Справа № 456/4269/25
Провадження № 2/456/1916/2025
20 жовтня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у приміщенні суду, що в м. Стрию по вул. Шевченка, 89 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів,
Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за 0договором № 2105545192334 від 24.02.2021 у розмірі 42 091,42 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що 24.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2105545192334 в електронній формі, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 800,00 грн із зобов'язанням повернути позикодавцю позику та сплатити проценти за користування позикою. Первісний кредитор ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконав зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу позику в сумі 3 800,00 грн, однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, а саме: не вносив платежі на повернення отриманих коштів, на сплату процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 57 828,77, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 799,64 грн, сума заборгованості за процентами - 54 029,13 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 42 091,42 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 799,64 грн, сума заборгованості за процентами - 38 291,78 грн.
01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105545192334. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105545192334. 18.02.2025 було укладено договір № 18-02/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105545192334. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2105545192334. Оскільки, всупереч умовам кредитного договору, взяті на себе зобов'язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідач не виконав, тому позивач просить позов задовольнити.
04.09.2025 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» до нього про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що частково визнає позовні вимоги, а саме в частині наявності заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 799,64 грн. Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 38 291,78 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн відповідач не визнає. Свою позицію відповідач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що розмір заборгованості за нарахованими процентами є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки сума процентів є непропорційно великою, що перевищує тіло кредиту. Враховуючи ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», відповідач вважає, що стягнення відсотків у розмірі, зазначеному позивачем, порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи. Крім того, в даний час згідно з законом «Про споживче кредитування» від 22.11.2023 максимальна денна процентна ставка за мікрокредитами обмежена і становить не більше 1% на день від загального розміру кредиту. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн відповідач вважає також непропорційними заявленим позовним вимогам, складності справи та ціни позову. Відтак, відовідач ОСОБА_1 просить в позовних вимогах ТОВ «Факторинг Партнерс» в частині стягнення заборгованості за процентами 38 291,78 грн та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн відмовити. Крім того, відповідач зазначає, що про зміну кредитора його ніхто не повідомляв.
24.09.2025, скориставшись системою «Електронний суд», представник позивача Сердійчук Я.Я. подала до суду відповідь на відзив, в якому заперечила щодо доводів відповідача, зокрема зазначила, що відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Повідомлення про заміну кредитора не є обов'язковим при укладанні договорів відступлення прав вимоги.
Щодо нарахованих процентів, представник позивача зазначила наступне. Пунктом 1.9 кредитного договору зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Враховуючи, що договір було укладено 24.02.2021 року, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) закінчився 24.02.2022 року. Таким чином, період з 24.02.2021 по 24.02.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі. Крім того, представник позивача наголошує, що статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», на які посилається позивач застосовуються щодо нарахування штрафних санкцій за порушення виконання умов договору, зокрема неустойки (штрафу та пені), а не відсотків за користування кредитом або відсотків річних. У справі, що розглядається, заборгованість складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач не нараховував пеню, неустойку та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки, у розмірі та строк, погоджений сторонами. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено. Представник позивача вважає, що застосування відповідачем при здійсненні розрахунку заборгованості за кредитним договором денної відсоткової ставки на рівні 1% є безпідставним, оскільки Кредитний договір був укладений до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а також строк дії вищевказаного договору закінчився до набрання ним законної сили.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу представник позивача зазначила наступне. Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями. Відтак представник позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвала Стрийського міськрайонного суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 19.08.2025 двічі скеровувалась відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання та, як вбачається з рекомендованого повідомлення, яке повернулося на адресу суду, була вручена відповідачу ОСОБА_1 03.09.2025 /а.с. 110/.
18.09.2025 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до нього про стягнення заборгованості /а.с. 111-115/.
24.09.2025 представник позивача Сердійчук Я.Я. через систему «Електронний суду» подала відповідь на відзив /а.с. 116-121/.
Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи, зокрема клопотань про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін або про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В. /а.с. 102/
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача /а.с. 103/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.08.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України. /а.с. 104/.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 24.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 2105545192334 в електронній формі, який підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору J2 /а.с. 61-63/.
Відповідно до п. 1.1.-1.3. Договору про надання фінансових послуг № 2105545192334 від 24.02.2021 за цим договором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» товариство зобов?язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3800 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил. Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід?ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Відповідно до п. 1.9. вказаного Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.
Зазначена вище інформація підтверджується відомостями, які зазначені у заяві-анкеті, графіку платежів та паспорті споживчого кредиту до Договору про надання фінансових послуг № 2105545192334, які підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором J2 24.02.2021/а.с. 11, 19-20, 93/.
Судом встановлено, що проценти за Договором про надання фінансових послуг № 2105545192334 від 24.02.2021 нараховувались з 24.02.2021 по 23.02.2022 включно, тобто в межах строку дії договору, визначеному у п. 1.9. зазначеного вище кредитного договору, що підтверджується відповідними розрахунками заборгованості ТОВ «Служба миттєвого кредитування», ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект Центр» /а.с. 42-45/.
Судом встановлено, що 01.12.2021 укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105545192334 /а.с. 47-51/.
Відповідно до п. 6.1.4 договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 право вимоги переходить до Фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток № 2), який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги.
Відповідно до п. 7.1 вказаного договору факторингу сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 5 535 543, 12 грн.
Згідно з платіжного доручення № 307600018 від 03.12.2021 судом встановлено, що ТОВ «Вердикт Капітал» здійснила плату на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в розмірі 5 535 543, 12 грн, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 /зворотна сторона а.с. 56/.
З акту приймання-передавання реєстру боржників від 03.12.2021 за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 вбачається, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали даний Акт про те, що на виконання умов договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників в кількості 31 632 /а.с. 57, 58-60/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 03.12.2021 сума заборгованості боржника ОСОБА_1 (порядковий номер № 13 663) за кредитним договором № 2105545192334 від 24.02.2021 становить 33 057,02 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 3 799,64 грн; сума заборгованості за процентами - 29 257,38 грн /а.с. 64/.
10.01.2023 укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105545192334 /а.с. 65-70/.
Відповідно до п. 5.2. договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).
З акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 за договором про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали даний Акт про те, що на виконання умов Договору № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 207 307 /а.с. 78, 79-81/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 сума заборгованості боржника ОСОБА_1 (порядковий номер № 17 223) за кредитним договором № 2105545192334 від 24.02.2021 становить 57 828,77 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 3 799,64 грн; сума заборгованості за процентами - 54 029,13 грн /а.с. 82/.
В подальшому 18.02.2025 укладено договір про відступлення прав вимоги № 18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105545192334 /а.с. 83-86/.
Відповідно до п. 5.2. договору про відступлення прав вимоги № 18-02/25 від 18.02.2025 права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).
З акту прийому-передачі реєстру боржників від 18.02.2025 за договором про відступлення прав вимоги № 18-02/25 від 18.02.2025 вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали даний Акт про те, що на виконання умов Договору № 18-02/25 про відступлення прав вимоги від 18.02.2025, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 4 974 /а.с. 94, 95-97/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 18.02.2025 сума заборгованості боржника ОСОБА_1 (порядковий номер № 2 874) за кредитним договором № 2105545192334 від 24.02.2021 становить 57 828,77 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 3 799,64 грн; сума заборгованості за процентами - 54 029,13 грн /а.с. 98/.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 25.06.2025 загальна заборгованість за Договором про надання фінансових послуг № 2105545192334 від 24.02.2021 становить 57 828,77 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 799,64 грн, заборгованість за відсотками - 54 029,13 грн. Сума заявлених позовних вимог по стягненню заборгованості становить: заборгованість за тілом кредиту - 3 799,64 грн, заборгованість за відсотками - 38 291,78 грн /а.с. 46/.
Відповідач ОСОБА_1 заперечив розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 2105545192334 від 24.02.2021 в частині нарахованих процентів, проте розмір такої не спростував належними та допустимими доказами, своїх розрахунків відповідач суду не надав.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 24.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2105545192334 в електронній формі, який було підписано з використанням позичальником ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором J2.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт ОСОБА_1 , підписаний його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 (провадження № 61-1602св20); від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21); від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Отже, факт укладення договору підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем, які було досліджено судом.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається з Договору про надання фінансових послуг № 2105545192334 від 24.02.2021, зокрема, згідно з п. 1.4., ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 погодили наступні умови щодо нарахування та сплати процентів. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована. Нараховані проценти підлягають обов?язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов?язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Відповідно до статті 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником, а також наявності заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до правонаступника.
Суд критично оцінює доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що розмір заборгованості за нарахованими процентами є несправедливим, а стягнення відсотків у розмірі, зазначеному позивачем, порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи, оскільки такі спростовуються належними та допустимими доказами сторони позивача. Зокрема, як встановлено судом вище, відповідач ОСОБА_1 , підписуючи Договір про надання фінансових послуг № 2105545192334 від 24.02.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором J2, підтвердив свою згоду з усіма умовами кредитного договору, зокрема із п. 1.4., який встановлює порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Щодо доводів відповідача про те, що згідно з Законом України «Про споживче кредитування» від 22.11.2023 максимальна денна процентна ставка за мікрокредитами обмежена і становить не більше 1% на день від загального розміру кредиту суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно пункту 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами): доповнено, зокрема, частиною 4, 5 такого змісту:
4. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:
ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де
ДПС - денна процентна ставка;
ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;
ЗРК - загальний розмір кредиту;
t - строк кредитування у днях.
5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Окрім того, частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір був укладений 24.02.2021 до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а строк його дії закінчився 24.02.2022 до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 та набрання ним законної сили. За таких обставин, на кредитний договір, укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 № 2105545192334 від 24.02.2021, не поширюється дія ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції від 22.11.2023.
Отже, перевіривши правильність нарахування процентів за Договором про надання фінансових послуг № 2105545192334 від 24.02.2021, враховуючи, що відповідач при поданні відзиву свого розрахунку заборгованості суду не надала, керуючись принципом pacta sunt servanda (договорів слід дотримуватись), враховуючи приписи абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, суд приходить до висновку, що нараховані проценти в розмірі 54 029,13 грн відповідають умовам договору.
Однак судом встановлено, що позивач просить стягнути заборгованість в меншому розмірі, що становить 42 091,42 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 799,64 грн, сума заборгованості за процентами - 38 291,78 грн.
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість у загальній сумі 42 091,42 грн, а тому суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансових послуг № 2105545192334 від 24.02.2021 підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Таким чином, зважаючи на те що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини неодноразово у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Позивач просить стягнути понесені витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем подані договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, прайс-лист від 01.11.2023, заявка на надання юридичної допомоги № 34, витяг з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 /а.с. 12-18/.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 16 000,00 грн, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який представник міг би витратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, що буде пропорційним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг та конкретними обставинами справи
Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 42 091,42 грн (сорок дві тисячі дев'яносто дві гривні 42 коп.) заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2105545192334 від 24.02.2021, що складається з тіла кредиту в розмірі 3 799,64 грн (три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять гривень 64 коп.), процентів за користування кредитом в розмірі 38 291,78 грн (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто одна гривня 78 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ідентифікаційний код 4264031; місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Юлія ВАЛОВІН