30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 308/3334/18
провадження № 61-12256св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Ужгородської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради
на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кожух О. А., Собослоя Г. Г.
у справі
за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка)
до
відповідачів Ужгородської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради (далі - Ужгородська спеціальна школа), Департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації
про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У березні 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
2. Відповідачі проти позову заперечували.
3. Суд першої інстанції позов залишив без розгляду.
4. Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, а справу направив до цього ж суду для продовження розгляду.
5. Ужгородська спеціальна школаоскаржила постанову апеляційного суду в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала порушення судом норм процесуального права.
6. Ключовим питанням у цій справі є правильність застосування пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
7. Оскаржуване судове рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 ЦПК, а тому Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІI. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
8. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2024 року клопотання представника Ужгородської спеціальної школи задоволено, позовну заяву залишено без розгляду.
9. Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судових засідань, повторно не з'явилася в судове засідання та не надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.
IІІ. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
10. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу позивачки задоволено, ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована так:
- суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, не з'ясував належним чином усіх обставин, які мають значення для справи, не врахував предмет позову та те, що позивачка є особою з обмеженими можливостями, що у сукупності призвело до помилкового вирішення такого питання;
- відсутні підстави стверджувати, що позивачка та її представник належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а тому не можна вважати, що такі повторно не з'явилися в судове засідання;
- представник позивачки - адвокат Биркович В. І. подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
12. У касаційній скарзі Ужгородська спеціальна школапросить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
13. Касаційна скарга обґрунтована наступним:
- суд апеляційної інстанції не врахував, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причини такої неявки;
- наслідки неявки в судове засідання учасника справи стосуються як позивача, так і його представника;
- апеляційна скарга позивачки не відповідала вимогам процесуального закону щодо її оформлення, визначеним статтею 356 ЦПК, а тому підстав для відкриття апеляційного провадження не було;
- ця справа неодноразово призначалася до судового розгляду, однак позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судові засідання не з'являлися;
- неодноразові неявки позивачки та її представника, які є безумовним проявом неповаги до суду, позбавляють суд можливості своєчасно розглянути справу, що призводить до порушення прав учасників процесу та норм процесуального законодавства;
- суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання;
- залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду;
- суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд не врахував викладеного і скасував судове рішення, яке відповідало закону;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 990/330/23.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
14. 08 серпня 2024 року Ужгородська спеціальна школаподала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції.
15. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху.
16. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження.
17. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 03 грудня2024 року.
18. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року відзив позивачки повернуто без розгляду.
19. Інший учасник справи не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VI. Фактичні обставини, встановлені судами
20. У березні 2018 року позивачка звернулася до суду з цим позовом (т. 1 а. с. 1-3).
21. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 квітня 2018 року відкрито провадження у справі (т. 1 а. с. 9-10).
22. Справа неодноразово призначалася до розгляду в суді першої інстанції та вирішувалися відводи.
23. Розгляд справи відкладався з різних причин, зокрема, і за клопотаннями представника позивачки.
24. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2023 року призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі (т. 2 а.с.115-117).
25. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня 2023 року поновлено провадження у справі (т. 2 а. с. 148). Справу призначено до розгляду на 16 жовтня 2023 року.
26. 13 жовтня 2023 року, 06 грудня 2023 року та 13 грудня 2023 року представник позивачки подавав до суду заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою (т. 2 а. с. 150, 153, 179). З огляду на це судові засідання були перенесені на інші дати (т. 2 а. с. 156-157, 182-183).
27. 28 березня 2024 року позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися (т. 2 а. с. 187-188). 20 березня 2024 року представник позивачки подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням позивачки у відрядженні (т. 2 а. с.184-185).
28. У судове засідання, призначене на 05 квітня 2024 року, позивачка та її представник знову не з'явилися (т. 2 а. с. 225-226). 03 квітня 2024 року представник позивачки подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою (т. 2 а. с. 195-197).
29. У зв'язку з неодноразовою неявкою позивачки та її представника в судові засідання представник Ужгородської спеціальної школи просив залишити позовну заяву без розгляду (т. 2 а. с. 226).
VІІ. Позиція Верховного Суду
30. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 7) та даючи відповідь на ключове питання (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає наступне.
31. У цій справі підлягає перевірці правильність застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивачки (див. пункт 6).
32. В такому випадку Верховний Суд наголошує, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК).
33. За змістом частини другої статті 223 ЦПК суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
34. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК).
35. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
36. Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
37. Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).
38. Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду (див. постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).
39. Верховний Суд наголошує, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (частини перша-третя статі 128 ЦПК).
40. Статтею 130 ЦПК регулюється порядок вручення судових повісток.
41. У цій справі суд першої інстанції, встановивши, що позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися у судове засідання і не подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК.
42. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів створення судових повісток про виклик позивачки та її представника в судові засідання, зокрема, призначені на 28 березня 2024 року та на 05 квітня 2024 року, і вручення їх вказаним особам, як це передбачено приписами статті 130 ЦПК.
43. З журналів судових засідань вбачається, що, зокрема, 28 березня 2024 року та 05 квітня 2024 року позивачка та її представник в судові засідання не з'явилися (див. пункти 27-28), проте докази належного їх повідомлення про час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні.
44. Оскільки умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача (див. пункти 35-38), апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки у нього не було визначених процесуальним законом підстав для залишення позову без розгляду.
45. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2024 року у справі № 465/4958/17.
46. Доводи касаційної скарги щодо належного повідомлення позивачки про час і місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи.
47. Процесуальний закон дійсно не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду, проте лише у випадку, якщо позивач був належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
48. Посилання Ужгородської спеціальної школи на те, що апеляційна скарга позивачки не відповідала вимогам процесуального закону щодо її оформлення, не заслуговують на увагу, оскільки суд апеляційної інстанції, відкриваючи апеляційне провадження, встановив, що форма і зміст апеляційної скарги відповідають вимогам статті 356 ЦПК.
49. Висновки апеляційного суду відповідають сталій практиці Верховного Суду (див. пункти 37-38, 45), а тому наведена в касаційній скарзі практика Верховного Суду (див. пункт 13) не свідчить про застосування апеляційним судом норм права у цій справі без урахування висновків, що містяться у зазначених Ужгородською спеціальною школою постановах.
50. Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до неправильного тлумачення норм процесуального права.
VІІІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
51. Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права.
52. Незгода Ужгородської спеціальної школи із судовим рішенням, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК).
53. Апеляційний суд належним чином, з дотриманням норм статті 89 ЦПК щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно встановив обставини справи та правильно скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
54. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що немає підстав для скасування постанови апеляційного суду, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, що відповідатиме статтям 401, 410 ЦПК.
55. Оскільки судове рішення підлягає залишенню без змін, судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Ужгородської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради залишити без задоволення.
2. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков