Справа № 487/6959/25
Провадження № 3/487/1568/25
29.10.2025 року місто Миколаїв
Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Темнікова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185, ст. 173, ч. 1 ст. 122-2КУпАП,-
До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443770 від 04 вересня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, що 04.09.2025 року о 20:15 год. у місті Миколаїв, в Заводському районі по вулиці Лазурній біля будинку 1/7 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Lanos», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухався з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода). Водія було доставлено до МРУП для того, щоб встановити його особу та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатору алкотест Драгер 6810. Результат склав 0.90 %, на що водій погодився. Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Здійснювалась відеофіксація на бодікамеру 474153.
Крім того, до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201523 від 04 вересня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП.
Судом встановлено, що 04.09.2025 року о 20 год 25 хв за адресою: м. Миколаїв, вул. Лазурна, 1/7, громадянин ОСОБА_1 не виконував неодноразове законне розпорядження про припинення протиправних дій, шарпав працівника поліції, зухвало та нахабно себе поводив, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Також, до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201508 від 04 вересня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Судом встановлено, що 04.09.2025 року о 20 год 25 хв за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме: виражався нецензурною лайкою, ображав громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443791 від 04 вересня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Судом встановлено, що 04.09.2025 року о 20:08 годині у місті Миколаїв, в Заводському районі по вулиці Лазурній водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Lanos», державний номерний знак « НОМЕР_1 », не виконував вимогу про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення маяка червоного та синього кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив пп. 2.9., 2.4. та 8.9.б. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Здійснювалась відеофіксація на бодікамеру 474153, 473448.
Вказані справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185, ст. 173, ч. 1 ст. 122-2КУпАП, знаходяться у провадженні судді Заводського районного суду міста Миколаєва Темнікової А.О.
Відповідно ч. 2 до ст. 36 КУпАП у разі, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Виходячи з вищенаведеного, на підставі ст. 36 КУпАП, суд вважає за доцільне об'єднати вищезазначені справи про адміністративні правопорушення в одне провадження.
В судові засідання, які було призначено на 29.09.2025 року, 14.10.2025 року, 29.10.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
Так, з огляду на положення ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суддею Заводського районного суду міста Миколаєва було неодноразово винесено постанови про привід ОСОБА_1 на 14.10.2025 року, 29.10.2025 року, проте ОСОБА_1 до суду не доставлений, органами поліції його участь в судовому засіданні забезпечена не була.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-2, 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у п. 41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві, то слід припустити, що учасник бажає, або принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.
Направлення смс-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи на дійсний номер телефону правопорушника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного повідомлення адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, привід виконано не було у зв'язку із неможливістю встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справ. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст. 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Європейський суд з прав людини також вказує на те, що право бути присутнім на суді над самим собою не є абсолютним, а тому застосування процедури in absentia є поширеним у країнах - членах Ради Європи. Зокрема, у рішеннях у справі «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року, у справі «Пуатрімоль проти Франції» від 23 листопада 1993 року, у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що здійснення судового розгляду та ухвалення судового рішення за відсутності обвинуваченого не можна розглядати як порушення положень Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод з боку держави у разі, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате щодо нього судове провадження.
Відтак, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Дослідивши надані матеріали справ про адміністративні правопорушення, суддя дійшов такого, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185, ст. 173, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП з наступних підстав.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443770 від 04 вересня 2025 вбачається, що 04.09.2025 року о 20:15 год. у місті Миколаїв, в Заводському районі по вулиці Лазурній біля будинку 1/7 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Lanos», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухався з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода). Водія було доставлено до МРУП для того, щоб встановити його особу та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатору алкотест Драгер 6810. Результат склав 0.90 %, на що водій погодився.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Згідно із пунктом 2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Так згідно із пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП України не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно довідки Управління патрульної поліції в Миколаївської області від 05.09.2025, згідно наявних облікових даних АІС МВС України громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 від 05.07.2001 року.
Вина правопорушника у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом, належних, допустимих та узгоджених між собою доказів, достовірність яких не оспорюється.
Вказані обставини підтверджені даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443770 від 04 вересня 2025; переглянутим у судовому засіданні відеозаписом обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія.
Наведені вище докази дозволяють встановити факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201523 від 04.09.2025;
- протоколом АЗ №101454 про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП від 04.09.2025;
- відеозаписом з БК 474153, 473448.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні.
Крім того, на цей час ані протокол, ані викладені в ньому обставини жодним чином не оспорені та не спростовані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, а саме вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Суд, також вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, яка підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201508 від 04.09.2025;
- копією протоколу про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП від 04.09.2025;
- відеозаписом з БК 474153, 473448.
Крім того, обставини правопорушення та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443791 від 04 вересня 2025;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443770 від 04.09.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- довідкою Управління патрульної поліції в Миколаївської області від 05.09.2025;
- відеозаписом з БК 474153, 473448.
Оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185, ст. 173, ч. 1 ст. 122-2КУпАП.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Відповідно до положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, варто зауважити, що додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами є безальтернативним.
Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
За визначенням ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до санкції частини 1 статті 122-2 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення та сприятиме підвищенню дисципліни водія і рівню безпеки на дорогах.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 23, 34, 35, 36, 40-1, 124, 278, 280, 283, 284 КУпАП України, -
Адміністративну справу №3/487/1568/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну справу №3/487/1569/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну справу №3/487/1570/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та адміністративну справу №3/487/1571/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження, надавши справам загальний номер провадження №3/487/1568/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185, ст. 173, ч. 1 ст. 122-2Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави (Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300; ЄДРПОУ - 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN)UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя А.О. Темнікова