29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 761/3124/23
провадження № 61-12946 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Юсупова Катерина Олександрівна, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року, додаткове рішення цього ж суду від 28 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна, про визнання договору недійсним, припинення права власності; припинення права іпотеки,
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним договір іпотеки від 19 жовтня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л., зареєстрований реєстрі за № 361, зі змінами згідно з договором про внесення змін до договору іпотеки від 07 квітня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований в реєстрі за № 3120.
Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі по 1 479,60 грн з кожного. У решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Сологуба С. А. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення понесених витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, яку сторона позивача понесла у зв'язку з розглядом зазначеної справи у розмірі по 7 000,00 грн з кожного.
У решті заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Юсупової К. О. та представника ОСОБА_4 - адвоката Пилюченко І. Г. залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 28 травня 2025 року - без змін.
17 жовтня 2025 року від імені ОСОБА_1 - адвокат Юсупової К. О. подала до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року, додаткове рішення цього ж суду від 28 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Щодо ціни позову та сплати судового збору
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 959,20 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру відповідно до ціни позову (вартості спірного майна).
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
1 073,60 грн (2 684,00 грн*0,4) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 13 420,00 грн (2 684,00 грн*5) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 073,60 грн (2 684,00 грн*0,4).
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 761/3124/23 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення попередніх інстанцій, якими частково задоволено вимоги майнового та немайнового характеру про визнання недійсним договору іпотеки та відновлення порушеного права шляхом повернення права власності на спірну квартиру.
Із касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (січень 2023 року) щодо вимог майнового характеру (невідома вартість спірної квартири), тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги.
Оскільки з поданої касаційної скарги та судових рішень попередніх інстанцій неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов'язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити суму судового збору у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %.
Разом з тим, при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги у цій справі треба врахувати, що за вимогу немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 147,20 грн(1 073,60 грн * 200%).
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Юсупова Катерина Олександрівна, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року, додаткове рішення цього ж суду від 28 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь