Справа № 444/4164/25
Провадження № 2/444/2019/2025
про залишення позову без руху
24 жовтня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , про розірвання шлюбу, -
В Жовківський районний суд Львівської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чумак Сергія Геннадійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до переконання, що така подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача в позовній заяві зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати збору, зокрема, звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відбуватися при зверненні осіб, які в ньому зазначені, до суду у зв'язку з порушенням будь-яких їхніх прав, а не тільки тих, які безпосередньо пов'язані з відповідним їхнім статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета й підстав їхніх позовів. При цьому відповідне звільнення від сплати судового збору має відбуватися на всіх стадіях судового процесу. Саме такі висновки зробив Верховний Суд в своїй ухвалі від 03 липня 2024 року у справі №567/79/23.
Позивач є учасником бойових дій, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 учасника бойових дій, що видане 21.11.2023 року Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 . А тому вважає, що оскільки позивач має статус учасника бойових дій, відтак останній звільнений від сплати судового збору в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини 1 ст.5 Закону №3674-VI.
Враховуючи викладені представником позивача мотиви, необхідно зазначити, що аналіз ст.5 Закону України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб'єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду. Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги витікають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду. Слід звернути увагу, що зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які витікають з цих конкретних випадків.
Так, згідно п.13 ч.1 ст.5 вказаного Закону, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору - у справах пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, сформулювала такий правовий висновок: «Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань».
За змістом наведеного правового висновку учасники бойових дій мають право на пільгу зі сплати судового збору виключно у справах з приводу захисту належних їм гарантій, які стосується їх соціального і правового захисту саме як ветеранів війни.
В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21.
Позов у цій справі не стосується захисту прав, пов'язаних зі статусом учасника бойових дій. В зазначеному випадку права позивача ОСОБА_1 як учасника бойових дій не порушені, тому при звернені його до суду з позовом про розірвання шлюбу - пільги, передбачені п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на нього не розповсюджуються.
З огляду на наведене, вважаю, що у даному випадку відсутні підстави звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору, на які він посилається у позовній заяві.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України № 3674-VІ «Про судовий збір».
У матеріалах справи відсутня квитанція про оплату позивачем судового збору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позову не майнового характеру сплачується судовий збір фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн., відтак 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами рахунків Жовківського районного суду Львівської області: ГУК Львiв/Жовківська тг /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38008294, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО)899998, Рахунок отримувача UA458999980313171206000013871, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Також необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що позовну заяву, належить залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в описовій частині ухвали недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
В разі невиконання вимог судді про усунення недоліків в наданий строк, відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в апеляційному порядку не оскаржується.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Олещук М. М.