Справа № 450/5000/25 Провадження № 1-кс/450/759/25
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
"29" жовтня 2025 р. слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання слідчого СВ ВП №3 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , яке надійшло на розгляд слідчого судді 29.10.2025 року, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141430000820 від 27.10.2025 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новояворівськ, Яворівського району, Львівської області, українцю, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
у провадження слідчого судді Пустомитівського районного суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №3 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначенням застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
В обґрунтування вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 26.10.2025 року близько 22:28 ОСОБА_5 перебуваючи по місцю свого проживання АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого конфлікту на побутовому ґрунті із рідною матір'ю ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, розуміючи їх спрямованість на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс останній декілька ударів кулаками рук в область голови, від чого потерпіла впала на підлогу та втратила свідомість. В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , скориставшись фізичною перевагою над потерпілою, яка перебувала у лежачому положенні на підлозі, нахилившись продовжив наносити удари в область голови та тулуба, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у виді набряку та стиснення головного мозку, крововиливи під оболонку та в речовину головного мозку, закриту черепно-мозгову травму, від яких остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За вказаним фактом СВ ВП №3 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області розпочато кримінальне провадження № 12025141430000820 від 27.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 27.10.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 27.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 28.10.2025 року слідчим СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення у зв'язку із встановленням нових обставин справа, про що внесено відомості до ЄРДР, та змінено кваліфікацію за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 28.10.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 27.10.2025 проведеного за адресою с. Тарасівка, вул. Січових Стрільців, 4, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом огляду трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , лікарським свідоцтвом про смерть № № 2645/2025 від 28.10.2025 на ім'я ОСОБА_8 , протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення згідно ст. 208 КПК України, в ході якого вилучено об'єкти для дослідження, вище вказаними речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими матеріалами зібраними під час досудового розслідування у їх сукупності та взаємозв'язку. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні, з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Викладені вище фактичні обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження в їх єдності та сукупності, тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на, свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни показів останніми, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, про що підозрюваному відомо; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення. Ураховуючи тяжкість спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , яка від отриманих травм померла, також те, що потерпіла являється його матір'ю з якою він спільно проживав, що відповідно до ст. 67 КК України, являється обтяжуючою обставиною, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах окрім цього другою обтяжуючою обставиною є те, що при вчиненні кримінального правопорушення винний перебував у стані алкогольного сп'яніння. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що після моменту вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , усвідомлюючи суворість вчинюваного ним злочину та тяжкість ушкоджень, які останній спричинив потерпілій, з метою уникнення кримінальної відповідальності, та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Крім цього, сторона обвинувачення просить врахувати той факт, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан у зв'язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації, при цьому частина областей України, продовжує перебувати під тимчасовою окупацією, а відтак підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може направитись на територію тимчасово непідконтрольної території України, де його розшук за таким умов буде неможливим, а тому, є необхідність обрання до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просять його задоволити, з підстав наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечила, так як вид запобіжного заходу є занадто суворим, ризики необґрунтовані, оскільки підозрюваний, вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, не буде ухилятися та сприятиме слідству. Просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників провадження щодо клопотання слідчого, проаналізувавши матеріали клопотання, встановлено такі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання слідчого.
ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він 26.10.2025 близько 22:28 год., перебуваючи по місцю свого проживання АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого конфлікту на побутовому грунті із рідною матір'ю ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, розуміючи їх спрямованість на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс останній декілька ударів кулаками рук в область голови, від чого потерпіла впала на підлогу та втратила свідомість. В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , скориставшись фізичною перевагою над потерпілою, яка перебувала у лежачому положенні на підлозі, нахилившись продовжив наносити удари в область голови та тулуба, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у виді набряку та стиснення головного мозку, крововиливи під оболонку та в речовину головного мозку, закриту черепно-мозгову травму, від яких остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, потерпілій ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у виді набряку та стиснення головного мозку, крововиливи під оболонку та в речовину головного мозку, закриту черепно-мозгову травму, від яких остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
27.10.2025 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
27.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
28.10.2025 року слідчим СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення у зв'язку із встановленням нових обставин справи, про що внесено відомості до ЄРДР, та змінено кваліфікацію за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
28.10.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У відповідності до ч. 4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином.
Підозрюваний свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю.
Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої затриманому.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Також, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, впливати на потерпілих та свідків, чи продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Тримання під вартою не повинно бути продовжене лише через очікуване покарання у вигляді позбавлення волі (Leteliier v.France (Летельєр проти Франції), §51; LA, v.France (LA. проти Франції), §104; Prencipe v.Monaco (Прансип проти Монако), §79; Tiron v.Romania (Тирон проти Румунії), §§41-42).
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польщі) §43).
Однак зі плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою; за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань (Clooth v.Belgiu (Клоот проти Бельгії), §44).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister v.Austria (Коймайетер проти Австрії), §10).
Відповідно до Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р., суд повинен вживати заходів щодо усунення підстави для надходження до Європейського суду з прав людини заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Європейському суді з прав людини та сумлінно виконувати обов'язки щодо загального захисту прав людини у порядку ст.206 КПК України.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується отриманими у провадженні доказами, а саме: реєстрацією ЄО № 16955 від 26.10.2025 року та № 16959 від 27.10.2025 року; заявою ОСОБА_9 від 27.10.2025 року;
протоколом огляду місця події від 27.10.2025 проведеного за адресою АДРЕСА_2 ; фототаблицею до ОСП по факту нанесення тяжких тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_3 від 27.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.10.2025 року, рапортом СРПП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_11 від 27.10.2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 27.10.2025 року; постановою про визнання речей речовим доказом і приєднання їх до матеріалів досудового розслідування від 27.10.2025 року; постановою про визнання речей речовим доказом і приєднання їх до матеріалів досудового розслідування від 27.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.10.2025 року; постановою про уточнення адреси вчинення кримінального правопорушення та місця проживання підозрюваного від 27.10.2025 року; повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України від 27.10.2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.10.2025 року; довідкою лікаря-психіатра ОСОБА_13 № 614 від 28.10.2025 року, про те, що ОСОБА_5 на обліку в лікаря-психіатра перебуває з 04.06.2019 року з діагнозом: розумова відсталість в стадії вродженої дебільності; довідкою лікаря-нарколога ОСОБА_13 № 559 від 28.10.2025 року, що ОСОБА_5 на обліку в лікаря-нарколога не перебуває; довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб; протоколом огляду місця події від 28.10.2025 року; фототаблицею до матеріалів кримінального провадження 12025141430000820 від 27.10.2025 року ч. 2 ст. 121 КК України від 28.10.2025 року; лікарським свідоцтвом про смерть № 2645/2025 від 28.10.2025 року на ім'я ОСОБА_8 ; постановою про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 28.10.2025 року; повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 28.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 28.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 28.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 28.10.2025 року та іншими матеріалами зібраними під час досудового розслідування у їх сукупності та взаємозв'язку.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є особою, яка офіційно не працює, вік та стан здоров'я підозрюваного, дозволяють перебувати останньому у слідчому ізоляторі, відсутність утриманців, раніше не судимий, який вину у вчиненому визнає повністю, однак такий, перебуваючи на волі, матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни показів останніми, з метою уникнення кримінальної відповідальності; продовжувати свою злочинну діяльність. Щодо підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри, яка підтверджена зазначеними у клопотанні доказами, в також наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м'якого виду запобіжного заходу. А відтак, слідчий суддя приходить до висновку щодо підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 182, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання слідчого СВ ВП №3 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141430000820 від 27.10.2025 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новояворівськ, Яворівського району, Львівської області, українцю, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 днів, від 27 жовтня 2025 року до 26 грудня 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1