Справа № 127/33105/25
Провадження № 1-кс/127/12981/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
слідчого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна шляхом скасування заборони зняття з обліку транспортного засобу, накладеної постановою старшого слідчого 2-го відділення відділу УСБУ в Закарпатській області майором юстиції ОСОБА_6 від 21.01.2010 в межах кримінальної справи №695 від 16.06.2010, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, -
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просив скасувати заборону зняття з обліку транспортного засобу, накладену постановою старшого слідчого 2-го відділення відділу Управління СБУ в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_6 від 21.01.2010 на транспортний засіб VOLKSWAGEN LT 35, 2005 року випуску.
Клопотання мотивовано тим, що постановою старшого слідчого 2-го відділення відділу Управління СБУ в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_6 про визнання транспортного засобу речовим доказом та заборону зняття його з обліку від 21.01.2010, накладено арешт на транспортний засіб VOLKSWAGEN LT 35, 2005 року випуску, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно повідомлення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області, зазначено, що розслідувалась кримінальна справа №640, порушена 26.10.2009 Чопською митницею за фактом вчинення контрабанди 122 транспортних засобів, тобто злочину передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України (в редакції Закону станом на 2009 рік).
16.06.2010 зі вказаної кримінальної справи виділено в окреме провадження кримінальну справу №695 за фактом контрабанди 121 транспортного засобу (ч. 1 ст. 201 КК України), яку 29.07.2011 через прокуратуру Закарпатської області скеровано за підслідністю до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області. Подальше розслідування у вказаній справі та прийняття процесуальних рішень здійснювалось слідчими даного відділу.
На даний час, кримінальна справа №695, яка розслідувалась слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України закрита, відповідна постанова міститься в матеріалах кримінальної справи №695, яка відкрита 16.06.2010, остання не оскаржувалась.
Як зазначається заявником, наразі обставини, що стали підставою для накладення арешту усунуті/втратили актуальність. Арешт не є більше необхідним для забезпечення цілей кримінального провадження. Наявні матеріали справи не підтверджують, що майно на яке накладено арешт має ознаки доказового значення або є речовим доказом. Арешт майна суттєво порушує право власності, унеможливлює його використання за призначенням, що завдає значних матеріальних збитків.
Враховуючи викладене, заявник звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, на відеоконференцію (відеконференцзв'язок), про яку просив сам адвокат ОСОБА_4 останній не приєднався, повідомивши секретаря судового засідання про своє перебування в іншому судовому засіданні, жодних клопотання до суду не надходило.
В силу положень частини другої статті 174 КПК України неявка особи, яка заявила клопотання, не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надавши слідчому судді копії матеріалів кримінальної справи.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши вказане клопотання дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як слідує з матеріалів справи, постановою старшого слідчого 2-го відділення відділу Управління СБУ в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 про визнання транспортного засобу речовим доказом та заборону зняття його з обліку від 21.01.2010 накладено арешт на транспортний засіб VOLKSWAGEN LT 35, 2005 року випуску, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони зняття з обліку транспортного засобу.
З повідомлення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській областіслідує, що розслідувалась кримінальна справа №640, порушена 26.10.2009 Чопською митницею за фактом вчинення контрабанди 122 транспортних засобів, тобто злочину передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України (в редакції Закону станом на 2009 рік).
16.06.2010 із вказаною кримінальної справи виділено в окреме провадження кримінальну справу №695 за фактом контрабанди 121 транспортного засобу (ч. 1 ст. 201 КК України), яку 29.07.2011 через прокуратуру Закарпатської області скеровано за підслідністю до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області. Подальше розслідування у вказаній справі та прийняття процесуальних рішень здійснювалось слідчими даного відділу.
Постановою слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_7 від 18.01.2012 кримінальну справу №839 порушену за фактом вчинення злочину. передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України. провадженням закрито за відсутністю складу злочину.
Слідчий ОСОБА_3 в судовму засіданні пояснив, що кримінальна справа №695, яка надійшла за підслідністю, та кримінальна справа №839, яка закрита вищевказаною постановою слідчого, є однією і тією ж справою, лише змінилася номерація.
Визначаючись щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя виходить з того, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст. 2 КПК)
Відповідно до частини першої та другої статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом (КПК України).
Згідно з пунктом 18 статті 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За правилами визначеними частиною першою статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
З аналізу вищенаведених норм слідує висновок про те, що слідчий суддя здійснює повноваження судового контролю, в тому числі, щодо накладення та скасування арешту майна, виключно в межах здійснення досудового розслідування, яке розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та завершується днем звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або ж днем ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною третьою статті 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (КПК України).
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України визначено, що слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування, однак жодних доказів на підтвердження того, що на даний час здійснюється досудове розслідування, щодо наведених у клопотанні обставин, матеріали клопотання не містять.
Поряд з цим, суд звертає увагу на наступне.
Як зазначено у клопотанні та слідує з матеріалів справи, арешт на майно накладено 21.01.2010 старшим слідчим 2-го відділення відділу Управління СБУ в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_6 , тобто арешт на майно накладався під час дії КПК України 1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом.
Відповідно до пункту 9 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року) арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Ця норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України 2012 року, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до частини шостої статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 174 КПК України 2012 року як підозрюваний, обвинувачений, їх захисник або законний представник, так і інший власник або володілець майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в тому числі на тій підставі, що в подальшому у застосуванні відповідного заходу відпала потреба.
Проте, слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, встановленому КПК України 2012 року. Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадження КПК України не передбачає.
В той же час, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 висловлено правову позицію щодо того, що:
- спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства;
- питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Отже, скасування арешту майна, що накладений органом досудового слідства під час процесу досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, має відбуватись в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки арешт на автомобіль був накладений до набрання чинності КПК України 2012 року (у 2010 році), такий арешт продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у вищезазначеному порядку, а відтак вирішення питання про скасування арешту майна має відбуватися в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна шляхом скасування заборони зняття з обліку транспортного засобу, слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 26, 100, 170, 219, 284, 303, 309, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна шляхом скасування заборони зняття з обліку транспортного засобу, накладеної постановою старшого слідчого 2-го відділення відділу УСБУ в Закарпатській області майором юстиції ОСОБА_6 від 21.01.2010 в межах кримінальної справи №695 від 16.06.2010, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України- відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя