справа №399/881/25
провадження №2/399/427/2025
30 жовтня 2025 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шуліки О.О.,
з участю секретаря судового засідання Бобрик І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в сел. Онуфріївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ДЕБТ КОЛЛЕКШН" через систему «Електронний суд» 01.09.2025 року звернулось до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 3357515039/217477 від 23.01.2020 року в сумі 5330,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн. та простроченої заборгованості за комісіями і відсотками в розмірі 3330,00 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2422,40грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» зазначило, що 23.01.2020 між первісним кредитором ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3357515039/217477 про надання фінансового кредиту. Відповідно до вказаного договору, ТОВ «ГОУФІНГОУ» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 14 днів, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 675,25 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. 31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором №3357515039/217477 від 23.01.2020 року. 03.06.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 3357515039/217477 від 23.01.2020 року ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН». ОСОБА_2 не були виконані умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість на вказану суму.
08.10.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав до суду заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн (десять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), надав до суду акт про отримання правової допомоги від 01.10.2025 та платіжну інструкцію про оплату за правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги №9563 від 01.10.2025.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 03.09.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не прибув, завчасно направив до суду клопотання та просив розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживанням та через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло. Будь - яких інші заяви та клопотання відповідачем до суду не направлено.
В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з'явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, у відповідності до ч. 1 ст.526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що 23.01.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3357515039/217477 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом підписання останнім одноразовим ідентифікатором кредитного договору №3357515039/217477 від 23.01.2020 з додатками, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000 грн. на строк 14 днів.
31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 3357515039/217477 від 23.01.2020, що уклали ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 3357515039/217477 від 23.01.2020, що уклали ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3357515039/217477 від 23.01.2020року, реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021, реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №1-03/06/2021 від 03.06.2021, загальна сума заборгованості складає 5330,00 грн., з яких: 2000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3330,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
27.05.2025 на адресу ОСОБА_1 позивачем направлялася вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором, яка була проігнорована відповідачем.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Крім того, згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинна подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
У своїх рішення Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми позики, і це є істотним порушенням кредитного договору № 3357515039/217477 від 23.01.2020, та заміна первісного кредитора ТОВ «ГОУФІНГОУ» на підставі Договору факторингу №1-31/05/21 на нового кредитора ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», яке в подальшому 03.06.2021 ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 відступило право вимоги за вказаним кредитним договором до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», це не може трактуватися на користь відповідача, як обґрунтовані причини невиконання зобов'язання і тому, суд законно стверджує, на підставі досліджених доказів, що в результаті дій позивача, відповідач не був позбавлений можливості сплатити належну суму боргу, сплатити тіло кредиту і відсотки у погоджений строк, і тому, слід з нього, як відповідача стягнути на користь позивача відповідно до кредитного договору № 3357515039/217477 від 23.01.2020, заборгованість, що утворилась, оскільки протилежного відповідач до суду не спростував.
Враховуючи, що факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 3357515039/217477 від 23.01.2020 щодо повернення кредиту та відсотків за його користування знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду і не був оспорений відповідачем, суд знаходить позовні вимоги підставними і обґрунтованими, а тому позов задовольняє у повному обсязі.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
На підтвердження надання правової допомоги позивачу, до суду подані такі докази, а саме: копія договору про надання правової допомоги від 11.07.2025, укладений між позивачем та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем; копія довіреності від 11.07.2025; копія акту про отримання правової допомоги від 01.10.2025 у розмірі 10500 грн. за надані правничі послуги, а саме: зустріч та консультація 1 год. 2000 грн., складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг аналіз судової практики 2,5 год. 5000 грн., інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг ЄДРСР щодо даної справи -1,5 год. - 3000 грн., канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500 грн., копія платіжної інструкції №9564 від 01.10.2025 про перерахування коштів позивачем на рахунок ТОВ ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН оплати за правничу допомогу у розмірі 10500 грн.
З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що доказів неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем до суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд вважає, що витрати на надання правничої допомоги в розмірі 10500 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., який підлягає стягненню на його користь з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141, 223, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН" заборгованість за кредитним договором № 3357515039/217477 від 23.01.2020 у розмірі 5330,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн. та простроченої заборгованості за комісіями і відсотками в розмірі 3330,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН", сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10500,00 гривень.
Інформація про сторони:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБЕТ КОЛЛЕКШН"», ЄДРПОУ 44243120, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперно Поле, буд.12, нежитлове прощення 1008;
представник позивача: адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, юридична адреса: 08157, Київська область, с.Софіївська Борщагівка, прос. Героїв Небесної Сотні, 26/9;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області Шуліка О.О.