Єдиний унікальний номер 305/4096/25
Номер провадження 3/305/2491/25
про закриття справи про адміністративне правопорушення
30.10.2025 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До суду 29.10.2025 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 27.10.2025 № 53/25 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з додатками.
Як вбачається із протоколу, 26.10.2025 о 13:15 год стрілець 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_1 в умовах особливого періоду (воєнного стану), знаходячись на лікуванні в Рахівській районній лікарні (м. Рахів, вул. Карпатська, 1) перебував за територією лікарні та був затриманий працівниками органів Національної поліції з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення вимови, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів), що засвідчує висновок за результатами медичного огляду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефона, заяв і клопотань не подавав.
Враховуючи, що ч. 2 ст. 268 КУпАП у даному випадку не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а строки розгляду є обмеженими, суддя розглядає справу у відсутності такої особи, оскільки її можливо вирішити за наявними доказами.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 2-3 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за наступні альтернативні порушення: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів (1), або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння (2), або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння (3), а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (4).
У даному випадку, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину перебування у стані алкогольного сп'яніння поза територією Рахівської районної лікарні.
Хоча матеріалами і доведено, що особа, стосовно якої складено протокол, є військовослужбовцем, а також перебування його у стані алкогольного сп'яніння, однак це відбувалося поза межами території військових частин або об'єктів, та відсутні докази про виконання при цьому обов'язків військової служби.
При цьому суддя бере до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», а ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як стверджено у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, у тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_2 виходить не з позитивно встановленої невинуватості останнього, а з доказового аспекту презумпції невинуватості.
Суд не є стороною обвинувачення, а орган, яким складено протокол, не зібрав та не забезпечив надання до суду відповідних доказів винуватості особи.
Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, і в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягненню з особи не підлягає.
Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК