Справа № 643/4139/25
Провадження № 2/643/2914/25
(заочне)
29.10.2025
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Тимош О. М.,
за участю секретаря судового засідання Кизим К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 в особі свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути заборгованість за договором позики від 03.10.2024 у сумі 5700,00 доларів США, три проценти річних у сумі 72 доларів США 14 центів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 03.10.2024 між позивачем ОСОБА_1 , що на час укладання договору був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 5700,00 доларів США зі строком погашення боргу не пізніше 11.10.2024. 03.10.2024 позивач передав відповідачеві 5700 доларів США, який зобов'язався їх повернути до 11 жовтня 2024 року, на підтвердження чого позичальником 03 жовтня 2024 року складено розписку, однак своїх зобов'язань не виконав. Оригінал розписки знаходиться у позивача. Розпискою від 03.10.2024 відповідач визнав та підтвердив, що має заборгованість перед позивачем у розмірі 5700 доларів США, які були отримані ним 03.10.2024. У встановлений розписками строк та до теперішнього часу в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не повернув позивачу борг.
Посилаючись на ст. 626, 627, 1049, 530, 631, 1050, 625, 15,16 Цивільного кодексу України, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді 24.03.2025 відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 30.07.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому просив провести судове засідання без участі сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив долучити до матеріалів справи оригінал боргової розписки та квитанції про відправку повістки відповідачу, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду та розгляд за її відсутності не подавав, відзив на позов суду не подавав.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого.
Позивачем додано до позовної заяви копію розписку, та 28.10.2025 надано суду оригінал розписки такого змісту (дослівно): «Розписка. Я, ОСОБА_2 , зобов'язуюсь віддати ОСОБА_1 5700 $ (п'ять тисяч сімсот доларів США) у строк до 11.10.2024р. (одинадцяте жовтня) Написано власноручно, вірно. 03.10.2024 р. (підпис) ОСОБА_2 ».
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Таким чином, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Оцінивши розписку від 03.10.2024, суд дійшов висновку, що вона не містить відомостей щодо отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у позику, тобто не підтверджує факт передачі коштів 03 жовтня 2024 року або у будь-який інший день.
Встановивши, що згідно з розпискою від 03 жовтня 2024 року ОСОБА_2 лише зобов'язався віддати позивачу грошові кошти у сумі 5700 доларів США без зазначення правових підстав, а не повернути отриману у борг суму коштів, суд вважає недоведеним існування між сторонами правовідносин за договором позики, чим мотивовано позов.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що у разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки розписка від 03 жовтня 2024 року не підтверджує факт отримання ОСОБА_2 коштів у борг і виникнення у нього обов'язку з їх повернення на вимогу кредитора, тобто існування між сторонами договірних правовідносин за договором позики, то відсутні правові підстави для стягнення з відповідача трьох процентів річних.
Саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року по справі № 369/3340/16-ц та застосована судом до спірних правовідносин.
Крім того, суд зауважує, що розписка не містить повного імені, яке включає прізвище, ім'я, по батькові ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не містить інших ідентифікуючих ознак зазначених осіб, що позбавляє можливості однозначно ідентифікувати осіб, зазначених у розписці як ОСОБА_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , які є сторонами у даній справі.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у позовних вимогах в повному обсязі.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та у зв'язку з відмовою у позову покладається на позивача.
Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, -
Відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складання повного судового рішення - 31 жовтня 2025 року.
Суддя О.М.Тимош