30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 521/11949/24
провадження № 61-9095ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка Павла Івановича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 червня 2025 року,
16 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у цивільній справі № 521/11949/24.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2025 року у задоволенні клопотання заявника про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику сплати судовий збір за подання касаційної скарги або надати документи, що підтверджують підстави для зменшення розміру цього збору відповідно до закону.
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання заявника про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги відмовлено та продовжено строк для усунення недоліків його касаційної скарги.
27 жовтня 2025 року на адресу Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» та на електронну поштову адресу надійшли заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. від участі у розгляді цієї справи.
Оскільки заяви про відвід подані однією особою та їх зміст є ідентичним, Верховний Суд розглядає їх як одну заяву.
Заява про відвід обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді цієї справи. Так, суддя Пархоменко П. І. щодо касаційної скарги заявника тривалий час не ухвалював процесуальних рішень у цій справі, передбачених ЦПК України. Крім того, суддя співпрацює із спілками «Освітній дім прав людини у Чернігові» та «Українська Гельсінська спілка з прав людини», які заявник критикує і вони, на його думку, мають до нього очевидне негативне ставлення та принципову відмінну від нього позицію щодо бачення шляхів деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Водночас, заявник звертає увагу на висловлену позицію спілки «Українська Гельсінська спілка з прав людини» щодо кримінального провадження 52017000000000361, де він є підозрюваним та яка згадується у справі № 521/11949/24.
Ухвалою ВерховногоСуду від 28 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пархоменка П. І. визнано необґрунтованою та передано іншому судді.
29 жовтня 2025 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями згадана заява про відвід судді передана на розгляд судді Верховного Суду Білоконь О. В.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четвера статті 36 ЦПК України).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Неупередженість судді, як правило, означає відсутність його упереджень та необ'єктивності, що може бути перевірено за допомогою двох тестів:
а) суб'єктивного, що враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто визначає, чи мав суддя будь-які особисті упередження, або чи був він об'єктивним у справі;
б) об'єктивного, що вимагає встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від персональної поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб'єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об'єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», № 17056/06 від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», № 16812/17 від 18 липня 2019 року).
Вивченням матеріалів касаційного провадження та змісту заяви про відвід встановлено, що заявник не вказав будь-яких об'єктивних і обгрунтованих підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України.
Посилання заявника на те, що суддя Пархоменко П. І. неодноразово залишав його касаційну скаргу без руху та продовжував строк для усунення недоліків свідчить про незгоду заявника з ухваленими суддею процесуальними рішеннями у справі (ухвали Верховного Суду від 05 серпня та 10 жовтня 2025 року).
Незгода заявника з ухваленими суддею процесуальними рішеннями (про відмову у зменшенні розміру судового збору за подачу касаційної скарги і залишення її без руху, продовження строку для усунення недоліків)не може бути підставою для відводу судді, що прямо передбачено положеннями частини четвертої статті 36 ЦПК України.
У заяві про відвід не зазначено об'єктивні дані про те, яким чином участь судді Пархоменка П. І. у заходах, які організовані спілками «Освітній дім прав людини у Чернігові» та «Українська Гельсінська спілка з прав людини» може свідчити про упередженість судді при розгляді цієї справи. Відмінність позицій ОСОБА_1 з позиціями означених спілок по низці наукових питань не вказують на пряму чи побічну заінтересованість судді у результаті розгляду цієї справи. Отже, означені доводи заявника суд відхиляє як такі, що не грунтуються на фактичних обставинах та не можуть викликати сумнів в об'єктивності судді.
Таким чином, викладені заявником обставини про упередженість судді не підтверджені будь-якими об'єктивно обгрунтованими доказами. Презумпція особистої неупередженості судді не спростована, оскільки не надані докази на користь протилежного.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Пархоменко П. І. виявляє особисту упередженість або демонструє пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальними і неможуть бути підставою для відводу судді, тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка Павла Івановича від участі у розгляді справи № 521/11949/24, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 червня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь