30 жовтня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/3321/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи
за позовом першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Чернівці в інтересах держави в особі:
1) Чернівецької обласної ради, м. Чернівці
2) Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), м. Чернівці
3) Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю “Газенергоальянс», м. Київ
2) Обласного комунального некомерційного підприємства “Чернівецька обласна клінічна лікарня», м. Чернівці
про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 193190,01 грн.
представники сторін:
від позивача-1 - не з'явився
від позивача-2 - не з'явився
від позивача 3 - Котельбан Н.Д.
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - не з'явився
прокурор - Маріуца Р.А.
Перший заступник керівника Окружної прокуратури міста Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької обласної ради, Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), Західного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Газенергоальянс» та Обласного комунального некомерційного підприємства “Чернівецька обласна клінічна лікарня», в якому просить:
- визнати недійсним пункт 5 додаткової угоди №3 від 08.08.2023, додаткову угоду № 4 від 14.09.2023 та додаткову угоду № 5 від 08.11.2023 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №22.12.2022-23Е/782 від 28.12.2022, укладеного між Обласним комунальним некомерційним підприємством “Чернівецька обласна клінічна лікарня» та товариством з обмеженою відповідальністю “Газенергоальянс»;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Газенергоальянс» в дохід обласного бюджету Чернівецької області 193190,01 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 справу №926/3321/25 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Ухвалою від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2025.
20.10.2025 до суду від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача-1.
28.10.2025 до суду від позивача-3 надійшли пояснення.
Судом встановлено, що ухвалою від 29.01.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі, які суперечать вимогам Закону України “Про публічні закупівлі» та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн.
Передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22.
Колегія суддів Касаційного господарського суду виходила, з того, що неможливість підняття ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї, що встановлена у договорі, створює ризики як для постачальників, які нестимуть матеріальні втрати від реалізації товарів за нижчими цінами, ніж встановлені на ринку, так і для покупців (зокрема, суб'єктів владних повноважень), які у випадку розірвання таких договорів не зможуть забезпечити належну та безперебійну роботу державних та комунальних підприємств. З урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку, сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений.
З огляду на викладене, колегія суддів у справі № 920/19/24 зазначила про те, що підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є: - зміна законодавства, оскільки Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» в редакції Закону України № 114-ІХ, утім не робила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX; - порушення принципу належного врядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі»: Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, у той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що в будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 прийнято до розгляду справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн.
У справі №926/3321/25 перший заступник керівника Окружної прокуратури міста Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької обласної ради, Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), Західного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Газенергоальянс» та Обласного комунального некомерційного підприємства “Чернівецька обласна клінічна лікарня», в якому просить:
- визнати недійсним пункт 5 додаткової угоди №3 від 08.08.2023, додаткову угоду № 4 від 14.09.2023 та додаткову угоду № 5 від 08.11.2023 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №22.12.2022-23Е/782 від 28.12.2022, укладеного між Обласним комунальним некомерційним підприємством “Чернівецька обласна клінічна лікарня» та товариством з обмеженою відповідальністю “Газенергоальянс»;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Газенергоальянс» в дохід обласного бюджету Чернівецької області 193190,01 грн.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Об'єднана палата Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19 від 26.05.2021 зазначив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VII та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд встановив, що у справах № 926/3321/25 та № 920/19/24 подібними є: предмет позову - визнання недійсними додаткових угод (ціна), що укладались до договору про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно набутих коштів; підстави позову - порушення вимог частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі»; фактичні обставини - за результатами торгів укладений договір, у зв'язку з коливаннями ціни на ринку електроенергії вносились зміни шляхом укладення додаткових угод; правове регулювання.
Відтак, рішення ВП ВС у справі № 920/19/24 матиме суттєве значення для вирішення справи № 926/3321/25 та формування єдиної правозастосовчої практики, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Заслухавши позиції присутніх 30.10.2025 у судовому засіданні сторін, з огляду на подібність правовідносин у справі №926/3321/25 та у справі №920/19/24, суд вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 926/3321/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Разом з цим, суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивачів, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості.
Керуючись ст. 227-229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі №926/3321/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
2. Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О.Миронюк