Справа № 309/3901/25
Провадження № 1-кс/309/635/25
31 жовтня 2025 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025071050000650 від 30.10.2025 року щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.
Підозрюваний ОСОБА_4 доставлений в судове засідання 31.10.2025 року о 13 год. 00 хв.
Клопотання вмотивовано тим, що 30.10.2025 близько 11:00 години ОСОБА_4 перебуваючи в селі Велятино по вулиці Санаторна будинок 2 на другому поверсі туристичного комплексу «Теплі води» в приміщенні кафе-їдальні виявив на одному з стільців безрукавку коричневого кольору в розкритій кишені якої знаходились грошові кошти, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, з метою незаконного власного збагачення, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно, під час дії указу Президента України №64/2022: «Про введення воєнного стану в Україні», викрав безрукавку та вийшов з приміщення кафе, попрямував в роздягальну де у вільній кабінці з безрукавки коричневого кольору викрав грошові кошти в сумі 10 150 гривень та 500 доларів США, які належали ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_2 , безрукавку залишив у кабінці для переодягання. Після чого разом з викраденими коштами покинув приміщення «Теплі води» та пішов у готельний номер 12 готельного комплексу «Гранд вілла» що розташований в селі Велятино по вулиці Санаторна будинок 45-А, де був виявлений працівниками поліції.
Відповідно до курсу валют встановленого Національним банком України станом на 30.10.2025, курс одного долара США до гривні становив 42,01 гривень.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 , завдав потерпілій ОСОБА_7 , матеріальної шкоди на загальну суму у розмірі 31 155 грн. (тридцять одна тисяча сто п'ятдесят п'ять гривень.
У вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , українець, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, раніше не судимий.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна вчиненого в умовах воєнного стану.
31 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються показами потерпілої ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , відеозаписами з відеокамер, протоколом огляду місця події від 30.10.2025 та безпосереднім виявленням ОСОБА_4 , після вчинення ним кримінального правопорушення (злочину) та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого - згідно ч.4 ст.185 КК України передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків визначених ч.7 ст.42 КПК України.
Положення ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків. В даному випадку існують наступні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_4 , може у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого.
Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються ОСОБА_4 , сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості обвинуваченого перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження.
Також, відповідно до положень ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчому судді, суду, крім вищезазначених ризиків необхідно оцінити наступні обставини, зокрема: вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 , кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тяжкість покарання за вчинення вищевказаного злочину, зокрема позбавлення волі на строк до восьми років, відсутність відомостей про наявність у підозрюваного нарікань на вік та стан здоров'я, про міцні соціальні зав'язки, про постійне місце роботи або навчання.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, враховуючи міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 , який офіційно не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а тому існують ризики, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_4 , може продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в даному кримінальному провадженні, вчиняти нові злочини, окрім цього, може не з'являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, переховуватись від органів досудового розслідування та суду або перешкоджати кримінальному провадженню, а не застосування запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства.
Враховуючи положення ст. 183 КПК України сторона обвинувачення вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обрання більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та належному виконанні підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, з підстав наведених в ньому, та просила його задовольнити з метою подальшого забезпечення можливості розслідування даного злочину та для запобігання ризиків, які наведені слідчим, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та просила обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши матеріали клопотання, з'ясувавши думку прокурора, заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , українець, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, раніше не судимий.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що у ході розгляду клопотання прокурором не доведено наявність доказів того, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, має місце роботи, військовий офіцер запасу.
Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан.
Згідно ч.2 п.4 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Прокурором та слідчим в обґрунтування клопотання зазначені ризики щодо можливості покинути місце постійного проживання, переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків чи експерта, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, але зазначені ризики не були обґрунтовані, а базуються на припущеннях, а тому не можуть бути прийняті судом при обранні виняткового запобіжного заходу.
Тому, вирішуючи питання про відмову в задоволенні клопотання слідчого враховую вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а також загальну спрямованість реформи кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Керуючись ст.ст.176-178, 179, 183-184, 193-196, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025071050000650 від 30.10.2025 року щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У зв'язку з обранням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, покласти на нього обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
Роз'яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває в провадженні суду - прокурор.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1