Справа 350/1165/25
Номер провадження 3/350/287/2025
31 жовтня 2025 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Сокирко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440253 від 4 серпня 2025 року складеного відносно ОСОБА_1 , остання 4 серпня 2025 року о 16 год 01 хв в селищі Рожнятів по вулиці Площа Єдності, 11 А, здійснила продаж заправки до електронних сигарет «ELFLIO» 30 мг без марок акцизного збору вартістю 450 грн, чим порушила абз. 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту».
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала, просила провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказала, що 4 серпня 2025 року вона перебувала в приміщенні кафе «Монарх», що в селищі Рожнятів, оскільки працює в цьому закладі офіціанткою. На той час в залі торгового приміщення нікого не було. Потім до приміщення магазину зайшов чоловік, якому вона продала заправку до електронної сигарети шляхом зарахування коштів від продажу на картковий рахунок та який їй повідомив, що на цій заправці до електронної сигарети немає акцизної марки. Коли перевірили, вилучили заправки до електронних сигарет в кількості 168 штук і працівник поліції відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області склав відносно неї протокол. Вважає, що вона не є суб'єктом вказаного правопорушення, а тому і не має нести відповідальність за власника цього закладу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до частин другої, третьої статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами у праві про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обовязок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно до частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440253 від 4 серпня 2025 року складеного відносно ОСОБА_1 останній інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями частини першої статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
За способом викладення диспозиція частини першої статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення є банкетною. Диспозиції банкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки. Згідно статті 55 Господарського кодексу України (діючого на момент інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Так, частиною першою статті 58 Господарського кодексу України (діючого на момент інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення) встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (діючого на момент інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення) передбачено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Окрім цього, статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Відповідно до статті 15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Відповідно до вимог частин першої, другої та третьої статті 3 Господарського кодексу України (діючого на момент інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення), під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (діючого на момент інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути лише суб'єкт господарювання. Водночас до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є суб'єктом інкримінованого їй правопорушення. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «місце роботи (навчання), посада» відомості відсутні.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом інкримінованого їй правопорушення, оскільки доказів про протилежне матеріали справи не містять. Враховуючи наведене, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом приходить до переконання у недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення особою правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності. Отже, згідно з вимогами частини другої статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано. Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у даній справі доказів не є достатніми для висновку про те, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У відповідності до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, то суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення такого з ОСОБА_1 .
Керуючись статями 1, 7, 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту першого статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв'язку з відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення. Речі, які вилучені для тимчасового зберігання та передані згідно квитанції № 2 від 4 серпня 2025 року до камери речових доказів Відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області: 168 (сто шістдесят вісім) заправок до електронних сигарет "ELFLIO» (30 мл) - знищити. На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Сокирко Л.М.