308/15182/25
30.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли із Відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
11.10.2025 близько 19 год. 14 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 словесно ображала нецензурною лайкою свого батька ОСОБА_2 чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, хоча про час і місце його проведення була повідомлена належним чином. Про причини неявки не повідомила. Від ОСОБА_1 жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби, а участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення не є обов'язковою, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП розкриває зміст домашнього насильства як умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Частиною 3 вказаної статті регламентовано відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частина третя ст. 173-2 КУпаП пеердбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з п. 3, 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 695207 від 11.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від. 11.10.2025; копію термінового заборонного припису серії АА №635226; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 11.10.2025 року; копією постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст.173-2КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 1360 (тисяча триста шістдесят) грн.
Повторність протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою ст. 173-2 КУпАП статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, підтверджується копією постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 340 (триста сорок) грн; рапортом від 11.10.2025.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікує її дії за ч.3 ст.173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, повторно протягом року.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При вирішенні питання про визначення виду та міри стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, наявність обставини, що обтяжує відповідальність.
Відповідно дост.39-1КУпАПу разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суддя під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Пунктом 10 ч.1 ст.1 Закону визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників (п.4 ч.1 ст.24 Закону).
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.1, 2 ст.28 Закону).
Згідно із ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму (ч.8, 9 ст.28 Закону).
Враховуючи обставини справи, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, спрямованість її поведінки, з метою формування у неї нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суддя вважає, що, окрім накладення адміністративного стягнення, в межах санкції ч.3 ст.173-2 КУпАП, ОСОБА_1 слід направити до органу місцевого самоврядування на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом, строком на три місяці.
Керуючись ст.173-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн.) 60 коп.
Направити ОСОБА_1 в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП, до відповідального суб'єкта Баранинської сільської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
У триденний строк з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили направити постанову до Баранинської сільської ради та ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, для забезпечення проходження ОСОБА_1 програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя В. В. Чепка