Справа № 127/34269/25
31 жовтня 2025 р.м.Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левицької-Корчун Вікторії Ігорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Левицьку-Корчун В.І. звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з даним позовом.
Разом з позовом представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Левицька-Корчун В.І. подала заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов у вказаній вище справі шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 431279505101 (житловий будинок «А», загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м, прибудова «А1», підвал 2п/а», гараж «Б», огорожа «№1-3», криниця «№4»; земельну ділянку загальною площею 0,0739 га, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 431308805101); автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер АВ1827YА, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Заява мотивована тим, що вказане вище майно зареєстроване за відповідачем, та останній може відчужити його, що ускладнить виконання рішення суду. Так, на дату звернення до суду з даним позовом відповідач розмістив оголошення про продаж спірного автомобіля, що підтверджує ризик відчуження спірного майна.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Дослідивши дану заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечений шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №5005483140944 від 08.10.2025 вбачається, що відповідачу на праві приватної власності належать житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 431279505101 (житловий будинок «А», загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м, прибудова «А1», підвал 2п/а», гараж «Б», огорожа «№1-3», криниця «№4» та земельна ділянка загальною площею 0,0739 га, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039.
Відповідно до копії технічного паспорту серії СТО №010372, автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 .
Згідно зі скріншотами з сайту Auto.Ria, на вказаному сайті розміщено оголошення про продаж вказаного автомобіля, продавцем зазначено особу на ім'я - « ОСОБА_3 ».
Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо поділу вказаного вище майна та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосуваннязаходів забезпечення позовує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правомірність накладення арешту на нерухоме майно, що є безпосереднім предметом судового спору неодноразово підтверджено висновками Верховного Суду у судових рішеннях від 31 серпня 2020 року у справі № 754/3614/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 753/18814/19, від 03вересня 2020 року у справі № 766/7113/20, від 07 вересня 2020 року у справі №766/24532/19, від 07 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20, від 09вересня 2020 року у справі 910/3359/20 тощо.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
В даному випадку, накладення арешту на вказане вище майно є співмірним з заявленими позовними вимогами.
Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для зустрічного забезпечення позову, скільки обраний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання йому збитків унаслідок забезпечення позову.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суддя
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левицької-Корчун Вікторії Ігорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Накласти арешт на:
-житловий будинок з господарськими будівлями, під АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 431279505101 (житловий будинок «А», загальною площею 191,8 кв.м., житловою площею 98,5 кв.м, прибудова «А1», «підвал п/а», гараж «Б», огорожа «№1-3», криниця «№4»;
-земельну ділянку загальною площею 0,0739 га, кадастровий номер 0510100000:02:088:0039, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 431308805101);
-автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня отримання її копії безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя