Справа № 298/1151/25
Номер провадження 1-кп/298/62/25
29 жовтня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025070000000106 від 08.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України,
У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
23.10.2025 на адресу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 без можливості внесення застави строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, наведених у вказаному клопотанні, зокрема зазначила таке.
29.08.2025 року Закарпатською обласною прокуратурою до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області скеровано обвинувальний акт по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025070000000106 від 08.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Як ідеться в клопотанні, ОСОБА_5 , перебуваючи на території Європейського Союзу у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.07.2025 у невстановлених досудовим слідством осіб, діючи попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження за № 22025070000000126 від 20.08.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, придбав 982 грам наркотичного засобу «гашиш» та 634 грам наркотичного засобу «кокаїн», після чого, вирішив їх перемістити через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, слідуючи з території Європейського Союзу транзитом через територію Словаччини на територію України.
Усвідомлюючи, що придбаний ним «гашиш» та «кокаїн» може бути виявлений співробітниками митних органів під час проходження українсько-словацького кордону, громадянин України ОСОБА_5 вчинив ряд дій, засобів. спрямованих на приховування наявних у його розпорядженні наркотичних засобів.
Маючи досвід частих виїздів за кордон та будучи добре ознайомленим з порядком здійснення митних формальностей на митному посту під час перетину кордону, усвідомлюючи, що під час прикордонно-митного контролю можуть застосовуватись службові собаки, навчені на виявлення заборонених до перевезення предметів та речовин, ОСОБА_5 упакував вищевказані наркотичні засоби «гашиш» та «кокаїн» у 3 вакуумні поліетиленові пакети, які додатково були обмотані скотчем.
У подальшому, перебуваючи на території Європейського Союзу, у невстановлений досудовим слідством час, однак не пізніше 07.07.2025, маючи в своєму розпорядженні вищевказані наркотичні засоби «гашиш» та «кокаїн», які знаходились в трьох упаковках, а саме: чорного, коричневого та жовтого кольорів, з метою приховування їх від митного контролю, здійснив їх приховування в панелі приладів належного йому автомобіля марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 316 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , таким чином, що ускладнювало їх виявлення під час митного контролю, та вирушив у напрямку України.
Надалі, ОСОБА_5 , 07.08.2025 о 22 год. 18 хв., слідуючи на належному йому автомобілі марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 316 CDI», р.н.з. НОМЕР_1 , у якості водія прибув в пункт пропуску «Малий Березний» Закарпатської митниці, де під час проходження митного контролю, а саме, проведення поглибленого митного огляду належного йому транспортного засобу вищезазначені, приховані від митного контролю три упаковки з наркотичними засобами, були виявлені інспекторами митної служби та в подальшому вилучені слідчим в ході огляду місця події.
Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України № СЕ- 19/107-25/8730-НЗПРАП від 08.07.2025 надані на надані на експертизу в'язкі речовини коричневого кольору - є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - смолою канабісу.
Надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, в своєму складі містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - кокаїн.
Загальна маса смоли канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 555, 4393 г.
Загальна маса кокаїну становить 278, 5788 г.
Наркотичні засоби смола канабісу та кокаїн внесені у Таблицю II Список N1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2000 № 770 (із змінами).
У відповідності до Таблиць «Великих та особливо великих розмірів прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 - канабісу смола від 500,0 і більше грам становить особливі великі розміри, а кокаїн від 15, 0 грам і більше також становить особливо великі розміри.
Загальна маса переміщених ОСОБА_5 через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів становить - 612, 1538 грам, що є особливо великим розміром.
За таких обставин, встановлено достатньо підстав для висунення ОСОБА_5 обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, а саме - у контрабанді наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в особливо великих розмірах, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
08 липня 2025 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
08 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
09 липня 2025 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк застосування до 05 вересня 2025 року включно.
26 серпня 2025 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відмовлено у задоволенні клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_5
29 серпня 2025 року Закарпатською обласної прокуратурою скеровано обвинувальний акт у відповідності до вимог ст. ст. 314, 615 КПК України до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області по кримінальному провадженні за № 22025070000000106 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, відносно ОСОБА_5 .
Як зазначає прокурор, в ході досудового розслідування здобуто докази, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме - повідомлення оперативних підрозділів про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події, речові докази, зокрема, безпосередньо вилучені наркотичні засоби, автомобіль марки «Mercedes Benz», моделі «Sprinter 316 CDI», р.н.з. НОМЕР_1 , а також інші матеріали кримінального провадження.
За твердженням прокурора, наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок обвинуваченого ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Так, як зауважує прокурор, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 KIIK України оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також, приймаючи до уваги те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, маючи підстави для перетину державного кордону у період дії воєнного стану, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Що стосується ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні (п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) зауважила, що такі ризики існують як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і до початку стадії судового розгляду (моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження доказів судом). При цьому, що обвинувачений може вступати у позапроцесуальні відносини із іншими учасниками кримінального провадження, з метою схилення їх до надання вигідних для нього показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Вказані обставини, за твердженням сторони обвинувачення, свідчать про існування ризиків, передбачених п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому зауважує, що ризик впливу на свідків існує не лише початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Так, ОСОБА_5 , може намагатися впливати На свідків у кримінальному провадження, щоб уникнути від відповідальності за вчинене, до того ж він може вчиняти тиск на таких осіб, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Аналізуючи імовірність наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Також приймаючи до уваги діяльність обвинуваченого та обставини вчинення інкримінованого йому правопорушення, на переконання сторони обвинувачення є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може продовжити вчинення злочину, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, прокурор зазначає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими і вони виключають можливість обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 .
Водночас прокурор зазначає, що вчинений ОСОБА_5 злочин має підвищену суспільну небезпеку, оскільки предметом інкримінованого злочину виступає наркотичний засіб в особливо великому розмірі і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому.
Саме тому право кожного на охорону здоров'я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.
При цьому, прокурор зауважує, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. У подальшому воєнний стан продовжено та на даний час такий триває. Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вчинено у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даного діяння, а тому прокурор наголошує на необхідності продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому зауважує, що даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу обвинуваченого та тяжкості пред'явленої йому обвинувачення, та є необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та унеможливлення настання ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, а обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не встановлено.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечив проти задоволення вказаного клопотання прокурора, вказавши про наявність нових обставин, які є підставою для застосування до обвинуваченого іншого виду запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту або іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Стосовно ризиків, відповідно до ст. 177 КПК України, на які прокурор посилається у клопотанні про продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначив таке.
В даний час відпали будь-які ризики зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
ОСОБА_5 , не має будь-якого наміру переховуватися від сторони обвинувачення та суду. Посилання прокурора щодо тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину, за який можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, є некоректним оскільки відповідно до норм ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Окрім того, щодо посилання прокурора про можливість ОСОБА_5 покинути територію України як в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, є лише їх припущенням. Крім того суд, в разі необхідності може покласти обов'язок на обвинуваченого ОСОБА_5 , щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
ОСОБА_5 не має потреби та наміру впливати на учасників кримінального провадження, зокрема на,свідків, понятих, експертів та спеціалістів, з метою схиляння їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Зазначений ризик також є абсолютно недоцільним та необґрунтованим з правової точки зору. Це підтверджується тим, іцо процесуальні учасники, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, за відмову від дачі показів, вже надали слідству необхідні відомості, які зафіксовані у передбачений законодавством спосіб і приєднані до матеріалів кримінального провадження.
Разом з тим, настання впливу на учасників кримінального провадження з боку підозрюваного можливо уникнути шляхом покладення на нього обов'язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 не має на меті на наміру знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, адже в ході досудового розсідлувана відомо всі обставини та проведено необхідні слідчі та розшукові дії, зокрема у ОСОБА_5 , вилучено його автомобіль, мобільні телефони, наркотичні речовини, він надав визнавальні покази. А тому вказані посилання прокурора є їх припущеннями та нічим не доведеним фактом.
По-четверте, ОСОБА_5 , не має на меті на наміру перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема підшуковувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання чи штучно створити докази. Вважаємо, що вказаний ризик не має жодного свого підтвердження, адже ОСОБА_5 співпрацює з органом досудового розслідування та надав визнавальні покази.
ОСОБА_5 , не буде вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжуватиме вчиняти аналогічне правопорушення, таке посилання прокурора є суто їх необгрунтованим та нічим не доведеним припущенням.
Особливу увагу суду звернув увагу на тому, що ОСОБА_5 має міцні сімейні та соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, являється волонтером та директором БО «Зелені Інновації», за місцем проживання характеризується виключно з позитивного боку, жодного разу не притягався до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Відтак вказав, що у даному випадку відсутня мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, зауважив, що протягом тривалого часу ОСОБА_5 має негативний стан здоров'я, зокрема відповідно до: протоколу магнітно-резонансної томографії від 19.12.2016 року у нього виявлено: остеохондроз шийного відділу хребта. Інтраканальна грижа міжгребцевого диску та остеофіт шийного відділу хребта у сегментах С5-6, С6-7; протоколу магнітно-резонансної томографії від 15.05.2017 року у нього виявлено: МР-ознаки ускладненого остеохондроза ПОП, вторинного тиску на корішки спинного мозку, відносно стеноза вертебрального канала; виписки №131 від 11.01.2017 року встановлено діагноз: хронічна вертеброгенна цервікалгія на фоні шийного остеохондрозу, стаціонарний перебіг, з помірно вираженим больовим синдромом, з обмеженням рухів шийного відділу хребта; консультативного висновку лікаря-інфекціоніста від 01.11.2022 року встановлено діагноз: жирова хвороба печінки, що пов'язана з порушеннями метаболізму, неалкогольний стеатогепатит з мінімальною активністю, мінімальним фіброзом та мінімальним-помірним стеатозом; консультативного висновку отоларинголога від 12.01.2024 року встановлено діагноз: гострий гнійний гаймороетмоїдофронтит на фоні викривлення носової перегородки, хронічного гіпертрофічного риніту. Конхобульоза праворуч; консультації ендокринолога від 21.03.2024 року встановлено діагноз: цукровий діабет тип 2. Артеріальна гіпертензія; консультаційного висновку спеціаліста №308370-546080 від 06.05.2024 року встановлено діагноз: остеохондроз грудного поперекового відділу хребта. Вертеброгена торакалгія зумовлена дегенеративно-дистрофічними змінами хребта, рефлекторний м'язово тонічний с-м. Наслідки компресійного перелому ті Тн8 та Тн11. Вегето-судина нестійкість з цефалгічним с-м без ознак ураження ЦНС.
Крім того відповідно до рекомендацій майстра з лікувального масажу від 01.08.2025 року ОСОБА_5 потребує лікувальний масаж один раз на тиждень, ортопедичний режим та вправи ЛФК для підтримання стану хребта щоб уникнути запалення та ускладнень.
Вказані медичні документи містяться в матеріалах справи та були долученні при розгляді попереднього клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Подальше перебування ОСОБА_5 в умовах Закарпатської УВП №9 м. Ужгород, за твердженням захисника, може негативно вплинути на його стан здоров'я, оскільки такий не отримує належне лікування та медичні процедури, що підтверджується отриманою відповіддю від начальника філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях» Андрія ЛЕСЬ №544-ЧН-25 від 25.09.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_5 рекомендовано корекція ваги, ЛФК постійно, нагляд сімейного лікаря. Консультація травматолога та реабілітолога буде проведена в плановому порядку.
Хоча відповідно до відповіді уповноважених осіб вищевказаної установи за №569- ЧН-25 від 03.10.2025 року в штатному розписі Закарпатської міської медичної частини №9 посади лікарів ортопеда, травматолога та реабілітолога не передбачені, а це свідчить про те що реально ОСОБА_5 позбавлений права на належне лікування, про ща надав копії відповідей.
Разом з тим, як зауважив захисник, після обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та будучи допитаним в якості підозрюваного надав органу досудового розслідування не тільки детальні і змістовні показання про обставини події та які підтверджують його вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, а й викривальні покази щодо інших осіб причетних до організації та вчинення цього злочину. Таким чином ОСОБА_5 активно сприяв розкриттю вказаного кримінального правопорушення та допомагав слідству, з метою встановлення всіх обставин та учасників кримінального правопорушення.
Щодо можливості вирішення питання, про визначення розміру застави зазначив, що посилання слідчого та прокурора у клопотанні про можливість не застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, є необґрунтованим.
При цьому вказав, що виходячи з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від 80 до 300 прожиткового мінімуму доходів громадян, а тому враховуючи міцні соціальні зв'язки обвинуваченого ОСОБА_5 , сторона захисту вважає, що в даному випадку можливо визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян, яку здатен виконати підозрюваний.
За наведених обставин захисник констатував, що в даному випадку можливо застосувати запобіжний захід до обвинуваченого у вигляді домашнього арешту або іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, який буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника, заперечивши проти задоволення заявленого прокурором клопотання.
Крім того, зазначив, що йому 50 років, і він все своє життя навчався і працював, має дружину та виховує двох дітей. Має дві вищі освіти. До 2014 року у нього була фірма, яка займалася рекламою та зйомкою відеокліпів. Під час початку війни бізнес повністю занепав, європейський ринок не працював, оскільки страхові компанії не працювали з нашим регіоном. Він зайнявся інтернет-торгівлею товарами хендмейд і сувенірами. У 2022 році і цей бізнес повністю зник. З початком повномасштабного вторгнення вони з волонтерами почали вивозити з Києва людей і з кордону возити гуманітарні вантажі. Через п'ять місяців, коли Київ звільнили, почали возити гуманітарні вантажі з-за кордону. Згодом, враховуючи, що треба було якось заробляти, він відкрив ФОП, отримав ліцензію на перевезення вантажів і почав возити гуманітарну допомогу з європейських фондів, з якими домовлявся про гуманітарні поставки. Чим і займався до цього інциденту. Також вказав, що під час війни він втратив не тільки бізнес, але його батько після звільнення ОСОБА_7 не пережив стресу і помер від серцевого нападу, батько дружини (тесть) теж не пережив окупації Херсона помер від серцевого нападу. Обвинувачений вказав, що намагався створити бізнес, який би працював з України на Європу і популяризував нашу країну та давав можливість платити податки, чим підтримувати нашу країну. Знаючи про погане фінансове становище, до нього звернулися люди, які займаються незаконним бізнесом, і запропонували заробити на перевезенні наркотиків. Зробити це за грошову винагороду. Вказав, що до цього ніколи таким не займався, ніколи не був у поліції та раніше не судимий. Не подумавши, він погодився через складну фінансову ситуацію. Згодом дав свідчення і повністю співпрацював зі слідством, дав викривальні свідчення на організаторів і готовий співпрацювати зі слідством для того, щоб викрити злочинну організацію, яка мене в це втягнула. Як указує обвинувачений, за його показаннями відкрито окрему справу, і він сказав, що готовий надалі допомогти дати покази про те, що знає, як у них все відбувається, хто там основний розповсюджувач і хто у них постачальник. Сподівається, прокуратура і слідство зацікавляться цими даними, оскільки за чотири місяці мене не допитали з цього приводу і жодного разу нікого не було. Також вказав, що коли його заарештували, його і його родині неодноразово погрожували. Через це він дуже переживаю за безпеку своєї родини. Також вказав, що за час ув'язнення в нього дуже сильно погіршився стан здоров'я ( погіршився стан у зв'язку з діабетом, через стрес у постійно підвищується тиск до небезпечного для здоров'я 130/220, вже три місяці у болить серце). Вказує, що в минулому мав перелом хребта. Через те, що обвинувачений не може дотримуватися ортопедичного режиму, у нього погіршився стан спини і шиї, його мучать болі в спині і дуже сильний головний біль, який він приглушує знеболювальними вже 3 місяці. За заключенням лікаря, йому необхідне лікування з приводу діабету, проблем з серцем, та проблем з хребтом яке не можуть проводити в умовах УВП № 9, оскільки тут не має фахових лікарів та не можна використовувати жодні засоби для фізіотерапії та лікування. Я навіть не можу передати виписаний мені медичною частиною рецепт на ліки які мені необхідно приймати. Обвинувачений вказує, що дуже переживає, що може померти від чергового серцевого нападу і не побачити своїх дітей, дуже переживаю за свою сім'ю, яка живе в найбільш обстрілюваному районі Києва та його діти дуже нервують під час обстрілів. За час перебування у УВП9 він глибоко усвідомив, щиро жалкує за скоєний ним злочин та засуджує свої дії. За цей час вказав, що багато думав та переоцінив свої дії, усвідомив їх неправильність та в майбутньому ніколи не порушуватиме закон.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки та пояснення учасників судового провадження, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.
В ч. 3 ст. 315 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Питання запобіжних заходів унормовано положеннями глави 18 КПК України.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_5 інкримінується злочин, передбачений ч. 3 ст. 305 КК України, який полягає у контрабанді наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в особливо великих розмірах, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на території Європейського Союзу у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.07.2025 у невстановлених досудовим слідством осіб, діючи попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження за № 22025070000000126 від 20.08.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, придбав 982 грам наркотичного засобу «гашиш» та 634 грам наркотичного засобу «кокаїн», після чого, вирішив їх перемістити через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, слідуючи з території Європейського Союзу транзитом через територію Словаччини на територію України.
Усвідомлюючи, що придбаний ним «гашиш» та «кокаїн» може бути виявлений співробітниками митних органів під час проходження українсько-словацького кордону, громадянин України ОСОБА_5 вчинив ряд дій, засобів. спрямованих на приховування наявних у його розпорядженні наркотичних засобів.
Маючи досвід частих виїздів за кордон та будучи добре ознайомленим з порядком здійснення митних формальностей на митному посту під час перетину кордону, усвідомлюючи, що під час прикордонно-митного контролю можуть застосовуватись службові собаки, навчені на виявлення заборонених до перевезення предметів та речовин, ОСОБА_5 упакував вищевказані наркотичні засоби «гашиш» та «кокаїн» у 3 вакуумні поліетиленові пакети, які додатково були обмотані скотчем.
У подальшому, перебуваючи на території Європейського Союзу, у невстановлений досудовим слідством час, однак не пізніше 07.07.2025, маючи в своєму розпорядженні вищевказані наркотичні засоби «гашиш» та «кокаїн», які знаходились в трьох упаковках, а саме: чорного, коричневого та жовтого кольорів, з метою приховування їх від митного контролю, здійснив їх приховування в панелі приладів належного йому автомобіля марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 316 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , таким чином, що ускладнювало їх виявлення під час митного контролю, та вирушив у напрямку України.
Надалі, ОСОБА_5 , 07.08.2025 о 22 год. 18 хв., слідуючи на належному йому автомобілі марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 316 CDI», р.н.з. НОМЕР_1 , у якості водія прибув в пункт пропуску «Малий Березний» Закарпатської митниці, де під час проходження митного контролю, а саме, проведення поглибленого митного огляду належного йому транспортного засобу вищезазначені, приховані від митного контролю три упаковки з наркотичними засобами, були виявлені інспекторами митної служби та в подальшому вилучені слідчим в ході огляду місця події.
Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України № СЕ- 19/107-25/8730-НЗПРАП від 08.07.2025 надані на надані на експертизу в'язкі речовини коричневого кольору - є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - смолою канабісу.
Надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, в своєму складі містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - кокаїн.
Загальна маса смоли канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 555, 4393 г.
Загальна маса кокаїну становить 278, 5788 г.
Наркотичні засоби смола канабісу та кокаїн внесені у Таблицю II Список №1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2000 № 770 (із змінами).
У відповідності до Таблиць «Великих та особливо великих розмірів прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 - канабісу смола від 500,0 і більше грам становить особливі великі розміри, а кокаїн від 15, 0 грам і більше також становить особливо великі розміри.
Загальна маса переміщених ОСОБА_5 через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів становить - 612, 1538 грам, що є особливо великим розміром.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри вже перевірялась судом під час обрання запобіжного заходу та під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри про вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 прокурором до клопотання додано, зокрема, протокол огляду місця події від 08.07.2025 з додатками, відповідно до якого в автотранспортному засобі під керуванням ОСОБА_5 виявлено наркотичні засоби, висновок експерта від 08.07.2025 № СЕ-19/107-25/8730-НЗПРАП, яким підтверджено те, що виявлені в ході огляду місця події речовини є наркотичними засобами.
Будь-яких нових доказів необґрунтованості вказаної підозри сторонами не зібрано та не пред'явлено. До того ж, як зауважив захисник у підготовчому судовому засіданні, сам обвинувачений надав визнавальні покази та сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Вказану обставину підтвердив і обвинувачений у судовому засіданні, який повністю визнав свою вину у вчиненому.
Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2025 у справі № 308/9789/25 слідчий суддя дійшов висновку про доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також приймаючи до уваги те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, маючи підстави для перетину державного кордону у період дії воєнного стану, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Що стосується ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні (п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя зауважив, що такі ризики існують як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і до початку стадії судового розгляду (моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження доказів судом). При цьому, слідчий суддя взяв до уваги, що всі обставини кримінального провадження не встановлені, документи та інші носії інформації не оглянуті, а також те, що підозрюваний може вступати у позапроцесуальні відносини із іншими учасниками кримінального провадження, з метою схилення їх до надання вигідних для неї показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Аналізуючи імовірність наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя констатував, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Також приймаючи до уваги діяльність підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого йому правопорушення, на переконання слідчого судді є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може продовжити вчинення злочину, у якому підозрюється.
Суд констатує, що стороною захисту не наведено тієї обставини, що встановлені ухвалою слідчого судді ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК У країни, зменшились.
Суд зауважує, що із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та обставин його вчинення, кількості процесуальних дій, необхідних для проведення розслідування та судового розгляду, сумарний строк, протягом якого обвинувачений тримається під вартою, не можливо визнати таким, який відповідає критерію надмірності.
Окрім того, суд зауважує, що є доведеними існування ризиків, про які йдеться у клопотанні прокурора.
До таких ризиків, зокрема належить ризик ухилення обвинуваченого від суду. Зокрема, суд вважає доведеним, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином, за який передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Відтак, приймаючи до уваги те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, є підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, маючи підстави для перетину державного кордону у період дії воєнного стану, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. До того ж в умовах суспільно-політичної обстановки у державі, введення військового стану та існування непідконтрольних державі територій ступінь ризику ухилення обвинуваченого від суду є надзвичайно високим, а існування цього ризику достатнім для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Суд вважає необґрунтованими заперечення сторони захисту про відсутність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки указані особи судом не допитувались, що указує на збереження зазначеного вище ризику. На переконання суду, зберігаються також ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні (п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) оскільки такі ризики існують і до початку стадії судового розгляду
Щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 іншого альтернативного запобіжного заходу, то, на думку суду, жодний інший запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК України, у тому числі і застава, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та попередити ризик переховування обвинуваченого від суду та його незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Також судом враховуються у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 - до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна; відсутність даних про наявність тяжких хронічних захворювань, які б унеможливлювали його перебування в умовах несвободи, та які б перешкоджали йому вдатися до активних дій, спрямованих на переховування від суду; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, на думку суду, з урахуванням інших встановлених у судовому засіданні обставин, не є тією обставиною, яка могла б давала можливість дійти висновку, що буде забезпечена належна процесуальна поведінка ОСОБА_5 .
Зазначені вище обставини, на переконання суду, свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки виключно такий запобіжний захід, на переконання суду, забезпечить досягнення дієвості цього кримінального провадження до закінчення судового розгляду.
При цьому, оцінюючи аргументи захисника про те, що обвинувачений визнає свою провину та все усвідомив, суд зауважує, що на час розгляду цього клопотання не може встановити зазначену обставину, оскільки ОСОБА_5 не допитаний судом як обвинувачений.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновків, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, прокурором наведені обставини, які свідчать про те, що такі ризики станом на сьогодні не зменшилися, стороною захисту не спростовано існування вказаних ризиків, а тому наявні достатні підстави вважати, що без продовження строку тримання під вартою обвинувачений з високим ступенем ймовірності може переховуватись від суду, матиме змогу незаконно впливати на свідків, а також приховувати чи знищити доказів у справі, й більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, буде недостатнім для забезпечення запобігання встановленим ризикам.
Враховуючи наведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, тому таке клопотання слід задовольнити та продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави по 27 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії цієї ухвали встановити по 27 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повний текст ухвали складено 31.10.2025.
Головуюча ОСОБА_1