Справа № 127/16310/25
Провадження 2/127/3275/25
30 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 28.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 08708-08/2023, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.
Оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 13900 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн.; заборгованість за відсотками - 9900 грн.; заборгованість за штрафом - 0 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача становить 13900 грн.
Позивач вказує, що 29.01.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №29012024-1. Згідно цього Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №08708-08/2023 від 28.08.2023.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Суд встановив, що 28.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 08708-08/2023.
Відповідно до п. 1.1 Договору Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2 Договору визначено тип кредиту: кредит; мета кредиту: на власні потреби Клієнта; строк: 360 днів; дата надання кредиту: 28.08.2023; наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування; дата погашення кредиту 21.08.2024.
За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована, розмір процентної ставки 2,50% у день. Проценти нараховуються у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору (п. 1.4, 1.4.1 Договору).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.5 Договору).
Відповідно до п. 1.6 Договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хх-xxxx-5867. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Розділом 2 договору про надання фінансового кредиту №08708-08/2023 від 28.08.2023 регламентовано порядок укладення договору.
У розділі 3 договору йдеться про порядок нарахування процентів і сплати заборгованості за договором.
Відповідно до п. 6.2. Договору серед іншого йдеться про те, що клієнт підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах клієнта в Розділі «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Клієнту Товариству окремо) належать саме Клієнту та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні.
Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №08708-08/2023 від 28.08.2023 становить графік платежів за договором, у якому сторонами узгоджено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту.
Договір про споживчий кредит укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено самим договором, додатком до такого.
Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, відповідач своїм електронним підписом підтвердив та узгодив основні умови кредитування: суму кредиту 4000,00 грн., строк кредитування 360 днів, спосіб та строк надання кредиту безготівково, шляхом переказу на банківську картку споживача, мету отримання кредиту, процентну ставку за користування кредитом та інше.
На підтвердження позовних вимог позивач також подав копії: довідки про ідентифікацію, розрахунку заборгованості ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», інформаційного повідомлення споживача, Правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до інформаційної довідки, виданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 28.08.2023 о 14:10:04 год. перераховано суму 4000,00 грн., маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua - 277866081.
Копію договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22, укладеного між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Універсальні платіжні системи» додано до матеріалів позову та досліджено судом.
З інформації №БТ/Е-5515 від 13.06.2025, наданої суду АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали від 28.05.2025, встановлено, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_1 . 28.08.2023 на вказану банківську картку через платіжну систему було зараховано 4000,00 грн. Верифікація ОСОБА_1 , як власника цієї банківської картки була проведена банком під час укладення договору.
Між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 29.01.2024 укладено договір факторингу №29012024-1, відповідно до якого на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до гл. 73 ЦК України, Фактор ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження Клієнта ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами (п. 1.1, 1.2 Договору).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суму грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
ТОВ «ФК «Кредит капітал» скерувало досудову вимогу №С3524 від 21.05.2025 на адресу відповідача, у якій повідомлено про відступлення права вимоги за договором факторингу та вказано суму заборгованості.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29012024-1 від 29.01.2024, заборгованість відповідача становить 13900 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом 9900 грн.
Отже, відповідач відповідно до укладеного договору отримав можливість користуватися кредитними грошовими коштами. Однак взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав. Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту прав визначені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 6 ч.1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, який є обов'язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідач шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір, акцептувавши пропозиції товариства, тобто, договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою та другою ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Враховуючи наведені норми закону та досліджені судом письмові докази позивач довів наявність зобов'язальних правовідносини, що виникли між сторонами, які регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги, які позивач підтвердив належними та допустимими доказами.
За викладених обставин суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за договором, розмір якої встановлений судом, яка і підлягає стягненню з відповідача, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заявило вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмір 7000 грн.
На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги до позовної заяви, серед іншого, долучено копії: договору № 0103 від 01.03.2024 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Апологет», замовлення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01.03.2024 та детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01.03.2024, згідно із якими додаткова фіксована винагорода об'єднання за проведення консультації з клієнтом, ознайомленням з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта та подання заяви до суду від імені клієнта складає 7 000 грн.
Відповідно до рахунку на оплату від 25.04.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором № 0103 від 01.03.2024 перерахувало кошти в сумі 7000грн. В описі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01.03.2024 зазначено детальний обсяг наданих послуг з надання правової допомоги щодо підготовки та направлення позову, стягнення заборгованості з відповідача. Усього витрачено 6 год. 30 хв.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, визначаючись з розподілом витратна правничу допомогу відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України суд враховує, що справа є незначної складності, обсяг підготовлених та наданих доказів є незначним, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження за відсутності сторін, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 3000 гривень витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №08708-08/2023 від 28.08.2023 в розмірі 13900 (тринадцять тисяч дев'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Горбатюк