Справа № 135/1422/25
Провадження № 2/135/663/25
іменем України
30.10.2025 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та відсутність заперечень відповідача
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102753436 від 10 вересня 2022 року у розмірі 20 300 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 вересня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 102753436, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого позикодавцем на умовах платності, строковості та зворотності, перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5 000 грн 00 коп.
ОСОБА_1 свого обов'язку із повернення кредитних коштів, комісії та процентів за їх користування належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.
05 грудня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 86-МЛ/Е, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема, за договором № 5093284. Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 102753436 від 10 вересня 2022 року.
Оскільки ОСОБА_1 не погасив заборгованість ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» у заявленому позові просило суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 20 300 грн 00 коп., з яких 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 350 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками та 950 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
Також позивач просив стягнути з відповідача 2 422 грн 40 коп. судового збору та 8 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав.
ІІ. Процесуальні дії у справі
02 жовтня 2025 року суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву.
15 жовтня 2025 року представник позивача - Усенко М.І. подав до суду клопотання, у якому просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 не подав відзиву чи інших письмових пояснень, а також не повідомив суд про зміну своєї адреси. Водночас він був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки суд надіслав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими матеріалами на його зареєстровану адресу проживання.
Поштове відправлення не було вручено відповідачу, оскільки, згідно з рекомендованим повідомленням, воно не було отримане під час доставки.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 висловив правову позицію, згідно з якою надсилання судових документів рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу особи є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання такого листа адресатом перебуває поза контролем відправника.
Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (провадження №11-268заі18), зазначивши, що належне повідомлення вважається здійсненим у разі надсилання документа на дійсну адресу особи.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18, поштові відправлення, повернуті через «закінчення терміну зберігання» або з аналогічним формулюванням, вважаються належно врученими, якщо вони були направлені на реальну адресу реєстрації фізичної особи.
Отже, суд вжив усіх належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та надання йому можливості реалізувати своє право на захист.
IІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення за наявності таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; відповідач не подав відзиву на позов; позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
З огляду на встановлені обставини та наявність усіх зазначених підстав, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи відповідно до статей 280-281 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Відповідно до копії анкети-заяви на кредит № 102753436 від 10 вересня 2022 року, відповідач з метою отримання кредиту вказав свої персональні дані, а також сторони погодили суму кредиту у розмірі 5 000 грн 00 коп., проценти за користування кредитом, які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісію за надання кредиту у розмірі 950 грн 00 коп. Строк кредиту становить 10 днів з 10 вересня 2022 року. Дата повернення кредиту 20 вересня 2022 року. Сума до повернення становить 6 950 грн 00 коп. (а. с. 13).
10 вересня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102753436, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк 100 днів, який складається з пільгового та поточного періодів (п. 1.3. Договору) надати позичальнику грошові кошти у сумі 5 000 грн 00 коп. (п. 1.2. Договору), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Пільговий період становить 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 20.09.2022 (п. 1.3.1. Договору). Поточний період становить 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 19.12.2022 (п. 1.3.2. Договору). Комісія за надання кредиту 950 грн 00 коп. (п. 1.5.1. Договору). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом(п. 1.5.2. Договору). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.3. Договору). Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок (а. с. 6 - 11 зворотна сторона).
Відповідно до копії графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору, загальна вартість кредиту становить 20 450 грн 00 коп., з них: 5 000 грн 00 коп. - сума кредиту, 14 500 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом та 950 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту (а. с. 11 зворотна сторона).
Згідно з копією паспорта споживчого кредиту, який є додатком № 2 до кредитного договору, відповідач був ознайомлений з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту 10 вересня 2022 року (а. с. 12).
Згідно з копією довідки про ідентифікацію, представник первісного кредитора підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 102753436 від 10 вересня 2022 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Цього ж дня відповідачу на зазначений ним в анкеті номер мобільного оператора відправлено одноразовий ідентифікатор R30968 (а. с. 13 зворотна сторона).
10 вересня 2022 року кредитні кошти в сумі 5 000 грн були перераховані через платіжну систему Mastercard на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с. 14 зворотна сторона).
Відповідно до копії відомостей про щоденні нарахування та погашення, які надані первісним кредитором ТОВ «Мілоан», проценти за користування кредитними коштами за період з 11.09.2022 по 20.09.2022 включно нараховувались згідно з п.1.5.2 Договору за кожен день строку користування кредитом у розмірі 100 грн 00 коп. на день, а за період з 21.09.2022 по 05.12.2022 включно нараховувались згідно п.п. 1.6., 2.3. Договору за кожен день строку користування кредитом у розмірі 150 грн 00 коп. на день (а. с. 15).
05 грудня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 86-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 17 зворотна сторона - 24). Відповідно до пункту 6 договору відступлення, перехід права вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників, підписаним обома сторонами. Цього ж дня між сторонами був складений акт приймання-передачі реєстру боржників (а.с. 25). ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з платіжною інструкцією (а.с. 25 зворотна сторона).
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників від 10 липня 2025 року до договору відступлення права вимоги № 86-МЛ/Т від 05 грудня 2022 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 102753436 від 10 вересня 2022 року у розмірі 18 200 грн 00 коп., з яких 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 12 250 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками та 950 грн 00 коп. - заборгованість за комісією (а.с. 17).
На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» за кредитним договором № 102753436 від 10 вересня 2022 року надано виписку з особового рахунку (а.с. 16) та розрахунок заборгованості (а.с. 16 зворотна сторона), згідно з якими станом на 20 серпня 2025 року загальна сума заборгованості становила 20 300 грн 00 коп., з яких 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 350 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками та 950 грн 00 коп. - заборгованість за комісією. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» за період з 06.12.2022 по 19.12.2022 включно нараховувало проценти за кожен день строку користування кредитом у розмірі 150 грн 00 коп. на день.
Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості, а також не надав доказів належного виконання зобов'язань перед первісним кредитором.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Укладення електронного договору про споживчий кредит
Загальні вимоги до чинності правочину визначено статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам; волевиявлення сторін має бути вільним та відповідати їхній внутрішній волі; правочин вчиняється у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена прямо, але одна зі сторін чи інша заінтересована особа заперечує його дійсність на визначених законом підставах, такий правочин може бути визнано судом недійсним.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, оформлена в електронній формі. Такий договір укладається й виконується у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний електронний документ з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, вважається оригіналом такого документа.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення до нього. За умови надання доступу до таких документів їх включення не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положення статті 12 зазначеного Закону передбачають, що електронний правочин вважається підписаним у разі використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора (SMS-коду чи іншого засобу), що дозволяє ідентифікувати користувача; аналога власноручного підпису (факсиміле) - за письмовою згодою сторін.
Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Суд встановив, що 10 вересня 2022 року відповідач у власному особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Мілоан» добровільно та усвідомлено подала заявку на отримання кредиту № 102753436. Ця електронна заявка зберігається в особистому кабінеті відповідачки на сайті кредитодавця. Після подання заявки ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачу одноразовий цифровий код (ідентифікатор) через SMS. Введення відповідачем цього одноразового пароля слугувало підтвердженням акцепту - згоди на укладення Договору про споживчий кредит № 102753436 від 10 вересня 2022 року в електронній формі. Отже, між відповідачем та первісним кредитором було укладено електронний кредитний договір на умовах, відображених у файлах особистого кабінету (текст договору та Правила кредитування).
Відповідно до законодавства України, оформлення споживчого кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в письмовій (традиційній) формі власноручним підписом. З матеріалів справи вбачається, що перед укладенням договору відповідач отримав проєкт кредитного договору з усіма додатками в електронному вигляді та ознайомився з його умовами і Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан», розміщеними на сайті кредитодавця. Це відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення (зокрема, безоплатно надається паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі). Отже, відповідач мав можливість повно і належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість його волевиявлення.
Згідно з умовами самого Кредитного договору, він містить усі істотні умови і укладений у спосіб та формі, що відповідають вимогам закону. Договором прямо передбачено, що визнання недійсними, нікчемними чи неукладеними окремих його частин або додатків (включно з Правилами) не тягне недійсності чи неукладеності всього договору в цілому. Отже, електронний договір є юридично чинним і обов'язковим для сторін.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (кодом) по суті є різновидом удосконаленого електронного підпису. Він полягає у використанні алфавітно-цифрового коду, надісланого підписантові через засоби зв'язку (SMS, електронну пошту тощо), для підтвердження волі укласти договір. Такий спосіб автентифікації широко застосовується, зокрема, у сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів за допомогою ЕПОІ неодноразово підтверджувалася в судовій практиці. Так, у постанові Верховного Суду у справі №?524/5556/19 від 12.01.2021 зроблено висновок, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором є належним способом волевиявлення: договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний згідно зі ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічну правову позицію щодо можливості укладення цивільно-правових договорів в електронній формі висловлено у постанові ВС від 16.12.2020 у справі №?561/77/19, де зазначено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми (ч. 2 ст. 639 ЦК України), а будь-який договір, укладений на підставі ЦК або ГК України, може мати електронну форму і вважається укладеним у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, доки судом не встановлено іншого. У такому випадку відсутні будь-які дані про оспорення чи нікчемність кредитного договору, тому презумпція його чинності не спростована. Отже, всі права та обов'язки сторін за договором підлягають захисту і виконанню на загальних підставах.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» було належним чином укладено договір про споживчий кредит № 102753436 від 10 вересня 2022 року на умовах, визначених сторонами в електронній формі. На підтвердження факту надання кредиту матеріали справи містять платіжний документ, за яким відповідачу були перераховані кредитні кошти (сума 5?000 грн 00 коп.) на вказаний ним банківський рахунок. Переказ коштів здійснювався через сертифіковані платіжні системи з дотриманням вимог безпеки (стандарт PCI DSS), що гарантує належне зарахування суми на рахунок позичальника. Відповідач отримав обумовлені договором кошти, у зв'язку з чим зобов'язаний повернути їх та сплатити встановлені договором платежі у визначені строки.
Відступлення права вимоги (заміна кредитора)
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18), постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).
Позивач на підтвердження набуття права вимоги за договором надано копію договору відступлення права вимоги № 86-МЛ/Т від 05 грудня 2022 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» та копію витягу з реєстру боржників до вказаного Договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів того, що вказаний договір відступлення прав вимоги визнаний недійсним суду не надано, а тому суд вважає, що позивачем надано докази, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» набуло статус нового кредитора за договором про споживчий кредит № 102753436 від 10 вересня 2022 року до відповідача.
Розрахунок заборгованості та доказування її розміру
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).
Звертаючись із позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» просило суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 102753436 від 10 вересня 2022 року у розмірі 20 300 грн 00 коп., з яких 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 350 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками та 950 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
Відповідачем фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп. Доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ТОВ «Мілоан» матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 грн 00 коп.
Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 14 350 грн 00 коп., суд проаналізувавши умови договору та надані розрахунки, приходить до наступних висновків.
Так, у кредитному договорі № 102753436 від 10 вересня 2022 року сторонами узгоджено, що кредит надається строком на 100 днів, який складається з пільгового та поточного періодів (п. 1.3. Договору). Пільговий період становить 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 20.09.2022 (п. 1.3.1. Договору). Поточний період становить 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 19.12.2022.
За кредитним договором № 102753436 ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит 10 вересня 2022 року. Як видно з наданих первісним кредитором ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення, з 11 вересня до 20 вересня 2022 року включно тривав пільговий строк кредитування (10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 20.09.2022), під час якого ТОВ «Мілоан» нараховувало ОСОБА_1 проценти за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту (5 000 грн) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 100 грн 00 на день.
Також з вказаних відомостей про щоденні нарахування та погашення видно, що з 21 вересня до 05 грудня 2022 року включно тривав поточний строк кредитування (90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 19.12.2022), під час якого ТОВ «Мілоан» нараховувало ОСОБА_1 проценти за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту (5 000 грн) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 150 грн 00 на день.
Відтак строк кредитування за кредитним договором № 102753436 тривав з 10 вересня до 05 грудня 2022 року, тобто в межах строку дії пільгового та поточного періодів кредитування, внаслідок чого ТОВ «Мілоан» правомірно нарахувало заборгованість за відсотками у розмірі 12 250 грн 00 коп.
Згідно із п. 1.2 договору факторингу № 86-МЛ/Т від 05 грудня 2022 року, укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал», до останнього перейшло, зокрема, право нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані первісним кредитором) за договорами фінансових послуг.
З розрахунку заборгованості за договором № 102753436 від 10 вересня 2022 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» здійснено нарахування заборгованості по відсотках за період з 06 грудня до 19 грудня 2022 року на загальну суму 2 100 грн 00 коп., тобто в межах строку дії поточного строку кредитування (90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 19.12.2022). Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» правомірно нараховувало ОСОБА_1 проценти за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту (5 000 грн) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 150 грн 00 на день.
Встановлення банком комісії в сумі 950 грн 00 коп. у кредитному договорі № 102753436 від 10 вересня 2022 року відповідає вимогам Законом України «Про споживче кредитування» та Правилам розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Вказаний висновок суду корелюється з правовими позиціями, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) та постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.
Висновки
З огляду на викладене та з урахуванням невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 102753436 від 10 вересня 2022 року, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі - 20 300 грн 00 коп., з яких 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 350 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками та 950 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Щодо витрат на правничу допомогу
Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу (а.с. 28-31).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Проаналізувавши кожну складову наданої адвокатом правової допомоги на предмет її обґрунтованості і розумності, суд керуючись принципами справедливості та пропорційності, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення заяви та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.
Щодо судового збору
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2?422,40 грн, що підтверджується платіжним документом від 29.08.2025 (а.с. 5).
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2?422,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором № 102753436 від 10 вересня 2022 року у розмірі 20 300 (двадцять тисяч триста) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору та 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я (найменування) сторін:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ 35234236;
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення складено та підписано суддею 30.10.2025.
Суддя