Єдиний унікальний номер №943/1932/25
Провадження №3/943/897/2025
31 жовтня 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участю секретаря судового засідання Дутки С.І. та Шанка І.Й., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
06 жовтня 2025 року о 14 год. 49 хв. на об'їзній дорозі міста Буська Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення не заперечив та просив суд розстрочити йому виконання постанови суду в частині стягнення штрафу строком на дванадцять місяців зі сплатою штрафу рівними частинами щомісяця, оскільки не має постійного місця роботи та стабільного доходу, а тому не має можливості сплатити великий штраф одномоментно, враховуючи його скрутне матеріальне становище.
Заслухавши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Приписами частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475190 від 06.10.2025, яким підтверджено факт повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також постановою серії ЕНА №4972544 від 14.06.2025, якою підтверджено факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 3400 грн. за те, що він 14 червня 2025 року о 09 год. 44 хв. на вулиці Шкільна, 25 у місті Буську, керуючи мотоциклом марки «Lifan», без реєстраційного номеру, не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, вказаний факт повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП доводиться також довідкою інспектора САП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Оксани Тарасовської від 08.10.2025, що є належним і допустимим доказом згідно п. 4, п. 5 Розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/2785.
Також вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення доводиться постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5878519 від 06.10.2025, якою підтверджено те, що 06 жовтня 2025 року о 14 год. 49 хв. на об'їзній дорозі міста Буська Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без чинного страхового полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 «г» ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Окрім вищенаведених доказів, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доводиться також долученими до протоколів матеріалами відеофіксації правопорушень (диск DVD-R), із якого слідує, що ОСОБА_1 було зупинено на об'їзній дорозі міста Буська Золочівського району Львівської області через отримане поліцією повідомлення про керування останнім транспортним засобом без посвідчення водія, вчинене ним повторно протягом року, проти чого він не заперечував на місці зупинки, внаслідок чого складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП із повідомленням ОСОБА_1 про направлення цього протоколу на розгляд суду. Крім того, правопорушник ОСОБА_1 визнав свою вини в скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення у судовому засіданні.
Відтак, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об'єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення є щире розкаяння винного, а обставин, що обтяжують його відповідальність судом не встановлено.
Санкцією частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В силу приписів частини першої статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Також частиною першою статті 29 КУпАП передбачено, що конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Однак, як убачається із матеріалів справи, що вказаний транспортний засіб марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 (згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475190 від 06.10.2025), а тому оплатне вилучення транспортного засобу, як вид адміністративного стягнення, у цьому випадку не може бути застосовано щодо правопорушника.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність однієї обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк у межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, однак без оплатного вилучення транспортного засобу, який у приватній власності порушника ОСОБА_1 не перебуває.
Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про розстрочку йому виконання постанови суду в частині стягнення штрафу строком на дванадцять місяців зі сплатою штрафу рівними частинами щомісяця, ураховуючи його скрутне матеріальне становище та відсутність постійного місця праці, підлягає до задоволення, виходячи із такого.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (ст. 299 КУпАП).
Статтею 301 КУпАП передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
В силу вимог ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
Згідно частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлене правопорушником клопотання слід задовольнити, розстрочивши ОСОБА_1 виконання даної постанови суду про накладення на нього адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 40 800,00 грн. на строк дванадцять місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 3400 грн. щомісячно, у зв'язку із його скрутним матеріальним становищем.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 28, 29, 34, 35, 40-1, 126, 245, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 300-1, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Буського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2025 року в справі №943/1932/25 (провадження №3/943/897/2025) про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 40 800,00 грн. на строк дванадцять місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок) щомісячно.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.
Суддя І. Б. Кос