29 жовтня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/2351/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, за участю секретаря судового засідання Косован А.А., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного підприємства “Алекс Промбуд», м. Чернівці
до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 1087851,74 грн
представники сторін:
від позивача - Фодчук О.В., ордер серія АТ №1115038 від 02.10.2025
від відповідача - Філіп М.О.
Приватне підприємство “Алекс Промбуд» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості сумі 1087851,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.12.2019 між приватним підприємством “Алекс Промбуд» та Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, укладено договір №601 на капітальний ремонт вул. Переяслівської в м. Чернівцях (коригування).
Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020, виставлених підрядником на виконання робіт згідно договору підтверджується заборгованість на загальну суму 556022,40 грн.
Позивач зазначає, що кошти за виконані роботи, на день пред'явлення даного позову, відповідачем не сплачені.
Крім того, за неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 450589,26 грн та 3% річних в сумі 81240,08 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 справу №926/2351/25 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Ухвалою від 17.07.2025 позовну заяву приватного підприємства “Алекс Промбуд» залишено без руху, встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення названих в ній недоліків шляхом надання до Господарського суду Чернівецької області доказів сплати судового збору в розмірі 13054,22 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
18.07.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 18.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.08.2025.
04.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач зазначає, що позивачу було оплачено всі виконані ним обсяги та види робіт відповідно до умов Договору №601 від 19.12.2019.
Окрім того, стверджує, що фактичні об'єми робіт, вказані позивачем у акті приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020, повністю співпадають із об'ємами будівельних робіт вказаних в акті за червень 2020. Як наслідок, відповідачем повністю оплачені роботи, заявлені в акті за серпень 2020, актом за 11 червня 2020.
Також, відповідач звертає увагу на те, що у межах ліміту асигнувань за 2020 рік замовником були оплачені роботи на суму 1302950,40 грн, що підтверджується актами за червень 2020 року. Таким чином, поданий позивачем акт за серпень 2020 року суперечить пункту 2.4., 3.5. договору, оскільки заявлена сума виконаних робіт у розмірі перевищує наявний ліміт асигнувань на 2020 рік.
Як наслідок, відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою від 05.08.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 02.10.2025.
Ухвалою від 02.10.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 29.10.2025.
В судовому засіданні 29.10.2025 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти обґрунтованості позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
19.12.2019 між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (замовник), правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (відповідач) та приватним підприємством “Алекс Промбуд» (підрядник) укладено договір №601 на капітальний ремонт вул. Переяслівської в м. Чернівцях (коригування).
Відповідно до п. 1.1. договору підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, в межах договірної ціни, складеної згідно з Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013, виконати роботи передбачені даним договором, передати в обумовлені строки замовнику об'єкт капітального ремонту відповідно до проектно-кошторисної документації, умов Договору та завдання замовника, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору. Об'єкт капітального ремонту (будівельний майданчик): капітальний ремонт вул. Переяслівської в м. Чернівцях (коригування), який передається замовником до початку виконання робіт по акту приймання-передачі підряднику, протягом трьох днів з дня підписання договору.
Договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису є динамічною в межах кошторисної вартості та складає 2328,148 тис. грн. (два мільйони триста двадцять вісім тисяч сто сорок вісім) в т.ч. ПДВ - 388024,67 грн., за рахунок коштів міського бюджету (додаток №1). Ціна Договору може змінюватися у випадках, визначених Законом України “Про публічні закупівлі». До загальної вартості комплексу робіт згідно з умовами цього Договору включено всі витрати та ризики Підрядника, пов'язані з виконанням умов цього Договору. Ліміт асигнувань на 2019 рік складає 454043,93 грн (п. 2.1.-2.4. договору).
Згідно п. 3.2., 3.3. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Акти виконаних робіт оформлюються належним чином підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику Замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник повинен розглянути та підписати акт або направити підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов'язується протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.
Строк виконання робіт: початок грудень 2019, завершення до 01.06.2020. Місце виконання робіт: м. Чернівці, вул. Переяслівська (п. 5.1., 5.2. договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість виконаних підрядних робіт; здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягів, вартості і якості виконаних робіт кошторису, будівельним нормам і правилам, а також матеріалів, що використовуються - державним стандартам і технічним умовам, на будь-якому етапі їх виконання (п. 6.1.1., 6.1.3. договору).
Відповідно до п. 6.2.3. договору замовник має право при виявленні недоліків у обсягах, якості та термінах виконання робіт Підрядником, передбачених цим Договором, під час їх виконання, або протягом гарантійного терміну якості робіт і експлуатації об'єкту за своїм вибором вимагати від Підрядника:
- безоплатного усунення недоліків (дефектів) в розумний термін відповідно до акту про їх усунення;
- пропорційного зменшення вартості робіт;
- усунути недоліки (дефекти) власними силами або шляхом залучення інших осіб з компенсацією Підрядником витрат на їх усунення та відшкодування збитків.
Підрядник зобов'язаний здійснювати роботи якісно та відповідно до проектно-кошторисної документації у строки, встановлені цим Договором; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 4 цього Договору (п. 6.3.1., 6.3.4. договору).
Підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи (п. 6.4.1. договору).
Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2020, а в частині зобов'язань - до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором. Датою укладання Договору є дата підписання його Сторонами (п. 13.1. договору).
24.12.2019 між сторонами укладено додатковий договір №1 яким п. 2.4. договору викладено в новій редакції: ліміт асигнувань на 2019 рік складає 1017487,92 грн.
06.03.2020 між сторонами укладено додатковий договір №2 яким п. 2.4. договору викладено в новій редакції: ліміт асигнувань на 2019 рік складає 1017487,92 грн., ліміт асигнувань на 2020 рік складає 1310660,08 грн.
02.06.2020 між сторонами укладено додатковий договір №3 яким п. 5.1. договору викладено в новій редакції: строк виконання робіт: початок грудень 2019, завершення до 01.09.2020.
31.08.2020 між сторонами укладено додатковий договір №4 яким п. 5.1. договору викладено в новій редакції: строк виконання робіт: початок грудень 2019, завершення до 25.12.2020.
29.12.2020 між сторонами укладено додатковий договір №5 яким п. 2.4. договору викладено в новій редакції: ліміт асигнувань на 2019 рік складає 1017487,92 грн., ліміт асигнувань на 2020 рік складає 1302950,40 грн., п. 5.1. договору викладено в новій редакції: строк виконання робіт: початок грудень 2019, завершення до 01.07.2021, п. 13.1. договору викладено в новій редакції: договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2021, а в частині зобов'язань - до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором. Датою укладання Договору є дата підписання його Сторонами.
Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020, підписаних на виконання робіт згідно Договору №601 від 19.12.2019, підтверджується прийняття замовником виконаних робіт підрядником на загальну суму 556022,40 грн.
Отже, замовником перевірено акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020, про що свідчить відмітка «Об'єми перевірив / Гомзяк Р.М.», роботи виконано позивачем в повному обсязі, відповідно до умов договору та у строки встановлені договором, передано на погодження та підписання позивачем акти виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3), які відповідачем було перевірено стосовно об'ємів виконаних робіт та їх вартості, а також вартості використаних матеріалів, в тому числі особою, що здійснювала технічних нагляд за будівництвом.
Однак, кошти за виконані роботи, на день пред'явлення позову, підряднику не оплачені, що стало підставою для звернення до суду.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Згідно з статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
В силу ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено в п. 6.4.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. № 293, при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та виграти" (примірна форма № КБ-3). які наведено у додатку Т або У.
Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками за виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності (лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комупального господарства України від 16.03.2010 № 12/19-3-9-14-295 "Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві").
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, акти виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 є первинними звітними документами бухгалтерського обліку, які відображають вартість, види та обсяги виконаних будівельних робіт.
Згідно п. 89 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України №668 від 01.08.2005р., після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.
Відповідно до п. 91 Загальних умов передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.
Як встановлено п.п. 99, 100 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
На замовника покладений обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт).
Обов'язок замовника прийняти виконані роботи та підписати акти визначені як умовами договору, так і нормами ст. 853, 882 ЦК України.
Крім того, відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.
Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу, і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином, виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСІІЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
Позивачем виконано роботи в серпні 2020 на суму 556022,40 грн і на виконання умов договору складено та подано Замовнику передбачені умовами договору довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Згідно п. 3.2., 3.3. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Акти виконаних робіт оформлюються належним чином підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику Замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник повинен розглянути та підписати акт або направити підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов'язується протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.
Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020, підписаних 19.08.2020 на виконання робіт згідно Договору №601 від 19.12.2019, підтверджується прийняття замовником виконаних робіт підрядником на загальну суму 556022,40 грн.
Відтак, з огляду на умови Договору №601 від 19.12.2019 оплата мала бути проведена не пізніше 29.08.2020, однак здійснена не була.
Суд відхиляє зазначені відповідачем у відзиві доводи, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020 підписані замовником, що свідчить про відсутність зауважень до виконаних робіт та про прийняття робіт та відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що замовник прийняв виконані підрядником роботи, погодився з відповідністю обсягів, вартості і якості виконаних робіт кошторису, будівельним нормам і правилам, а також матеріалів, що використовуються, державним стандартам і технічним умовам, а відтак, у нього виник обов'язок по оплаті зазначених робіт у сумі 556022,40 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 81240,08 грн та інфляційних втрат в сумі 450589,26 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.
В наведеній постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що “сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та відсотків річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних та індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначені ч. 2 ст. 625 ЦК право стягнення 3% річних та інфляційних втрат є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов'язання зі сплати 3% річних та інфляційних втрат є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі №918/631/19 зазначено, що за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Матеріалами справи підтверджується, що замовник, в порушення умов договору, у визначені строки оплату вартості виконаних робіт не здійснив, а отже, є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020, підписаних 19.08.2020 на виконання робіт згідно Договору №601 від 19.12.2019, підтверджується прийняття замовником виконаних робіт підрядником на загальну суму 556022,40 грн.
Відтак, з огляду на умови Договору №601 від 19.12.2019 оплата мала бути проведена не пізніше 29.08.2020, однак здійснена не була.
Таким чином, з 30.08.2020 боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, отже, з вказаної дати наявні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Проте, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 31.08.2020 по 14.07.2025, що не суперечить умовам договору та є правом позивача.
За результатами здійсненої перевірки нарахування 3% річних в розмірі 81240,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 450589,26 грн., суд зазначає, що розрахунок позивача є арифметично вірним та таким, що відповідає умовам договору та чинному законодавству, а відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Руїз Торіха проти Іспанії» вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування “вірогідності доказів», який на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.
На підставі викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову, стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1087851,74 грн., з яких: 556022,40 грн - основна заборгованість, 450589,26 грн - інфляційні втрати, 81240,08 грн - 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 2, 3, 4, 20, 46, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100) на користь приватного підприємства “Алекс Промбуд» (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 200-Б, оф. 2/1, код ЄДРПОУ 39737643) заборгованість у сумі 1087851,74 грн., (з яких: 556022,40 грн - основна заборгованість, 450589,26 грн - інфляційні втрати, 81240,08 грн - 3% річних) та судовий збір у сумі 13054,20 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2025.
Суддя С.О.Миронюк