Справа № 473/4006/25
іменем України
"31" жовтня 2025 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Миронової О.В., за участю секретаря судових засідань Гордієнко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст.173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне ВАД №723438 від 29.07.2025, 29.07.2025 року о 20 год 45 хв ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці біля будинку №8 по вул. Гетьманська, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадським порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у призначені судові засідання не прибув, будучи належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи.
Судом було винесено постанови від 15.08.2025, 10.09.2025 та 19.10.2025 про привід ОСОБА_1 , які не були виконані. Згідно листа Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області № 473/4006/25 від 19.09.2025 року, останній проходить військову службу в лавах ЗСУ в Харківській області та з 07.09.2025 року з ним відсутній зв'язок. З огляду на вищезазначене, суд направляв протокол про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП разом з матеріалами справи до Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області для належного оформлення постановами від 30.09.2025 року та 13.10.2025 року. 30 жовтня 2025 року до Вознесенського міськрайонного суду знову надійшов протокол про адміністративне ВАД №723438 від 29.07.2025. Місце знаходження ОСОБА_1 встановлено не було.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Нормами ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, дрібним хуліганством слід вважати дії, які спрямовані саме на порушення громадського порядку чи спокою громадян, при цьому визначальним елементом є мотив, який не може ґрунтуватися на неприязних стосунках, а має бути спрямованим в першу чергу на порушення громадського порядку через відкрите ігнорування загальноприйнятих норм та правил. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Згідно з матеріалів справи, а саме рапорту Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 29.07.2025 року: «29.07.2025 року о 20.48 надійшло повідомлення зі служби 102 проте, що 29.07.2025 року о 20.48 за адресою: АДРЕСА_2 , донька повідомила заявнику, що колишній співмешканець ОСОБА_3 , заліз на подвір'я, стукає по вікнах, налякав дитину».
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 вечері до неї прийшов її знайомий ОСОБА_1 та почав ображати її словами брутальної лайки.
Допитати ОСОБА_1 в судовому засіданні не виявилось можливим, так як його місце знаходження встановлене не було.
Отже вбачається, що відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень. А також те, що між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 склалися неприязні відносини.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №723438 від 29.07.2025, не зазначено і не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян та скоєне у громадському місці, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
Отже, провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись статей 247 п.1, 280, 283, 284 КУпАП,-
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя