Єдиний унікальний номер 142/314/25
Номер провадження 2/142/328/25
іменем України
31 жовтня 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Гринишиної А.А,
з участю
секретаря судового засідання Курасевич В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
02 травня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. У вказаній позовній заяві позивач просить суд розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 09 грудня 2011 року виконкомом Ольгопільської сільської ради Чечельницької сільської ради Вінницькій області, актовий запис №14. Після розірвання шлюбу позивачеві залишити прізвище ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її користь на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно до їхнього повноліття. Судові витрати та витрати на юридичну допомогу стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 грудня 2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 та проживали разом з ним до початку березня 2025 року. Від цього шлюбу, з відповідачем мають дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через те, що у них різні характери, різні погляди на життя, з цих, причин в сім'ї постійно виникали сварки, непорозуміння. В даний час вони проживають окремо одне від одного. Фактично їхня сім'я розпалася і подальше збереження їхньої сім'ї в таких умовах стало неможливе. Спору про розподіл майна не має. Крім того відповідач ухиляється від утримання дитини, добровільно матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість. З огляду, на наведене, позивач просить стягнути з відповідача на утримання неповнолітніх дітей аліменти в розмірі в розмірі 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно до їхнього повноліття.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2025року дану справу було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, судом 06 травня 2025 року через засоби підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 з метою визначення підсудності та 06 травня 2025 року отримано відповідь № 1352256, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 06 травня 2025 року в даній справі було відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено по цивільній справі судове засідання на 15 годину 00 хвилин 05 червня 2025 року.
06 червня 2025 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 10 години 30 хвилин 24 червня 2025 року, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Гринишиної А.А. у відрядженні.
24 червня 2025 року судове засідання, у зв'язку з неявкою відповідача, відкладене на до 14 години 00 хвилин 15 липня 2025 року та в подальшому до 08 години 00 хвилин 31 жовтня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кабанов М.О. в судове засідання 31 жовтня 2025 року не з'явилась, 22 вересня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи за позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів проводити у їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання у даній справі не з'явився. На адресу суду повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджують отримання відповідачем судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 24 червня 2025 року. Також на адресу суду повернулися конверти, у яких відповідачу за встановленою судом адресою його місця реєстрації було направлено повістки про виклик у судові засідання, призначені на 15 липня 2025 року та 15 вересня 2025 року, з відміткою відділення поштового зв'язку про невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що відповідач, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 09 грудня 2011 року, про що виконкомом Ольгопільської сільської ради Чечельницької сільської ради Вінницькій області, складено актовий запис №14 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , а прізвище позивача було змінено з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_3 " (а.с.7).
Сторони по справі являються батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.9-12).
Судом встановлено, не заперечувалось під час судового розгляду та не спростовано учасниками справи, що сторони по справі проживають окремо та, що причиною розпаду сім'ї та припинення шлюбних відносин стали непорозуміння та часті сварки між подружжям, різні погляди на сімейне життя та обов'язки подружжя, втрата між ними почуттів взаємної любові та поваги.
Позивач та відповідач не бажають миритися, мають стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається зі змісту позовної заяви та заяви позивача, в якій вона підтримує позовні вимоги.
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, обставини справи та підстави пред'явлення позову до суду, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам їхньої неповнолітньої дитини, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а тому враховуючи волевиявлення позивача їй після розірвання шлюбу слід залишити прізвище " ОСОБА_3 ".
Вирішуючи вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд, виходить з наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В частині 1 ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
В частині 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Під час судового розгляду на підставі наданих суду письмових доказів, а саме долученої до позовної заяви довідки Піщанської селищної ради Вінницької області № 494 від 24 березня 2025 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 17.03.2025 року. До складу сім'ї входять: дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 8).
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Гайсинської РДА від 01 квітня 2025 року № 213, ОСОБА_1 , знаходиться на обліку в УСЗН Гайсинської РДА та отримує допомогу на дітей, які виховуються в багатодітних сім'ях та за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 отримала 23 100,00 грн. (а.с.14).
Відповідно до ст.51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що суду не надано жодних доказів та під час судового розгляду не встановлено обставин про досягнення між сторонами - батьками дитини домовленості щодо виконання обов'язку утримувати дитину, в тому числі, того з них, хто проживає окремо від дитини, суд знаходить підстави для присудження коштів на утримання дитини за рішенням суду.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною першою ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Згідно положень абз. 3 ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 гривні, дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст. 179 СК України).
Згідно положень абз. 3 ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст. 179 СК України).
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання своєї неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідач в судове засідання не з'явився, свої заперечення проти позовних вимог з відповідним їх обґрунтуванням суду не надав.
Спільні діти сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по її утриманню та вихованню.
Суд наголошує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дітей таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
А тому, враховуючи, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який за віком та станом здоров'я може працювати та отримувати дохід, оскільки зворотного під час судового розгляду не встановлено, беручи до уваги, що доказів здійснення утримання відповідачем інших дітей, непрацездатних дружини, батьків тощо суду не надано, за відсутності інших обставин, які мають істотне значення, суд погоджується із визначеним позивачем способом стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, та приходить до висновку про задоволення позову про стягнення аліментів на утримання дітей у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, в розмірі в розмірі 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дітьми повноліття, оскільки аліменти в даному розмірі суд вважає необхідними та достатніми для забезпечення потреби неповнолітніх дітей з боку батька, він є співмірним з майновим станом відповідача, а їхня сплата не поставить його у скрутне матеріальне становище.
При вирішенні питання про судові витрати суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1 211,20 гривень, а тому, враховуючи повне задоволення такої позовної вимоги з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу відповідно до банківської квитанції від 31 березня 2025 року (а.с.16).
Також, суд виходить із положень ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», згідно яких позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із вимогою про стягнення аліментів, а тому у порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи, ціну позову, яка у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців, та розмір задоволених вимог про стягнення аліментів, вбачає підстави для стягнення із відповідача у дохід держави судового збору у сумі 1 211,20 грн., яка підлягала сплаті на день звернення до суду із вказаним позовом.
Окрім того, позивач позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 5 100 грн., що підтверджується квитанцією б/н від 20 квітня 2025 року про отримання адвокатом Кабановим М.О. від ОСОБА_1 гонорару за надання юридичної допомоги.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення та розподілу витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис наданих адвокатом послуг, а розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.
Згідно зі ст.ст. 1, 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору, а гонорар є формою винагороди адвоката, порядок його обчислення визначається умовами такого договору.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження таких витрат суду мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, оформлені у встановленому законом порядку. Відсутність документального підтвердження є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування (позиція Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанови Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18).
Оскільки позивачем не надано договору про надання правової допомоги, детального опису виконаних адвокатом робіт чи розрахунку витрат, а наявна лише квитанція про оплату гонорару, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Доказів понесення інших судових витрат позивачем до позовної заяви не долучено та під час судового розгляду суду не надано.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 142, 200, 206, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 430 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 105, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 09 грудня 2011 року виконкомом Ольгопільської сільської ради Чечельницької сільської ради Вінницькій області, за актовим записом №14.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_3 ".
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом - 02 травня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів, відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 1 211 гривень 20 копійок за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 . на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , на користь держави судовий збір у сумі 1 211 гривень 20 копійок за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Копію рішення направити учасникам справи.
Відповідачу, який не з'явився в судове засідання копію заочного рішення направити в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Суддя: