Справа № 127/29728/25
Провадження № 1-кп/127/976/25
31.10.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 12025020010001069 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого різноробочим, неодруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України, -
ОСОБА_4 , знаходячись з 27.04.2016 під диспансерним наркологічним спостереженням з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, тобто будучи хворим на наркоманію, 27.04.2016 розпочав проходження замісної підтримувальної терапії (далі - ЗПТ) у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», під час якої за призначенням лікаря-нарколога отримував препарати замісної підтримувальної терапії - метадон, який включено до Списку № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770.
Зокрема, у період з 27.04.2016 і до 26.09.2024, отримував для прийому препарати, які містять наркотичний засіб метадон у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр терапії залежностей «Соціотерапія», тобто проходив лікування від наркоманії.
Продовжуючи отримувати в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» наркотичний лікарський препарат «Tab. Metadone ZN», ОСОБА_4 у невстановлений час, але не пізніше 23.07.2022, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 200 від 27.03.2012 вирішив шахрайським шляхом заволодіти наркотичними засобами для чого звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Замісна підтримувальна терапія» (код ЄДРПОУ - 44711790), для залучення його до замісної підтримувальної терапії.
Далі, ОСОБА_4 , 23.07.2022 у невстановлений час, прибув до медичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Замісна підтримувальна терапія» (код ЄДРПОУ - 44711790), за адресою: м. Вінниця, вул. Оводова, 29, прим. літ. «А» (прим. № 3), де на прийомі у лікаря-психіатра ОСОБА_5 , перед включенням його до лікування із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії повідомив їй недостовірну інформацію про те, що у інших закладах охорони здоров'я він не отримує лікування ЗПТ, після чого підписав Інформовану згоду на участь у замісній підтримувальній терапії із застосуванням препарату метадон, уклав Угоду про надання медичних послуг, а також підписав Інформаційний лист хворого або особи, яка здійснює за ним догляд, про правила поводження з препаратами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, недопущення їх використання не за медичним призначенням.
В Угоді про надання медичних послуг ОСОБА_4 зазначив, що на момент звернення до ТОВ «Замісна підтримувальна терапія» він не перебуває на лікуванні в іншому медичному закладі, де йому призначено наркотичні та психотропні лікарські засоби, зобов'язавшись при цьому під час лікування у даному закладі не звертатись на лікування в інші медичні заклади, з метою призначення йому наркотичних та психотропних лікарських засобів. Таким чином, ОСОБА_4 приховав відомості про своє лікування в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія», де йому вже призначені наркотичні лікарські засоби та він фактично отримував необхідне лікування, тобто ввів у оману лікаря-психіатра ТОВ «Замісна підтримувальна терапія» ОСОБА_5 .
В подальшому, достовірно знаючи про спрощений порядок функціонування програми ЗПТ та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, у невстановленому місці, невстановлену дату та час, але не пізніше 23.07.2022, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння зазначеним наркотичним засобом шляхом шахрайства.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння наркотичним засобом шахрайським шляхом без мети збуту, в період часу з 23.07.2022 по 16.12.2022, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщені медичного центру ТОВ «Замісна підтримувальна терапія» (код ЄДРПОУ - 44711790), що за адресою: м. Вінниця, вул. Оводова, 29, прим. літ. «А» (прим. № 3), шляхом шахрайства і введення в оману лікаря-психіатра ОСОБА_5 , у невстановлений час отримав від останньої наркотичний лікарський засіб «Tab. Metadoni», 25 мг., який в подальшому використав на власний розсуд, а саме:
- 23.07.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 25.07.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 26.07.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 27.07.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 28.07.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 29.07.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 30.07.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 02.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 03.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 04.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 05.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 06.08.2022 - 8 таблеток курсом на два дня у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 08.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 09.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 10.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 11.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 12.08.2022 - 12 таблеток курсом на три дня у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 15.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 16.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 17.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 18.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 19.08.2022 - 12 таблеток курсом на три дня у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 22.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 23.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 24.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 25.08.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 26.08.2022 - 12 таблеток курсом на три дня у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 07.10.2022 - 12 таблеток курсом на три дня у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 10.10.2022 - 8 таблеток курсом на два дня у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 12.10.2022 - 4 таблетки курсом на один день у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 13.10.2022 - 28 таблеток курсом на сім днів у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 20.10.2022 - 40 таблеток курсом на десять днів у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 28.10.2022 - 40 таблеток курсом на десять днів у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 08.11.2022 - 40 таблеток курсом на десять днів у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 18.11.2022 - 40 таблеток курсом на десять днів у добовій дозі препарату 100 мг.,
- 16.12.2022 - 40 таблеток курсом на десять днів у добовій дозі препарату 100 мг.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_4 шляхом обману лікаря-психіатра ТОВ «Замісна підтримувальна терапія» ОСОБА_5 , в період часу 23.07.2022 по 16.12.2022 шахрайським шляхом заволодів наркотичним засобом «метадон» загальною масою 9,8 г, що відповідно до Наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є великим розміром.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим йому злочином, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Також повідомив, що про вчинене щиро шкодує.
Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз'яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення злочину, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 308 КК України як заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства у великих розмірах.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволяють ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжких злочинів); особливості й обставини вчинення злочину; особу обвинуваченого (раніше несудимий, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, знаходиться під профілактичним спостереженням у лікаря-нарколога, за місцем проживання скарг щодо його неналежної поведінки до КМ «Слов'янка» не надходило).
При призначенні ОСОБА_4 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Щире каяття проявилося у визнанні обвинуваченим факту вчинення кримінального протиправного діяння, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».
Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
За вищевикладених обставин, проаналізувавши поведінку обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття, враховуючи наявність пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставини, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції частини статті обвинувачення з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю на підприємствах, установах чи організаціях будь-якої форми власності, що пов'язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів на певний строк, із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до вимог ст. 77 КПК України, зважаючи на те, що суд звільняє обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд не призначає йому додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 308 КК України, у виді конфіскації майна.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Початок іспитового строку обвинуваченому необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.
В межах даного кримінального провадження обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати та накладені арешти в межах даного кримінального провадження відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, 75, 76, 77, 308 КК України, ст. 100, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю на підприємствах, установах чи організаціях будь-якої форми власності, що пов'язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів строком на 3 роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- копії документів, які стосуються отримання ОСОБА_4 наркотичного засобу - метадону, які долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: