Справа № 128/4779/23
Іменем України
(заочне)
31 жовтня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі - Савченко Я.С.,
без участі сторін та представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява, яку представник позивача мотивує тим, що 11.05.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 (далі - відповідач), було укладено Договір позики № 2304153, який було укладено відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «Маніфою» та розміщених їх сайті, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «z32868».
Вказує, що згідно умов вищевказаного договору позики, позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні; тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума позики (загальний розмір) складає 9700 грн (п. 1.3. Договору); строк позики до 10.06.2021 (30 днів).
Зазначає, що відповідно до п.2.6. договору позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті Товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.
Представник позивача вказує, що ТОВ «ФК «Маніфою» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому позику в сумі 9700 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Проте, 10.06.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення позики та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії договору, чим порушив умови укладеного договору.
Окрім цього, враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 10.09.2021 між ТОВ «Маніфою», як клієнтом, та ТОВ «Українські фінансові операції», як фактором, було укладено договір факторингу № 10-09/2021, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за договором позики, щодо відповідача.
Також представник позивача вказує, що 01.11.2023 між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал», як фактором, було укладено Договір факторингу №01-11/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором щодо відповідача. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Українські фінансові операції» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Отже, до ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу №01-11/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 29992,39 грн. Станом на 08.11.2023 заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 9700 грн., сума процентів за користування кредитом - 15442,39 грн. та сума процентів за прострочену позику - 4850 грн., а всього 29992,39 грн.
У зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2304153 від 11.05.2021 у розмірі 29992,3 грн., інфляційні витрати - 1863,81 грн., три відсотки річних - 633,54 грн., а також понесені судові витрати.
16.10.2025 в судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - Столінтій М.М. не з'явився; при цьому, попередньо за допомогою підсистеми «Електронний суд» скерував заяву, в якій просив розгляд даної справи проводити у відсутності представника позивача, просить позовні вимоги задовільнити у повному обсязі та в разі неявки відповідача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явилася, по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлялася належним чином. Заяв та (або) клопотань про розгляд справи у її відсутності або відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим, суд вирішив провести заочний розгляд справи, про що постановив відповідну ухвалу.
Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез'явившихся осіб та постановити процесуальне рішення на підставі наданих позивачем письмових доказів у справі.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 11 травня 2021 року ТОВ «Маніфою» уклало з ОСОБА_1 договір позики №2304153, за яким ТОВ «Маніфою» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 9700 гривень 00 копійок строком на 30 днів, до 10 червня 2021 року, а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 1,99% в день (а.с.11-14); паспорт позики, в якому вказано інформацію про умови кредитування, а саме: суму кредиту, строк кредитування, стандартну процентну ставку відсотків річних; тип процентної ставки та інші істотні умови договору позики (а.с.18-19), а також розрахунок орієнтовної загальної вартості позики (зворотній бік а.с.19-20), у онлайн режимі, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Згідно умов вищевказаного договору про споживчого кредиту, відповідачу було надано короткострокову позику на суму 9700 грн., строком на 30 днів, тобто до 10.06.2021, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі: за базовою ставкою - 1,99 % та за акційною ставною 1,49250 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики, про що також свідчить розрахунок до договору №2304153 від 11.05.2021, який є додатком №1 (зворотній бік а.с.14-15).
10.09.2021 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №10-09/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною цього договору (а.с.33-37).
Окрім цього, 01.11.2023 між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №01-11/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною цього договору (а.с.26-29).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-11/23-Ф від 01.11.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2304153 від 11.05.2021 в загальній сумі 29992,39 грн., з яких: сума кредиту 9700 грн., сума процентів за користування кредитом - 15442,39 грн. та сума процентів за прострочену позику - 4850 грн (а.с.22).
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», що також підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024.
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Правила про порядок надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отже між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Маніфою» в електронній формі.
Згідно із частиною першою та другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі позики строк кошти (суму позики) та нараховані відсотки за користування позикою не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 29992,39 грн., з яких: сума кредиту 9700 грн., сума процентів за користування кредитом - 15442,39 грн. та сума процентів за прострочену позику - 4850 грн.
Водночас, при укладенні договору позики №2304153 від 11.05.2021, сторони обумовили орієнтовну загальну вартість позики, що складає 14043,18 грн., з яких 4343,18 грн. це проценти за користування позикою, які нараховуються за узгодженою сторонами, акційною процентною ставкою 1,49250 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування сумою позики, про що свідчить розрахунок орієнтовної загальної вартості позики, який додатком №1 до договору позики №2304153 від 11.05.2021 (зворотній бік а.с.14-15).
Згідно ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Відповідно до умов договору позики №2304153 від 11.05.2021, термін повернення суми позики зазначено 10.06.2021, тобто право ТОВ «Маніфою» нараховувати відсотки за користування сумою позики припинилося зі спливом строку дії договору 10.06.2021, а відтак починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування сумою позики. Відповідно, таке право відсутнє і в позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Тому, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості станом на 08.11.2023 за договором позики у сумі 14043,18 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у сумі 9700 грн 00 коп. та заборгованості за відсотками у сумі 4343,18 грн. 00 коп. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування позикою слід відмовити.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов договору позики. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов'язання, судом не встановлено, а тому з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» інфляційні витрати від суми заборгованості (14043,18 грн.) в розмірі 937,49 грн. та 3% річних в сумі 296,64 грн.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, розмір оплати який підтверджений позивачем належним письмовим доказом.
Представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги у вищевказаному розмірі представником позивача надано: копію звіту про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023 від 10.07.2023 ; копію рахунку на оплату по замовленню №1371/08/11 від 08.11.2023, та копію платіжної інструкції, відповідно до яких позивачем сплачено 10 000 грн. за надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч.1,2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи в цій частині, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є такою, що пов'язана з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 4702,20 грн. (із розрахунку: 10000,00 грн. х 15277,31 грн. / 32489,74 грн.), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1009,65 грн. (2147,20 грн. х 15277,31 грн. / 32489,74 грн. ( ціна позову)).
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.137, 141, 263- 265, 268, 280-282 ЦПК України, Суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ, код ЄДРПОУ:44559822) : заборгованість за договором позики №2304153 від 11.05.2021 станом на 08.11.2023 в розмірі 14043,18 грн.; інфляційні витрати в сумі - 937,49 грн. та 3% річних в сумі - 296,64 грн., що в загальному розмірі становить 15 277,31 гривень (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 31 копійка).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», кошти у рахунок повернення понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4702,20 грн. (чотири тисячі сімсот дві гривні 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», кошти у рахунок повернення сплаченого судового збору в розмірі 1009,65 грн. (одна тисяча дев'ять гривень 65 копійок).
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: Олена САЄНКО