг.
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
27. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
28. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
29. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
30. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими Суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
31. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
32. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
33. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
34. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
35. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
36. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
37. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
38. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
39. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
40. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем кредитного договору від 24.09.2020 № 1075686 та його належне виконання зі сторони кредитора.
41. Водночас щодо нарахованих процентів за користування кредитом та виконання договору Суд зауважує про таке.
42. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц (провадження № 61-28728сво18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).
43. Велика Палата Верховного Суду також вже неодноразово (див. напр., постанову від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16) звертала увагу на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
44. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
45. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Подібний за змістом висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.
46. Знову повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд відмічає, що сторони узгодили строк кредитування у 30 (тридцять) календарних днів.
При цьому сторони домовилися, що у випадку погашення основної заборгованості до закінчення зазначеного строку кредитування, розмір процентів визначається за зниженою процентною ставкою у 0,01% за кожен день користування кредитними коштами (3,65 процентів річних), а у випадку невиконання вказаної умови щодо погашення основної заборгованості - за стандартною процентною ставкою у 1,90% за кожен день користування кредитними коштами (693,50 процентів річних), що закріплено пунктами 1.4.1, 1.4.2 Кредитного договору.
47. У випадку наявності заборгованості у Відповідача на дату закінчення строку кредиту можлива пролонгація дії договору шляхом укладення додаткової угоди (пункт 4.1 Кредитного договору).
48. Також згідно з пунктами 4.1-4.3 Кредитного договору продовження строку кредитування може здійснюватися за ініціативою позичальника за умови наявності заборгованості за кредитом на день його повернення не менше 400 грн. За таких умов кредитодавець має право акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомленої споживачем.
49. Однак матеріали справи не містять відомостей щодо укладення додаткової угоди, якою б сторони узгодили продовження строку кредитування.
50. Відповідно, з урахуванням узгоджених строку і умов кредитування та відсутності відомостей щодо погашення Відповідачем отриманого кредиту, розмір процентів, які нараховуються за період з 24.09.2020 по 23.10.2020 (30 днів кредитування) за стандартною процентною ставкою становить 3 420,00 грн.
51. Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.
52. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
53. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
54. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
55. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
56. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
57. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
58. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 “Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231», передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
59. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
60. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.
61. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
62. При цьому, Суд враховує, що згідно із загальними принципами цивільного права, ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
63. За таких обставин цієї справи Суд констатує, що на його переконання згідно з укладеними договорами факторингу від 28.04.2021 № 1-28/04/2021 та від 28.04.2021 № 1-28/04/2021 до Позивача перейшло право вимоги на загальну суму 9 420,00 грн з яких 6 000 грн основної заборгованості за Кредитним договором та 3 420,00 грн процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з Відповідача.
V. Розподіл судових витрат.
64. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
65. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
66. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
67. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
68. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнює 3 028,00 грн.
69. Згідно з платіжною інструкцією АТ “ПУМБ» від 15.07.2025 № 925 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір».
70. Також за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
71. На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію договору про надання правничої допомоги, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про надання юридичної допомоги.
72. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
73. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
74. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
75. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).
76. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
- тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому для Суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
77. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).
78. Підсумовуючи наведене, враховуючи незначну складність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, розгляду справи з проведенням лише одного судового засідання, Суд вважає, що заява про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 коп.), а сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - 1 008,45 грн (одна тисяча вісім гривень 45 коп.).
79. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -
1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЙКОНС» (вул. Саперне Поле, буд. 12, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 44002941) заборгованість за кредитним договором від 24.09.2020 № 1075868 у сумі 9 420,00 грн (дев'ять тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.), яка складається з 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) непогашеної основної заборгованості за та 3 420,00 грн (три тисячі чотириста двадцять гривень 00 коп.) процентів за користування грошовими коштами за період з 24.09.2020 по 23.10.2020.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЙКОНС» (вул. Саперне Поле, буд. 12, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 44002941) 1 008,45 грн (одна тисяча вісім гривень 45 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору і 1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЙКОНС» адреса місцезнаходження: вул. Саперне Поле, буд.12, м. Київ, індекс 01042, код ЄДРПОУ 44002941.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Є.М. Сороколіт