Справа № 465/4597/25
(заочне)
30 жовтня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача через систему «Електронний суд» скерував до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором кредиту та страхування № E07.00203.007546568 від 04.02.2021 року в розмірі 59381,85 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 04.02.2021 року між АТ «Ідея Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування № E07.00203.007546568, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 29 000 грн., строком на 24 місяці, із відсотковою ставкою 0,01% річних. Підписанням відповідного Кредитного договору Позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ( у редакції, що діяла станом на дату укладання договору і яка розміщена за посиланням https://ideabank/ua/uk/about/public-contracts) та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку. У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань станом на 25.07.2023 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 59381,85 грн., яка складається з: 28121,85 грн. заборгованості за основним боргом, 06,70 грн. заборгованості за відсотками, 31253,30 заборгованості за іншими процентними платежами. 25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - «Росвен Інвест Україна») було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, у відповідності до якого ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № E07.00203.007546568 від 04.02.2021 року. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
03.09.2025 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.02.2021 року між АТ «Ідея Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування № E07.00203.007546568, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 29 000 грн., строком на 24 місяці, із відсотковою ставкою 0,01% річних /а.с.9/.
Відповідно до п. 1.7 Кредитного договору, Банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 26459,85 грн та позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 2540,15 грн згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього Договору.
На виконання умов вказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю. Всупереч умов договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у визначений строк, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - «Росвен Інвест Україна») було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором /а.с.14-18/.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників №1 до Договору №01.02-31/23 про відступлення прав вимоги від 25.07.2023 року, ТзОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № E07.00203.007546568 від 04.02.2021 року в сумі 59381,85 гривень /а.с.25/.
Як убачається з довідкою-розрахунком забогованості за кредитним договором № E07.00203.007546568 від 04.02.2021 року, відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує. В зв'язку із чим станом на 25.07.2023 року заборгованість відповідача складає 59381,85 грн., яка складається з: 28121,85 грн. заборгованості за основним боргом, 06,70 грн. заборгованості за відсотками, 31253,30 заборгованості за іншими процентними платежами /а.с.12/.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За твердженням позивача, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит та не сплатив відсотки, передбачені кредитним договором.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідачем, всупереч вимогам частини 1 статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасно виконання зобов'язань за кредитним договором та відсутності заборгованості перед позивачем за цим договором.
Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користуванням кредиту, при цьому, доказів сплати вказаної суми боргу він суду не надав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 28121,85 грн. та процентами в розмірі 06,70 грн., оскільки в добровільному порядку відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує.
Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за іншими процентними платежами в сумі 31253,30 грн., що нараховані банком за кредитним договором № E07.00203.007546568 від 04.02.2021 року, суд зазначає наступне.
Так, в мотивувальній частині позовної заяви сума 31253,30 грн. позивачем визначена як заборгованість за іншими процентними платежами. Проте, згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № E07.00203.007546568 станом на 25.07.2023 року, що підготовлена АТ «Ідея Банк», суд встановив, що кошти в сумі 31253,30 грн. є заборгованістю за нарахованими та несплаченими комісіями.
У цьому контексті суд звертає увагу, що у мотивувальній частині позивачем не зазначено обґрунтування даної позовної вимоги з огляду на умови кредитного договору, якими його сторони обумовили інші процентні платежі і які конкретно, що позивачем пред'явлені до стягнення із відповідача в зазначеній сумі.
У п. 1.3 кредитного договору № E07.00203.007546568 чітко зазначено, що процентна ставка є фіксована і становить 0,01 % річних. Будь-яких інших видів процентів договором не передбачено.
До матеріалів справи долучена Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, в якій міститься інформація про необхідність здійснення позичальником плати за обслуговування кредитної заборгованості.
Разом з тим, згідно з п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції станом на дату укладання договору) № 1734-VIII від 15.11.2016 (далі Закон №1734), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
У ч. 2 ст.8 Закону №1734 (у відповідній редакції) визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Таким чином, Законом №1734 безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію.
Водночас, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
При цьому, Закон №1734 розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Зокрема, згідно з ч.1 ст.11 Закону №1734 (у відповідній редакції), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 2 ст.11 Закону №1734 (у відповідній редакції), у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування (управління) кредитом може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, а в іншому випадку, відповідно до ч.1 ст. 11 Закону №1734, така інформація надається безоплатно.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 (п.31.29) та Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону №1734, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Так, у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які підтверджували б той факт, що відповідачу щомісячно надавалися будь-які послуги, погоджені ним, за які встановлено нарахування комісії, чи певна інформація щодо кредиту та що така інформація надавалася частіше ніж один раз на місяць, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями.
Враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача комісії не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 31253,30 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 28121,85 грн. та процентами в розмірі 06,70 грн., і тому позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову ТзОВ «Свеа Фінанс» сплачено 2422,40 грн. судового збору /а.с.5/.
Беручи до уваги, що позовні вимоги в розмірі 59381,85 грн. були задоволені частково на суму 28128,55 грн., що становить 47% від ціни позову, суд вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді в сумі 1138,50 грн., тобто, пропорційно до задоволених позовних вимог (2422,40 грн. : 100% х 47% = 1138,50 грн.).
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором кредиту та страхування № E07.00203.007546568 від 04.02.2021 року в розмірі 28128 (двадцять вісім тисяч сто двадцять вісім) гривень 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1138 грн. 50 коп.
У решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела 6; ЄДРПОУ 37616221);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).
Суддя:
Оригінал рішення.