"31" жовтня 2025 р. Справа153/1196/25
Провадження2/153/420/25-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, про встановлення факту та про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом,
Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом. Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на те, що вона ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_3 проживала більше п'яти років, а саме з січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у виді житлового будинку по АДРЕСА_1 та вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. З метою оформлення спадкового майна вона звернулась до нотаріуса та їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю належних документів, які підтверджували б факт постійного проживання іх спадкодавцем та не наданням документів, які підтверджують наявність родинних відносин з ОСОБА_3 . Зважаючи на те, що у неї є перешкоди оформити спадщину у нотаріуса, тому вона змушена звернутися до суду із даний позовом. Просить суд встановити факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за нею право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає та не заперечує щодо задоволення позову.
Відповідач представник Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Не заперечує щодо задоволення позову.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_3 до дня її смерті здійснювала за нею догляд, після смерті несла витрати на її поховання. ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 залишилась проживати в її будинку, робить ремонти та здійснює обробіток землі біля будинку.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_3 більше 5 років, готувала їй їсти, прала одяг, здійснювала поховання ОСОБА_3 та продовжила проживати в її будинку з того часу. Здійснювала ремонт житла та обробіток землі біля будинку.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 належало право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 (копія свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 17 травня 1991 року , копія технічного паспорту на житловий будинок).
З копії листа Ямпільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) встановлено, що в архіві на зберіганні знаходиться актовий запис про смерть на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії довідки виданої старостою Бушанського старостинського округу Могилів-Подільського району Вінницької області встановлено, що ОСОБА_3 до дня смерті проживала по АДРЕСА_1 одиноко. При цьому з січня 1995 року до дня її смерті з нею проживала ОСОБА_1 та здійснювала за нею догляд, а після смерті обряд поховання.
З копії заповіту від 07 травня 2002 року встановлено, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла відповідачу ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право.
З копії витяга про реєстрацію в спадковому реєстрі №75947361 встановлено, що після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа.
З копії постанови приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу від 28 березня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю документів, які підтверджують факт постійного проживання із спадкодавцем та які підтверджують родинні відносини із ОСОБА_3 .
З копії акта обстеження матеріально-побутових умов проживання від 21 квітня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 з січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала спільно із ОСОБА_3 , до дня її смерті, систематично здійснювала за нею догляд та надавала всю необхідну допомогу до дня її смерті. Після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 залишилась проживати в житловому будинку по АДРЕСА_1 та проживає по даний час, здійснювала неодноразово ремонт в будинку.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За таких обставин, суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів).
Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Пунктом 23 вказаної постанови передбачено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, а також враховуючи показання свідків та пояснення позивача, суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 дійсно проживав однією сім'єю з січня 1995 року по 24 жовтня 2003 року разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 до дня смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Починаючи з січня 1995 року до дня її смерті, разом із нею проживала ОСОБА_1 , яка продовжила проживати по АДРЕСА_1 . З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 , а тому вважається такою, що прийняла спадщину.
Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 будучи спадкоємцем четвертої черги за законом немає можливості в нотаріальному порядку прийняти спадщину в повному обсязі після смерті ОСОБА_3 , а інші спадкоємці за законом, які мають право на спадщину після смерті ОСОБА_3 відсутні.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.(ст.1218 ЦК України).
Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідач Ямпільська міська рада Могилів-Подільського району Вінницької області позов визнала повністю та його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідач ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом позов визнав повністю та його задоволення не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
За таких обставин, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом та наведені вище обставини, які були підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає, що таке набуття права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, направлено на захист охоронюваних законом прав та інтересів спадкоємця, у якого на даний час існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
На стягнення судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності визначеним ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат із відповідачів на користь позивача не вбачається.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 95, 206, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, про встановлення факту та про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, - задоволити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя: М.М.Дзерин