Справа № 135/698/23
Провадження № 2-с/135/10/25
Іменем України
30.10.2025 м.Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
30.10.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого у цивільній справі № 135/698/23.
Оглянувши вказану заяву, суддя приходить до висновку, що заява підлягає поверненню виходячи з такого.
Встановлено, що 14.06.2023 Ладижинським міським судом було видано судовий наказ за заявою АТ «ДТЕК Західенерго» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2021 по 01.05.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу, в якій не зазначила: повне найменування (для юридичних осіб) та ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, місцезнаходження заявника, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника; в заяві не зазначила про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Так, всупереч положенням ст. 170 ЦПК України, яке передбачає необхідність зазначення повного імені боржника, що складається із прізвища, ім'я та по батькові, заявницею зазначено « ОСОБА_2 донька: ОСОБА_3 роду: ОСОБА_4 , людина, власник персони громадянин Української РСР ОСОБА_5 ОСОБА_6 ». Таким чином, в поданій заяві чітко та однозначно не зазначено ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) боржника.
При цьому, згідно положень ч. 1 ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Також заявницею некоректно вказано адресу місця проживання чи перебування боржника, оскільки одночасно зазначено « АДРЕСА_1 », тоді як далі у поданій заяві вказано адресу « АДРЕСА_1 ». Тобто одночасно зазначено дві різні вулиці м. Ладижин.
При цьому, викладене твердження у заяві про те, що боржник не згоден з рішенням суду, оскільки не отримував повідомлення про розгляд справи, не є зазначенням необґрунтованості вимог стягувача. Оскільки згідно положень ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Відтак, згідно норм діючого ЦПК України, про розгляд заяви про видачу судового наказу боржник не повідомляється. Судовий наказ із доданими документами в подальшому направляється боржнику. Сама по собі незгода з рішення суду не є зазначенням того, в чому саме вимоги стягувача є необґрунтованими, на думку боржника.
Не є належним обґрунтуванням незгоди із вимогою стягувача зазначення у заяві про скасування судового наказу того, що в матеріалах справи відсутні: типовий договір АТ «ДТЕК Західенерго» із ОСОБА_1 , завірений згідно норм ДСТУ2020; платіжний документ - «рахунок фактура», оскільки такі посилання не містять належної мотивації та обґрунтування.
Крім того, встановлено, що заява про скасування судового наказу була подана з порушенням строку для подання цієї заяви.
Судом встановлено, що після видачі судового наказу, його копія була надіслана боржнику за адресою його місця реєстрації.
Така ж сама адреса (одна із двох зазначених заявницею адрес) місця проживання вказана боржником і в заяві про скасування судового наказу.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Конверт із судовим наказом повернувся до суду із відміткою про відсутність адресата за зазначеною адресою.
Відтак, виходячи з положень ст. 272 ЦПК України, судовий наказ є таким, що вручений боржнику.
Крім того, судом встановлено, що 18.09.2025 року ОСОБА_1 ознайомилася із матеріалами справи, відтак, була достеменно обізнана із винесеним судовим наказом та підставами його винесення.
Згідно вимог ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу, пропустивши п'ятнадцятиденний строк на подання заяви про скасування судового наказу.
ОСОБА_1 також подала заяву про поновлення пропущеного строку згідно якої просила поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Однак у своїй заяві вона не навела жодної поважної причини пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу протягом тривалого часу з липня 2023 року, коли до суду повернувся конверт із поштовою кореспонденцією, що адресувалась боржнику.
Відтак, саме лише посилання у поданій заяві на те, що вона не знала про існування судового наказу так як не знаходилась за вказаною адресою, враховуючи, що з часу видачі судового наказу пройшло більше двох років, а боржник не зазначає звідки і коли саме вона дізналась про винесений судовий наказ, на переконання суду не може бути обґрунтованою підставою для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.
При цьому судом встановлено, що будучи вже 18.09.2025 достеменно обізнаною із матеріалами справи та змістом судового наказу, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу та з клопотанням про поновлення строку подачі такої заяви лише 30.10.2025.
При цьому, залишення попередньої заяви про скасування судового наказу без розгляду, не є безумовною підставою для поновлення пропущеного більш ніж дворічного строку на подачу заяви про скасування судового наказу.
А тому підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу судом не встановлено.
Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи викладене, у зв'язку з невідповідністю поданої заяви всім вимогам ст. 170 ЦПК України, а також подачею заяви після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, та відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку, суддя вважає, що необхідно повернути заяву боржнику без розгляду.
Керуючись статтею 170 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - повернути боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя