Справа № 132/3539/25
1-кс/132/590/25
Ухвала
Іменем України
24 жовтня 2025 року місто КАЛИНІВКА
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка Вінницької області клопотання дізнавача сектору дізнання ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000077 від 22 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
Дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 22.10.2025 року о 13:27 год. до відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що до них зателефонував працівник БПП з обслуговування Хмільницького району Вінницької області про те, що на вулиці Незалежності зупинено автомобіль марки «Volkswagen Bora», номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який пред'явив працівниками поліції посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 22.12.2004 року Департамент ДАІ 0505., яке зовні містить ознаки підробки. 22.10.2025 року проведено огляд місця події на території ділянки дороги по вулиці Незалежності в місті Калинівка Вінницької області. В ході огляду від ОСОБА_5 надійшла заява про добровільну видачу посвідчення водія серії НОМЕР_2 виданого 22.12.2004 року на ім'я ОСОБА_5 , яку було поміщено до спеціалізованого пакету НПУ WAR 1965824 з підписами понятих та учасників. 22.10.2025 року вказане посвідчення було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Необхідність в арешті вилученого майна обґрунтовується наявністю підстав вважати, що воно є предметом кримінального правопорушення, а незастосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження призведе до втрати речового доказу, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Беручи до уваги вищевикладене, а також факт того, що іншим чином вказану інформацію отримати неможливо, дізнавач звернувся до суду з даним клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участі слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дізнавач, прокурор та власник майна про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені в передбаченому законом порядку. Неприбуття зазначених осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши подане клопотання та додані до нього письмові документи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею достеменно встановлено, що відділенням поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000077 від 22 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Як вбачається із протоколу огляду місця події, складеного 22.10.2025р. дізнавачем СД ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 проведено огляд та вилучення добровільно виданого ОСОБА_5 посвідчення водія серії НОМЕР_2 виданого 22.12.2004 року, яке відповідно до постанови дізнавача сектору дізнання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 22.10.2025р. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. …Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частина 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається, окрім іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому вимогами згаданої статті визначено, що у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частина 5 ст.171 КПК України визначає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом правових підстав для накладення арешту на вилучену річ.
Слідчим суддею враховано, що у разі не накладення арешту на це майно до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, є достатні підстави вважати, що можуть настати негативні наслідки, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Органом досудового розслідування надано достатньо доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення. Правові підстави для арешту вказаного майна в межах даного провадження підтверджуються матеріалами досудового розслідування. Зазначене майно у клопотанні слідчого є доказом у кримінальному провадженні, а тому накладення на нього арешту необхідно для його збереження.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що для ефективного розслідування даного кримінального провадження, орган досудового розслідування має потребу у збереженні вилученого майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання з метою забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача СД ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000077 від 22 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучене згідно протоколу огляду місця події, складеного 22.10.2025 року дізнавачем сектору дізнання ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , та яке відповідно до постанови дізнавача сектору дізнання ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 22.10.2025 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме на посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 22.12.2004 року Департаментом ДАІ 0505.
Ухвала підлягає негайному виконанню дізнавачем, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12025025220000077 від 22 жовтня 2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя