31 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 753/22241/23
провадження № 61-13412ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Літинський Олександр Павлович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У грудні 2023 року ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, що утворилась станом на 01 листопада 2023 року у загальному розмірі 61 222,25 грн, з яких 49 456,39 грн основна заборгованість, інфляційна складова боргу у розмірі 9 202,08 грн, 3% річних у розмірі 2 563,78 грн та судовий збір.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року позов ТОВ «Євро-Реконструкція» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 44 285,09 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 782,78 грн, 3 % річних у розмірі 302,54 грн та судовий збір у розмірі 2 324,61 грн, а всього на суму 47 695,02 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Літинського О. П. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року залишено без змін.
27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Літинський О. П., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Літинський О. П., порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року було отримано в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» лише 25 вересня 2025 року, на підтвердження зазначеного надано картку руху документу.
Врахувавши наведені ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Літинський О. П., обставини, взявши до уваги, що постанова Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у підсистемі «Електронний суд» доставлена представнику заявника 25 вересня 2025 року, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними. Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Літинський О. П., підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження - поновленню на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Рекомендація № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року підкреслює необхідність вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України до категорії малозначних віднесено справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі складає 61 222,25 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 028 грн = 90 840грн). Таким чином ця справа відноситься до категорії малозначних.
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Колегія суддів враховує доводи касаційної скарги, які значною мірою стосуються оцінки доказів у справі, та вважає, що незгода заявника з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами не свідчить про те, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку двома судами попередніх інстанцій.
Таким чином випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Літинський О. П., подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не довів наявності винятків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Літинський Олександр Павлович, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Літинський Олександр Павлович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович