1 УХВАЛАСправа № 335/10626/25 2/335/4356/2025
про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 поданої через представника-адвоката Ігнатова Дмитра Івановича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ігнатова Д.І. звернулася до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з вищевказаною позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить суд розірвати шлюб.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Також у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання про відстрочення від сплати судового збору представник позивача посилається на ст.8 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що з урахуванням майнового стану позивача, просить суд відстрочити позивачу сплату судового збору.
Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами та розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Зі змісту клопотання представника не слідує, що позивач за своїм матеріальним станом не може сплатити судовий збір при зверненні з позовом до суду. Конкретні підстави, які визначені вищенаведеною нормою, представником не зазначено. Відомостей про доходи позивача взагалі не наведено та доказів його незадовільного стану не надано.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, на підтвердження наявності обставин зазначених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору представником позивача не надано будь-яких відомостей про відсутність доходів у позивача.
Таким чином, враховуючи те, що надані позивачем докази не підтверджують того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відстрочення від сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем при зверненні до суду заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн., тобто за подання у 2025 році позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 211,20 грн..
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд» 24.10.2025.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви розірвання шлюбу у розмірі 968,96 грн. та надати суду відповідний підтверджуючий документ.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Представником позивача не додано до позовної заяви доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Окремо, суд звертає увагу на те що відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
При цьому, згідно з ст. 115 СК України розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Разом з тим, позивач у своєму позові не зазначає, яке прізвище залишити їй для подальшого іменування після розірвання шлюбу, що підлягає уточненню.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог ст.177 ЦПК України та докази направлення відповідачу копії позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 подану через представника-адвоката Ігнатова Дмитра Івановича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк у сім днів для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.О. Романько