31 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 210/6342/24
провадження № 61-13468 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року,позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 408 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
28 жовтня 2025 року Державна казначейська служба України, шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд», подаладо Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Щодо сплати судового збору
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, в касаційній скарзі заявник порушує питання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Клопотання мотивоване тим, що у період воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на національну безпеку, оборону та на здійснення заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, а тому заявник не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання (частина п'ята статті 136 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд наділений правом відстрочення, розстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
При цьому, суд касаційної інстанції враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, а саме, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для розгляду питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Оскільки Верховним Судом не встановлено передумов для звільнення заявника від сплати судового збору, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
У зв'язку з наведеним заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду юридичною особою справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву подано у жовтні 2024 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 028,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»), тому судовий збір за подання касаційної скарги, враховуючи розмір оспорюваної суми 2 408 000,00 грн, становить 30 280,00 грн (15 140,00 грн х 200 %).
Із застосуванням коефіцієнту 0,8 понижений розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги становить 24 224,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 136, 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,
У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору за розгляд касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь