Справа № 243/7320/25
Провадження № 2/243/1757/2025
31 жовтня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя Фалін І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,
розглянувши в судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , за участю представника позивача - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 08.06.2016 позивач уклав шлюб з відповідачем, який було зареєстровано Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 169.
З серпня 2020 року позивач припинив спільне проживання однією сім'єю з відповідачкою, спільне господарство не ведуть, не мають спільного сімейного бюджету. Спільне життя і збереження шлюбу між сторонами неможливе і суперечитиме їх інтересам, шлюб носить формальний характер.
Просить суд, розірвати шлюб укладений 08.06.2016 року між позивачем та відповідачем, який зареєстрований Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 169.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, при цьому, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Представник просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, оскільки примирення, на яке було надано судом додатковий час, не відбулося.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні участі не приймала, надала заяву, в якій просила розірвати шлюб, залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 06 серпня 2025 року, Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 08 червня 2016 року у Слов'янському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що 08 червня 2016 року складено відповідний актовий запис № 169.
Згідно повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.12.2016, батьками дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Шлюбні стосунки подружжя не підтримують протягом тривалого часу, спільне господарство не ведуть, мешкають окремо один від одного, подальше спільне життя та збереження сім'ї, на думку позивача, неможливі.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами неможливо, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, перспектива відновлення родини втрачена.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з положеннями частини 2 статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Також, згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Згідно зі ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й жінки, та збереження родини стали неможливими.
Суд зауважує, що судом за клопотанням відповідача сторонам було надано строк для примирення тривалістю один місяць, який 31.10.2025 сплинув, та сторони не примирилися.
Таким чином, у суду є усі підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між сторонами, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливі, сторони шлюбні стосунки тривалий час не підтримують, спільне господарство не ведуть, примирення не відбулося.
Згідно ч. 1 ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Однак, відповідач, після розірвання шлюбу, просила залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Позивач ОСОБА_1 не вимагає від відповідача компенсацію за понесені судові витрати по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 3, 24, 56, 110, 112, 113 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , за участю представника позивача - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 08 червня 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Слов'янському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що 08 червня 2016 року складено відповідний актовий запис № 169 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишити прізвище - « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 31.10.2025.
Суддя І.Ю. Фалін