22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 463/7626/23
провадження № 61-17386св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Мурованська сільська рада територіальної громади Львівського району Львівської області, голова Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2024 року у складі судді Грицка Р. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (далі - Мурованської сільради), голови Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області ОСОБА_3 (далі - голови Мурованської сільради ОСОБА_3) про визнання фактів мобінгу (цькування) та їх усунення (без подальшого припинення з працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі) та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що з 10 січня 2018 року ОСОБА_1 працює у Мурованській сільраді та на даний час займає посаду керівника юридичного відділу. За весь період своєї трудової діяльності належним чином виконувала посадові обов'язки, дотримувалась правил внутрішнього трудового розпорядку, не притягалась до дисциплінарної відповідальності, постійно підвищувала свій професійний рівень, була керівником юридичної практики і неодноразово нагороджувалась різними грамотами за багаторічну сумлінну працю в органах місцевого самоврядування.
Проте, починаючи з лютого 2023 року сільський голова без будь-яких причин припинив нараховувати їй надбавку до посадового окладу за високі досягнення у праці та зменшив розмір щомісячної премії, а з червня по серпень 2023 року її місячна заробітна плата після здійснення всіх відрахувань становила 8 500 грн.
Також сільський голова обмежив її у виконанні посадових обов'язків, усунув від виконання договірної роботи, з січня по липень 2023 року позбавив доступу до системи внутрішнього документообігу, незважаючи на її посаду, уклав трудовий договір на виконання обов'язків юриста з приватною особою, вчинив з нею конфлікт та заподіяв їй легкі тілесні ушкодження, організував обшук в особистому кабінеті, єдину з усього колективу не запросив на збори з приводу Дня Незалежності України. Всі ці дії в сукупності вона вважає мобінгом щодо себе.
Такими діями відповідачів їй заподіяно моральну шкоду у розмірі 400 000 грн, яка полягає у втраті нормальних життєвих зв'язків.
Позивач просила:
визнати факт мобінгу (цькування) ОСОБА_1 при виконанні посадових обов'язків керівника юридичного відділу Мурованської сільради, спричиненого діями голови Мурованської сільради ОСОБА_3, який полягає у створенні стосовно ОСОБА_1 напруженої, ворожої, образливої атмосфери, безпідставному негативному виокремленні ОСОБА_1 та безпідставному позбавленні ОСОБА_1 частини виплат заробітної плати - надбавки до посадового окладу у розмірі 50 % та премії у розмірі 325 % посадового окладу;
зобов'язати голову Мурованської сільради ОСОБА_3 усунути (без подальшого припинення з працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі) мобінг (цькування) ОСОБА_1 при виконанні посадових обов'язків керівника юридичного відділу Мурованської сільради;
зобов'язати Мурованську сільраду провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року з урахуванням надбавки до посадового окладу за високі досягнення у праці у розмірі 50 % і премії у розмірі 325 % посадового окладу та провести її виплату з урахуванням раніше проведених виплат заробітної плати;
стягнути солідарно з відповідачів Мурованської сільради та голови Мурованської сільради ОСОБА_3 за вчинення мобінгу (цькування) ОСОБА_1 при виконанні посадових обов'язків керівника юридичного відділу Мурованської сільради моральну шкоду у розмірі 400 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2024 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Мурованської сільради, голови Мурованської сільради ОСОБА_3 про визнання фактів мобінгу (цькування) та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі) та стягнення моральної шкоди.
Судові рішення мотивовані тим, що:
позивач не надала доказів систематичних (повторюваних) тривалих умисних дій або бездіяльності роботодавця, які підпадають під ознаки мобінгу. Питання про припинення/зменшення виплати надбавки і премії помилково вважає проявом мобінгу, оскільки з урахуванням підпунктів 1 та 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09 березня 2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» питання щодо виплати надбавки та премії належить до дискреційних повноважень керівника і відповідне рішення керівника з цього питання, навіть якщо з ним не згодний працівник, не може вважатись мобінгом, що узгоджується з приписами частини третьої статті 2-2 КЗпП України. Суди також вказали, що не може бути ознакою мобінгу факт укладення трудового договору з юристом ОСОБА_4 , оскільки укладення такого договору передбачено чинним законодавством (стаття 60-2 КЗпП України) і на його укладення був наданий відповідний дозвіл Мурованською сільрадою. Аргументи позивача щодо ізоляції її від колективу не знайшли свого підтвердження. Окрім як своїх показів, наданих як свідком, позивач не долучила до матеріалів справи інших належних і допустимих доказів створення відповідачем обстановки з метою ізоляції її від колективу, а інші описані позивачем дії, зокрема, не запрошення на збори з приводу Дня Незалежності України, письмові вказівки голови сільської ради щодо виконання тих чи інших завдань, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки носять характер припущень, нічим об'єктивно не підтверджені. Таким чином, суди вважали, що обставини справи свідчать лише про незгоду позивача з діями та рішеннями роботодавця, проте не свідчать про обмеження її прав і свобод, які б виразилися саме в мобінгу.
Апеляційний суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та вказав, що у матеріалах справи відсутні належні, достовірні та достатні докази вчинення відносно позивача систематичних тривалих умисних дій роботодавця, в особі голови Мурованської сільради ОСОБА_3, у формі психологічного тиску, створення напруженої, ворожої, образливої атмосфери, безпідставного позбавлення працівника частини виплат.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року скасувати, позов задовольнити. Судові витрати покласти на відповідачів.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди неправильно застосували статті 2-2, 5-1 КЗпП України, підпункти 1 та 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09 березня 2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Не застосували статті 141, 237-1 КЗпП України. Порушили норми процесуального права (статті 2, 76-82, 263 ЦПК України);
при ухваленні оскаржених судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій не враховані висновки Верховного Суду щодо обґрунтованості судових рішень. Зменшення трудових завдань, виконання яких покладено на позивача внутрішніми документами Мурованської сільради, та у подальшому в повному усуненні її від виконання трудових обов'язків, виокремленні ОСОБА_1 з трудового колективу та приниження її ділової репутації, зменшення розміру заробітної плати позивачу з лютого 2023 року, підтверджують факт вчинення щодо неї мобігну з боку голови сільради. Вказані обставини також підтверджені показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
суди не встановили: невиконання ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків згідно посадової інструкції з власної ініціативи; наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання трудових обов'язків; можливість виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків в цілому та, в тому числі, в частині ведення кадрової роботи, при позбавленні її доступу до особових книжок працівників сільської ради; в частині представництва інтересів Мурованської сільради в судах - при витребуванні у неї всіх судових справ, які перебували у її провадженні, та при ненаданні матеріалів судових справ; та інших - при ненаданні їй завдань та документів для їх виконання; правомірність дій сільського голови ОСОБА_3 щодо обмеження позивача у виконанні її трудових обов'язків та, позбавлення у зв'язку з цим премій та надбавок, як складових заробітної плати, та не порушення ним, як роботодавцем та представником органу місцевого самоврядування, трудових прав ОСОБА_1 ;
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права - статті 2-2 КЗпП України при вирішенні трудових спорів про встановлення факту мобінгу щодо працівника у подібних правовідносинах, а саме: встановлення факту мобінгу при перебуванні працівником у трудових відносинах з роботодавцем на час подання позову без одночасного оскарження рішень роботодавця про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та/або рішень про звільнення працівника.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції справу.
У березні 2025 року справа № 463/7626/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 лютого 2025 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, від 27 січня 2020 року у справі № 332/3116/18, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 10 січня 2018 року працює у Мурованській сільській раді територіальної громади Львівського району Львівської області та на даний час займає посаду керівника юридичного відділу.
Відповідно до Положення про преміювання працівників апарату Мурованської сільради на 2023 рік працівники апарату преміюються за якісне, своєчасне та в повному обсязі виконання функцій (обов?язків)…, з урахуванням їх ініціативи, особистого вкладу в загальні результати роботи, залежно від їхнього вкладу в кінцеві результати роботи, ...при визначені розміру премії враховуються показники виконання заходів, передбачених планами роботи...., виконавська дисципліна, трудова дисципліна...
Керівнику юридичного відділу Мурованської сільради ОСОБА_1 були сплачені премії починаючи з лютого 2023 році у розмірі 250%, з урахуванням ініціативи, особистого вкладу в загальні результати роботи, залежно від вкладу в кінцеві результати роботи, показників виконання заходів, передбачених планами робот, виконавської дисципліни, трудової дисципліни відповідно до Положення про преміювання та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року № 268 (зі змінами) в розмірі не менш 10%.
Починаючи з лютого 2023 року позивачу припинено/зменшено нарахування надбавки за високі досягнення у праці та щомісячної премії, чого сторони не оспорюють і що стверджується відповідними розпорядженнями сільського голови.
Згідно з рішенням Мурованської сільради № 1350 від 11 травня 2023 року сільському голові ОСОБА_3 надано дозвіл на укладення трудового договору про дистанційну роботу з фахівцем у галузі права - провідним спеціалістом юристом ОСОБА_4. Вказаний договір укладено 17 травня 2023 року.
За фактом нанесення позивачу легких тілесних ушкоджень сільським головою ОСОБА_3 правоохоронними органами проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023142360000337 від 16 травня 2023 року.
Постановою дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області М'ясковського В. В. від 29 травня 2023 року, кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Позивач у судовому засіданні підтвердила, що не оскаржувала цієї постанови.
Позиція Верховного Суду
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування здійснюється шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (абзац п'ятий частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 580/3508/21 (адміністративне провадження № К/990/26876/22) зазначено, що:
«юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з перебуванням особи на публічній службі, до якої, зокрема, віднесено службу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. […] прийняття на службу за строковим трудовим договором (контрактом) без проведення конкурсу не свідчить про набуття такою особою статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, оскільки така служба не є діяльністю на постійній основі. Особа, прийнята на роботу за строковим трудовим договором поза межами конкурсу, не складає присягу посадових осіб місцевого самоврядування, їй не присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування, також така особа не зобов'язана проходити атестацію відповідно до вимог статті 17 Закону №2493-ІІІ.[…] позивач, виконуючи повноваження начальника юридичного відділу Будищенської сільської ради, не проходив публічну службу в сільській раді, що згідно зі статтею 19 КАС України є необхідною ознакою для віднесення справи до юрисдикції адміністративних судів».
Згідно з частиною п'ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами за правилами цивільного або господарського судочинства.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 453/687/21 (провадження № 61-9435св23) зазначено, що: «апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на посаді секретаря Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, тобто проходила службу в органі місцевого самоврядування, що в силу зазначених норм права є видом публічної служби. Управлінські дії суб'єкта владних повноважень можуть бути спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав фізичної особи. Проте не кожен спір, який виникає у зв'язку з такими управлінськими діями, може розглядатися за правилами цивільного судочинства. Для розгляду деяких з таких спорів, зокрема щодо проходження публічної служби та звільнення з неї, КАС України встановлює юрисдикцію адміністративних судів. Оскільки вимога позивачки про стягнення заборгованості із заробітної плати є пов'язаною з проходженням нею служби в органі місцевого самоврядування, тобто у зв'язку з проходженням публічної служби та звільненням з цієї служби, така вимога має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, зокрема і тоді, коли вона заявлена окремо від вимоги про поновлення на публічній службі. Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 661/3699/16-ц та постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 367/6581/16-ц та від 08 липня 2021 року у справі № 400/1885/19».
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).
Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі (пункт 5 частини першої статті 409 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Мурованської сільради, голови Мурованської сільради ОСОБА_3 про визнання фактів мобінгу (цькування) та їх усунення (без подальшого припинення з працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі) та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову вказала, що займає посаду керівника юридичного відділу Мурованської сільради. Починаючи з лютого 2023 року сільський голова без будь-яких причин припинив нараховувати їй надбавку до посадового окладу за високі досягнення у праці та зменшив розмір щомісячної премії, а з червня по серпень 2023 року її місячна заробітна плата після здійснення всіх відрахувань становить 8 500 грн. Також сільський голова обмежив її у виконанні посадових обов'язків, усунув від виконання договірної роботи, з січня по липень 2023 року позбавив доступу до системи внутрішнього документообігу, незважаючи на її посаду, уклав трудовий договір на виконання обов'язків юриста з приватною особою, вчинив з нею конфлікт та заподіяв їй легкі тілесні ушкодження, організував обшук в особистому кабінеті, єдину з усього колективу не запросив на збори з приводу Дня Незалежності України. Всі ці дії в сукупності вона вважала мобінгом щодо себе;
суди відмовили у задоволенні позову через необґрунтованість позовних вимог, але залишили поза увагою, що:
аналіз матеріалів справи свідчить, що позивач відповідно до розпорядження Мурованської сільради № 61 від 16 березня 2018 року переведена на посаду керівника юридичного відділу Мурованської сільради, як така, що успішно пройшла конкурс (т. 1, а. с. 53, 58), відповідно до розпоряджень Мурованської сільради № 316 від 19 червня 2020 року та № 318 від 07 червня 2022 року позивачу присвоєні ранги у межах відповідної категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування (т. 1, а. с. 59, 60). Тобто позивач ОСОБА_1 , будучи прийнятою на посаду за конкурсом,
проходила публічну службу в сільській раді, тому позовні вимоги ОСОБА_1 мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм процесуального права. Тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції (пункт шостий частини першої статті 411 ЦПК України).
Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз'яснює позивачеві її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
Керуючись статтями 255, 256, 400, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області, голови Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області ОСОБА_3 про визнання фактів мобінгу (цькування) та їх усунення (без подальшого припинення з працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі) та стягнення моральної шкоди закрити.
Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цього спору віднесений до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення вона може звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2024 року та постанова Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко