Справа №461/5442/25
Провадження №3/461/2847/25
30 жовтня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л. Д., при секретарі Курилюк А.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 478551 від 06.07.2025 року, ОСОБА_1 06.07.2025 року о 14 го. 20 хв., перебуваючи в магазині «Рукавичка», що по вул. Шпитальна, 1 у м. Львові, шляхом вільного доступу викрав товар, а саме шпроти та сир на загальну суму 197,57 грн.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за адресою його проживання. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 04.08.2025 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП було повернуто до Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області для дооформлення. У постанові зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення уповноваженою особою складено за фактом викрадення товару у магазині «Рукавичка», що по вул. Шпитальна, 1 у м. Львові, на загальну суму 197,57 грн.
Поряд з цим, до протоколу долучені докази (заява керуючого магазином, довідка про вартість товару, рапорт поліцейського) за фактом викрадення товару з магазину «Близенько», що за адресою: м. Львів, вул. І. Франка, 35 на суму 105,39 грн.
29.09.2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП були повторно скеровані до суду для проведення розгляду. Недоліків, вказаних в постанові від 04.08.2025 року, усунуто не було.
Враховуючи, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 51 КУпАП, не знайшли свого підтвердження, зокрема в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 дрібної крадіжки, суд приходить висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247, ч. 1 ст. 51 КУпАП та на підставі ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП закрити в зв'язку з вiдсутнiстю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.Д. Мироненко