Справа № 214/2624/25
2/214/2787/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії, -
Представник позивача звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 березня 2021 року по 31 жовтня 2024 року у розмірі 21 032 грн. 56 коп., абонентське обслуговування у сумі 288 грн. 96 коп., інфляційні втрати у сумі 2 689 грн. 42 коп., 3% річних у сумі 671 грн. 02 коп. та пеню у сумі 647 грн. 63 коп., а всього 25 329 грн. 59 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності надає послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії населенню, у тому числі до квартири АДРЕСА_2 . Так, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем як споживачем послуг з постачання теплової енергії своїх зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, у нього виникла заборгованість, яку відповідач у добровільному порядку не погашає. Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача існуючої заборгованості та окрім того просить стягнути суму заборгованості по платі за абонентське обслуговування, нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеню. Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 22.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористався відзив на позов до суду не надав.
За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, з 08 грудня 2006 року відповідач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 та є споживачем наданих позивачем послуг.
Згідно детального розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем надавались послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення), але їх вартість своєчасно та в повному обсязі не сплачувалась, у зв'язку з чим за період з 01 березня 2021 року по 31 жовтня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 21 032 грн. 56 коп.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини з приводу постачання теплової енергії, що виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Так, позивачем як виконавцем послуг 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
У зв'язку з тим, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин, з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем, як споживачем послуги з постачання теплової енергії, було фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Таким чином, згідно з вищевикладеним, споживач зобов'язаний оплатити отримані житлово-комунальні послуги, якщо він фактично ними користувався. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі №6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 року у справі №176/456/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №14-280цс18.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року №630, зі змінами та доповненнями, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Так, тарифи з надання теплової енергії для населення, згідно яких здійснювались нарахування відповідачу, є загальнодоступними та містяться на сайті позивача та виконкому Криворізької міської ради.
Разом з тим, як убачається зі змісту положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», викладених вище, особи, місце проживання яких зареєстроване у квартирі у встановленому законом порядку, а також власники (співвласники) квартири, зобов'язані їх утримувати, у тому числі, нести витрати по оплаті фактично наданих житлово-комунальних послуг нарівні з іншими дієздатними, які проживають та/або зареєстровані у житлі, або співвласниками.
Отже, судом із розрахунку заборгованості наданого позивачем, встановлено, що за період часу з 01 березня 2021 року по 31 жовтня 2024 року заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 , за надані послуги з постачання теплової енергії склала 21 032 грн. 56 коп. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем не внесена плата за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2024 року у розмірі 288 грн. 96 коп., яка підтверджується наданим до суду розрахунком та яка також підлягає стягненню з відповідача.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, зважаючи на вищевикладене, правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем є грошовим зобов'язанням, позаяк відповідач має зобов'язання перед позивачем оплатити надані послуги з постачання теплової енергії, а позивач має право вимагати від відповідача відповідної оплати за надані послуги, однак, у зв'язку із несплатою належним чином відповідачем за отримані послуги, позивачу було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена у грошовому еквіваленті, а тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України та з відповідача на користь позивача, у зв'язку з наявною у нього заборгованістю за послуги постачання теплової енергії/централізованого опалення підлягають стягненню, з урахуванням набрання чинності Постановою КМУ від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», інфляційні збитки у розмірі 2 689 грн. 42 коп. та 3% річних у розмірі 671 грн. 02 коп., згідно наданих позивачем розрахунків, з якими погоджується суд.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити та врахувати наступне.
Постановою КМУ від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Між тим, постановою КМУ від 29.12.2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» скасовано мораторій на нарахування пені й штрафів за заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг населенню. Відповідно до вищезазначеної постанови, такий мораторій зберігається лише для територій, де ведуться бойові дії згідно з переліком Мінреінтеграції.
Оскільки м. Кривий Ріг не є територією, де ведуться бойові дії та/або окупованою територією, при цьому п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено нарахування пені у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення, з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу, позивач має правові підстави здійснювати нарахування пені і штрафів на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, з урахування вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, згідно наданого позивачем розрахунку, з яким погоджується суд, у розмірі 647 грн. 63 коп.
Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 березня 2021 року по 31 жовтня 2024 року у розмірі 21 032 грн. 56 коп., абонентське обслуговування у сумі 288 грн. 96 коп., інфляційні втрати у сумі 2 689 грн. 42 коп., 3% річних у сумі 671 грн. 02 коп. та пеню у сумі 647 грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) 3 028 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Попов.