31.10.2025 Справа № 469/206/25
2/469/400/25 З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
31 жовтня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді - Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,
учасники справи:
представник позивача Дармограй А.Т. - не з'явилась,
відповідач ОСОБА_1 - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» через підсистему “Електронний суд» 03 березня 2025 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 41756,43 грн. за кредитним договором № 472209-КС-001 від 10 серпня 2023 року, укладеним між позивачем та відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями. Для укладення договору позивач 23 вересня 2023 року направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 472209-КС-001 про надання кредиту. Того ж дня відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою, а ТОВ “Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінет, який позичальником було введено/відправлено. Таким чином, 10 серпня 2023 року між ТОВ “Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір № 472209-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію». Свої зобов'язання за кредитним договором фінансова установа виконала належним чином. Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 41756,43 грн., з яких 13129,72 грн. - суми прострочених платежів за тілом кредиту та 28626,71 грн. - суми прострочених платежів за процентами.
05 березня 2025 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове асідання тричі не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву суду не надала.
Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
З матеріалів справи суд встановив, що 10 серпня 2023 року ТОВ “Бізнес Позика» та відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями уклали договір № 472209-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), згідно з яким відповідач отримала кредит у сумі 14000,00 грн. строком на 24 тижні з 10 серпня 2023 року по 25 січня 2024 року зі сплатою платежу кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту. Договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-8163 (а.с.18-22).
Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ “Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, стандартна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 2,00 % в день, знижена процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 1,14816782 % за кожен день користування кредитом (п.2.4 договору).
Пунктом 3.2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою вказаною у п.2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом,в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, вказаному в п.3.2.3 кредионого договору.
Такі ж умови надання кредиту зазначені у паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем 10 серпня 2023 року, згідно з яким відповідачу була надана інформація щодо основних умов кредиту, його суми, строку кредитування, загальних витрати за кредитом - 22360,00 грн., орієнтованої загальної вартості кредиту - 36360,00 грн., реальної річної процентної ставки та інших умов (а.с.16-17).
Перерахування відповідачу вказаних кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ “Профітгід», згідно з яким 10 серпня 2023 року на ім'я відповідача здійснено переказ грошових коштів на суму 14000,00 грн. на карту НОМЕР_2 , емітент платіжної картки PRIVAT BANK, номер транзакції 39168-90153-23934 (а.с.36).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, у боржника наявна заборгованість в сумі 41756,43 грн., з яких 13129,72 грн. - суми прострочених платежів за тілом кредиту та 28626,71 грн. - суми прострочених платежів за процентами (а.с.11-14), що також підтверджено довідкою про стан заборгованості (а.с.15).
Станом на день розгляду справи зобов'язання за кредитним договором належним чином відповідач не виконала, доказів виконання зобов"язання суду не надала.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 КАС України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору № 472209-КС-001 про надання кредиту від 10 серпня 2023 року, укладеного між ТОВ “Бізнес Позика» та відповідачем, вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства; без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором такий договір не був би укладений.
Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Договір містить податковий номер відповідача, адресу, номер електронного платіжного засобу, номер телефону.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Виходячи з викладеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору № 472209-КС-001 про надання кредиту від 10 серпня 2023 року та отримання відповідачем коштів на загальну суму 14000,00 грн..
Відповідно до умов укладеного договору (пункту 5.2 Правил надання споживчих кредитів ТОВ “Бізнес Позика», які є невід'ємною частиною кредитного договору), обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору.
Порядок та умови надання кредиту, а також періодичність внесення платежів визначені в пункті 3 кредитного договору.
Пунктом 2 договору визначено розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 14000,00 грн., строк надання кредиту 24 тижні, процентна ставка: стандартна 20,00 процентів, в день, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом - 1,14816782 в день, фіксована; дата повернення кредиту 25 січня 2024 року.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, які нараховані у межах строку дії договору, який був установлений умовами договору та закінчувався 25 січня 2024 року, у зв'язку з його невиконанням належним чином, внаслідок чого проценти за відсотковою ставкою нараховані позивачем в межах строку договору (24 тижні) з 10 серпня 2023 року по 25 січня 2024 року включно. Після 25 січня 2024 року проценти не нараховувалися, сума процентів не збільшувалась і залишалась незмінною у розмірі 28626,71 грн..
Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 28626,71 грн. включають в себе нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00%, їх розмір відповідачем не оспорений.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 41756,43 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411), заборгованість за кредитним договором № 472209-КС-001 від 10 серпня 2023 року у розмірі 41756,43 грн., у тому числі 14000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 28626,71 - заборгованість за відсотками, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн., усього стягнути 44178 (сорок чотири тисячі сто сімдесят вісім) гривень 83 копійки.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: