29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 947/21017/19
провадження № 61-10676ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 17 липня 2025 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного
виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича, стягувач - ОСОБА_2 ,
11 вересня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул В. А. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 17 липня 2025 року
у зазначеній справі.
Верховний Суд ухвалою від 26 вересня 2025 року касаційну скаргу залишив
без руху та встановив заявнику строк для усунення її недоліків. Також заявнику роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог вказаної ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Згідно з повідомленням про доставлення електронного листа ухвалу про залишення касаційної скарги без руху від 26 вересня 2025 року надіслано одержувачуприватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Крецулу В. А. в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 01 жовтня 2025 року о 0:54:34.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Так, у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 753/21967/15-ц зазначено, що добросовісність учасників судового процесу, зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та вживати заходи щодо обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судом обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
До суду касаційної інстанції від заявника не надходила заява про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Станом на 29 жовтня 2025 року вимоги ухвали Верховного Суду від 26 вересня
2025 року заявник не виконав, недоліки касаційної скарги не усунув і відомості
про те, що заявник вживав заходи щодо усунення недоліків скарги, у Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутні.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги
у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка
є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими,
ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45;
«Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду,
не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання
(МПП «Голуб» проти України, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
З огляду на імперативну вказівку процесуального закону оскільки у відведений судом строк, станом на 29 жовтня 2025 року, недоліки касаційної скарги
не усунуто, тому касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою
для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на постанову Одеського апеляційного суду
від 17 липня 2025 рокуу справі за скаргою ОСОБА_1
на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича, стягувач - ОСОБА_2 , вважати неподаною
та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко